Чи допоможе рішення ВАС змінити підставу звільнення?
Уже майже три роки в книзі з історією про зняття мантії з представника Вищого господарського суду Сергія Демченка не перегорнута остання сторінка. Здавалося б, розв’язкою в цій «епопеї» мала стати постанова Верховної Ради від 8.07.2010 про його звільнення з посади судді.
Проте не так сталося, як гадалося: парламент відправив С.Демченка на відпочинок у зв’язку з досягнення ним 65 років. Тоді як «господарник» писав заяву про відставку.
Пенсійні заковики
Різниця ж між відставкою судді та звільненням за віком — велика. Адже тільки «відставники» отримують матеріальний «подарунок на згадку».
Нагадаємо, що згідно із законом «Про статус суддів» від 15.12.92, носієві мантії, котрий пішов у відставку, виплачувалася вихідна допомога без сплати податку в розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді. За новими правилами, встановленими законом «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010, така допомога обмежується 10 місячними зарплатами.
Крім «зрівнялівки», в законі є ще одна доволі цікава норма: «відставники», на відміну від служителів Феміди, звільнених за віком, матимуть певні «преференції». Так, законник, написавши заяву про відставку, продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про звільнення.
Тому ж, хто захоче скинути мантію через те, що йому виповнилося 65 років, не дозволяється служити Феміді з наступного дня після досягнення цього віку: «якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може здійснювати правосуддя».
До того ж процедура подання заяви тепер спростилася: цей документ направляється безпосередньо до Вищої ради юстиції, а не як раніше — до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Важливим є ще один нюанс. У законі «Про статус суддів» зазначалося, що носій мантії «не пізніш як за місяць до досягнення 65-річ¬ного віку повинен подати заяву про припинення своїх повноважень на ім’я голови суду чи голови вищестоящого суду, органу, який призначив або обрав суддю». Якщо у встановлений строк законник не виявляв такого бажання, то його пов¬новаження припинялися через місяць з дня досягнення відповідного віку без права на відставку. Власне, такі уточнення і з’явилися з огляду на «епопею» зі звільненням очільника ВГС, якого недоброзичливці намагалися «покарати» за перепрацьований час.
Нові правила діяльності Феміди завуальовано ви¬значають час, коли карета з відставкою перетвориться на гарбуз зі звільненням за віком. Зокрема, в ст.109 нового закону «Звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням» наголошується лише на тому, що законник, в якого за плечима — стаж не менше 20 років, має право подати заяву про відставку. Жодні терміни не згадуються.
Однак ч.2 ст.102 «Звільнення судді з посади за віком» передбачає: ВККС не пізніш як за місяць до 65-річчя носія мантії зобов’язана повідомити ВРЮ про наявність підстави для його звільнення. Тобто служителеві Феміди, аби не втратити право на вихідну допомогу, потрібно випередити ВККС і першому звернутися до ВРЮ.
Хотілося б сподіватися, що реформаторський закон убереже законників від тих випробувань, які випали на долю С.Демченка. Але наявність у документі лазівок ставить ці сподівання під великий сумнів. А іноді справа не так у самих ла¬зівках, як у їхніх творцях.
Процедурні перипетії
Як свідчать документи, С.Демченко подав заяву про відставку 20 січня 2008 року, тобто, як і належить, за місяць до досягнення 65-річ¬ного віку. Наступного дня відповідне подання було внесено на розгляд ВККС, до компетенції котрої належало вирішення питання щодо можливості зарахування до стажу, який дає судді право на відставку, часу роботи на певних посадах.
Зауважимо, що питання про звільнення голови ВГС неодноразово стояло в порядку денному роботи ВККС, утім, розглядалося воно переважно за зачиненими дверима. Остаточну відповідь члени комісії дали тільки 10 вересня 2009 року, передавши «естафету» ВРЮ.
30 листопада 2009 року конституційний орган прийняв рішення внести подання до ВР про відставку С.Демченка. Потім аналогічні проекти намагалися включити до порядку денного представники фракції БЮТ з профільного комітету ВР. Причому — ще за часів, коли існувала попередня коаліція, що начебто мало забезпечити позитивне голосування.
Після зміни влади вже за проектом постанови, внесеним на розгляд головою комітету Сергієм Ківаловим, нардепи погодилися на відставку як підставу для звільнення всіх суддів, хто значився в переліку… крім С.Демченка. І тільки в липні набралося 333 голоси, аби відправити «господарника» на заслужений відпочинок, але — у зв’язку з досягненням ним 65 років.
