Арбітражні керуючі домовилися про спільну роботу для кращого регулювання ринку
Організації арбітражних керуючих узгодили створення спільної координаційної ради, яка відстоюватиме позицію учасників ринку перед державними органами. У деяких установах уже заявили, що готові враховувати думку об’єднання.
Не цього чекали
Об’єднати свої зусилля саморегулівні організації арбітражних керуючих вирішили під час круглого столу, який відбувся 24 січня. Участь у засіданні взяли представники організацій, що об’єднують понад 80% усіх арбітражних керуючих України. Координаційна рада має взаємодіяти із судами, Мін’юстом та законодавчою владою для вдосконалення організації роботи арбітражних керуючих.
«Після набрання чинності новою редакцією закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» питань виникло більше, ніж відповідей. Я вважаю, що ті, хто готував цей закон, не думали над тим, як працювати арбітражному керуючому», — відзначив голова ради Всеукраїнської громадської організації «Асоціація антикризового менеджменту» В’ячеслав Лецкан, пояснюючи необхідність унесення змін до законодавства. Зокрема, він вказав на низку недоліків, які потребують виправлення.
Невдоволення чинним законодавством висловив і голова громадської ради при Держпідприємництві Павло Міхайліді. За його словами, та система регулювання діяльності арбітражних керуючих, яку називають саморегулюванням, — далеко не така, якою її варто було створювати. «Ми про це говорили та критикували законопроект, пропонували відкласти набрання законом чинності для доопрацювання», — розповів він. На думку П.Міхайліді, для того, щоб змінити вітчизняне законодавство, необхідно вивчити досвід Росії, де система саморегулювання спрацювала спершу в професії арбітражного керуючого, а потім і в інших сферах. Нині, переконаний він, ринок арбітражних керуючих у нашого північно-східного сусіда більш-менш очищений і скандалів у сфері банкрутства практично не виникає.
Водночас певна відповідальність за недосконалість законодавства лежить і на самих арбітражних керуючих. Як відзначив юридичний радник Центру комерційного права Ігор Ніколаєв, учасники ринку мали б не просто чекати, доки регулятор напише новий закон, а брати участь у його розробленні. Однак вони активної позиції не висловили.
Не пішло на користь новаціям і те, що до Верховної Ради було внесено компромісний варіант закону. Автори очікували, що перед другим читанням його буде суттєво доопрацьовано, але цього не відбулося.
Лобізм «у гарному розумінні слова»
Недоліки арбітражні керуючі вбачають і в тому, як після ухвалення закону регулюється ринок. Так, за словами Юліана Хорунжого, який керує роботою координаційної ради, є чимало практичних питань, думки щодо яких різняться у господарських судах та Мін’юсті.
Так, на його думку, є спірні моменти в інформаційному листі ВГС «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VІ)». За словами Ю.Хорунжого, «господарники» передбачили далекий від досконалості порядок оприлюднення оголошень про проведення торгів. В інформаційному листі зазначено, що «організатор аукціону діє на підставі ухвали господарського суду про визнання його учасником провадження у справі про банкрутство».
«Разом з тим багато суддів у різних регіонах говорять про те, що не мають підстав для винесення такої ухвали, адже незрозуміло, на що при її винесенні посилатися. На інформаційний лист? Але він не є нормативно-правовим актом, тому така ухвала буде сумнівною», — наголошує керівник координаційної ради.
Наразі, повідомив Ю.Хорунжий, готуються зміни до інформаційного листа, і, як кажуть самі судді, якщо буде спільна позиція учасників ринку, її обов’язково враховуватимуть.
У необхідності консолідації зусиль представників ринку переконаний і віце-президент Всеукраїнської самоврядної організації фахівців конкурсного процесу Андрій Потьомкін. «Мета об’єднання — консолідувати інтелектуальний і лобістський (у гарному розумінні цього слова) потенціал усіх організацій арбітражних керуючих», — наголосив він. За його словами, це може стати кроком для об’єднання зусиль також із Асоціацією правників України, банківськими об’єднаннями, профспілками та іншими організаціями, які зацікавлені в ефективному регулюванні процесів відновлення платоспроможності та банкрутства.
Разом з тим, хоча координаційна рада і планує активно співпрацювати з різними експертами та іншими організаціями, для її учасників важливо, щоб до неї входили саме арбітражні керуючі, адже тоді буде зрозуміло, що свою позицію відстоюють учасники ринку.

П.Міхайліді закликав звернути увагу на досвід Росії, якій удалося створити ефективну систему саморегулювання.
Матеріали за темою
Майно — на продаж: банкрутство боржника чи виконавче провадження — аналіз судді КГС
в„–48 (1554), 27.11—03.12.2021
Правники обговорили проблематику солідарної відповідальності
в„–48 (1554), 27.11—03.12.2021
Кому вигідний КзПБ, і чому громадяни не поспішають у процедуру банкрутства
в„–48 (1554), 27.11—03.12.2021
Два роки КзПБ: правники проаналізували переваги й недоліки застосування
в„–48 (1554), 27.11—03.12.2021
Чи можуть справу про банкрутство розглядати судді без спеціалізації — думка ВС
в„–48 (1554), 27.11—03.12.2021
Законодавство про банкрутство має відповідати економічній ситуації, яка склалась у державі, — адвокат
в„–47 (1553), 20.11—26.11.2021
Як визначити й покарати всіх винних у справах про банкрутство
в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021
Як фізособі стати банкрутом, не зруйнувавши всю систему кредитування — суддя ПАГС
в„–42-43 (1548-1549), 21.10—29.10.2021
Коли майно банкрута можна розпродавати частинами — позиція ВС
в„–32-33 (1538-1539), 07.08—13.08.2021
Відкриття провадження у справі про банкрутство: підстави та оскарження — аналіз судді ВС
в„–25 (1531), 19.06—25.06.2021
До якого суду подавати позов кредитору, що перебуває в процедурі банкрутства — позиція ВС
в„–25 (1531), 19.06—25.06.2021
Коментарі
Молодцы арбитражники а вот аграрные ассоциации разобщены