«Весна» на сараєвській вулиці

Протестувальники вимагають соціальної справедливості й скасування «шахрайської приватизації»

У Боснії і Герцеговині протести й мітинги переросли в масові безлади. Серед бунтівників здебільшого молодь, яка вимагає відставки уряду і, незважаючи на зусилля поліції, продовжує чинити опір. При цьому Євросоюз не критикує дій правоохоронців з придушення заворушень.

Приводом для початку масових антиурядових маніфестацій стало банкрутство кількох підприємств незабаром після їх приватизації і звільнення всіх працівників у промисловому центрі Тузле — четвертому за розміром місті країни. Люди, які залишилися без засобів до існування, три дні мітингували, після чого розпочали штурм місцевої адміністрації. При цьому вони закликали співгромадян приєднатися до протестів. Демонстранти повністю спалили будівлю місцевої адміністрації. Голова регіону, котрий залишився без офісу, подав у відставку.

Спалили будівлю адміністрації і в м.Мостар, де також тривають безлади. Потім дійшла черга і до столиці країни — Сараєва. Тут активісти підпалили палац президента, кіоски, магазини, трамвайні зупинки. У зіткненнях уже постраждало близько 400 чоловік — як з боку правоохоронців, так і з боку демонстрантів.

Протестами охоплено майже 20 міст федерації, де проживають переважно боснійці (мусульмани) і хорвати. У Республіці Сербській — другій частині країни — ситуація залишається спокійною. Той факт, що протестують здебільшого мусульманські регіони, пояснюється традиційно вищою народжуваністю в цих сім’ях і, відповідно, демографічним навантаженням на бюджет.

Світові ЗМІ порівнюють «боснійську весну» з подіями в Україні. Проте в Сараєві та інших містах люди вийшли на вулиці не з політичними вимогами, а через економічну кризу. 44% громадян — офіційно безробітні, кожен п’ятий живе за межею бідності. У результаті, як відзначають експерти, зниження соціальних виплат і їх затримка в січні цього року спровокували ситуацію в країні. Тому серед основних вимог — відновлення соціальної справедливості й перегляд «шахрайської приватизації».

Для розгону демонстрантів поліція застосувала сльозогінний газ, світлошумові гранати, сформувала вуличні кордони. При цьому її дії, на відміну від дій українських правоохоронців, у Брюсселі виправдовують. На думку експертів, така різниця в підходах до оцінки схожого розвитку подій перш за все пов’язана з побоюваннями європейських політиків, що подібні протести можуть привести до зміни уряду й подальшої націоналізації підприємств.

Боснія і Герцеговина є потенційним кандидатом на вступ до ЄС, оскільки вже виконала умови угоди про асоціацію, підписаної в 2008 році. В той же час вона — одна з небагатьох країн у західній частині Балкан, яка ще не подала офіційної заяви про вступ до ЄС. Більше того, країна й досі перебуває під частковим контролем міжнародного співтовариства на чолі з верховним представником по Боснії і Герцеговині, котрого призначає ЄС.

Через 20 років після завершення боснійської війни, незважаючи на отримання істотної міжнародної допомоги, економіка країни занепала. Громадяни республіки переважно або займаються сільським господарством, зокрема вирощуванням тютюну, або зайняті на підприємствах, що належать міжнародним концернам Німеччини, Чехії або Словенії.

На думку спостерігачів, протести в цій балканській республіці перш за все пов’язані з тим, що через посилення міграційних вимог у країнах ЄС молодь не може працевлаштуватися за кордоном. Відповідно, у неї немає можливості забезпечити своє майбутнє, що різко посилює невдоволення владою. Крім того, останніми роками різко скоротилася фінансова допомога, яку обіцяв ЄС.

Коли і чим можуть завершитися протести, експерти не беруться передбачати. На засіданні ради ЄС якихось конкретних кроків для допомоги Боснії і Герцеговині запропоновано не було. Обмежилися заявою, в якій засудили насильство.