Під куполомбез чудес
С.Демченку не залишалося нічого іншого, як віддати вирішення своєї долі в руки п’ятої палати ВАС. 12 серпня цього року він звернувся до Вищого ад¬мінсуду з позовом до ВР про визнання постанови від 8.07.2010 незаконною в частині підстав звільнення його з посади судді та зобов’язання парламенту звільнити його за п.9 ч.5 ст.126 Конституції.
На засіданні 8 вересня за клопотанням представника відповідача — парламенту — розгляд справи відклали. Працівник апарату ВР пояснив, що того дня Комітет з питань правосуддя мав визначитися зі своєю позицією і, можливо, дати згоду на виправлення підстави звільнення. Таким чином, з’являлися перспективи, що спір буде врегульовано без втручання суду.
Однак дива не сталося. Комітет відмовився переглядати свою позицію, а деякі його члени твердо стояли на своєму: С.Демченко скинув мантію з правильним формулюванням. Тож поставити крапку в цій історії надали право п’ятій палаті.
Парламентський посланець пояснив, що 21 лютого 2008 року позивачеві виповнилося 65 років. До ВР довгий час не надходило подання про його звільнення. Тому «турбот¬ливі» нардепи вирішили допомогти колишньому керманичу ВГС: 5 червня 2008 року був зареєстрований проект постанови №2605 про звільнення С.Демченка відповідно до п.2 ч.5 ст.126 Основного Закону (досягнення суддею 65 років).
Авторами цього документа стали Сергій Соболєв, Олена Шустік, Володимир Філенко, Юрій Кармазін, Святослав Олійник, Леонід Грач та Андрій Сенченко. До речі, проект розроблявся виключно за ініціативою народних обранців.
У вересні того ж року комітет прийняв позитивне рішення, але на пленарному засіданні для прийняття постанови не вистачило голосів. А відповідно до положень Регламенту ВР «відхилений парламентом законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях відповідного скликання».
Трибуна для виправдання
У свою чергу С.Демченко зауважив, що заперечення ВР присвячене регламентним питанням, тоді як він ставив питання по суті. І додав: процедура проходження заяви від ВККС до ВР дотримана.
Представник відповідача поцікавився в екс-очільника ВГС: чи подавав він заяву про відставку саме до парламенту? С.Демченко зазначив, що відповідно до закону заява подається до ВККС, звідси починаючи свій подальший рух. І він не був зобов’язаний безпосередньо звертатися до ВР, хоча сама заява адресується їй.
Коли позивач і уповноважений від відповідача вичерпали свої питання один до одного, останній повідомив, що 13 вересня цього року був зареєстрований проект постанови нардепа Василя Шпака про внесення змін до постанови ВР від 8.07.2010 №2465-VI про звільнення С.Демченка з посади судді Вищого господарського суду. Пропонується змінити посилання на п.2 ч.5 ст.126 Конституції в тексті документа на п.9. Наразі проект перебуває на розгляді в Комітеті з питань правосуддя. С.Демченко повідомив, що нічого не знає про цей документ.
До речі, користуючись нагодою, що в залі засідання була преса, колишній представник господарської юрисдикції спростував поширену ЗМІ інформацію стосовно свого незаконного перебування на посаді судді. «Це питання вирішив Конституційний Суд ще у 2004-му: суддя має виконувати свої обов’язки до того часу, доки не буде звільнений органом, що його обрав чи призначив», — наголосив С.Демченко.
Марафон триває
Після всіх роз’яснень і з’ясування позицій сторін суддя-доповідач Раїса Ханова звернулася до позивача: «Ви розумієте, що з урахуванням ст.1711 КАС ми не маємо права зобов’¬язати ВР змінити підставу звільнення? Ми можемо спонукати її розглянути подання ВРЮ щодо звільнення вас відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції».
Тому С.Демченко уточнив другу частину позовних вимог: зобов’язати ВР розглянути подання ВРЮ щодо його відставки. «Написавши клопотання, я зробив крок назад», — наголосив колишній суддя.
Колегія не забарилася з рішенням. Позовні вимоги С.Демченка були задоволені в повному обсязі. Також п’ята палата встановила кінцевий строк для подання парламентського звіту про виконання рішення — 1 грудня цього року. А доля відставки колишнього очільника ВГС знову опинилася в руках народних обранців.
Марина ЗАКАБЛУК
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!