Пункт призначення

ВККС дала рекомендації на зайняття посад суддів 472 кандидатам

Участь Вищої кваліфікаційної комісії суддів у процесі добору охочих одягти мантію закінчилася — вона рекомендувала для першого призначення суддями 472 претендентів і передала естафету Вищій раді юстиції та Президентові.

За 3,5 тижні (з 21 листопада до 14 грудня) постійно діючий орган благословив на суддівську роботу всіх переможців конкурсу на заміщення вакансій. Першість із кількості отриманих рекомендацій на зайняття вільних посад утримують Донецька (58 «перепусток») та Київська області (58 «перепусток», у тому числі до судів м.Києва — 38).

Друге місце розділили між собою храми Феміди Харківської області (33 рекомендації) та АРК (33 «квитки», у тому числі до судів м.Севастополя — 8).Третя позиція — за Вінницькою областю (29 «перепусток»). Останні сходинки зайняли регіони, суди яких потребували незначного поповнення. В основному це західні області: Закарпатська (4 «перепустки»), Чернівецька (6), Тернопільська (7).

Нагадаємо, претендентів на мантії на засідання ВККС не викликали. Проте 6 грудня виникла необхідність поспілкуватися з кандидатом на посаду до Господарського суду Кіровоградської області Русланом Цобенком, адже під час перевірки з’ясувалося, що претендента притягували до адміністративної відповідальності (ч.1 ст.122 Кодексу про адміністративні правопорушення — «перевищення швидкості більш як на 20 км на годину»).

14 грудня Р.Цобенко приїхав до столиці. Він пояснив «кваліфікаційникам», що представники Державної автоінспекції тричі зупиняли його за перевищення швидкості й на місці складали протоколи про порушення Правил дорожнього руху. Р.Цобенко оскаржив у суді два протоколи, а третій йому не надіслали. «Мабуть, зрозуміли, що писати протоколи марно», —додав кандидат.

На думку претендента, працівники ДАІ не мали права його зупиняти, адже він не перевищував швидкості. Р.Цобенко не погоджувався з тим, що порушив ПДР. «Я їжджу, орієнтуючись на свій пристрій — навігатор, а в даішників погано відкалібровані радари», —пояснив претендент.

Ці факти зацікавили комісію, ставши «родзинкою» монотонного призначального процесу. Р.Цобенка засипали питаннями: а який у вас автомобіль, де ви працюєте, чому не користуєтесь спідометром для визначення швидкості?

З’ясувалося, що чоловік працює у приватній фірмі, їздить на позашляховику виробництва японського концерну. А спідометром не користується, бо після того як його стрілка перетинає «швидкісну межу» 50—60 км на годину, пристрій починає «прибріхувати»: показує одну швидкість, а насправді вона виявляється зовсім іншою.

«Сучасне авто, а спідометр показує неправильно? Напишіть скаргу виробнику машин, а не розказуєте нам цю нісенітницю!» — обурювалися «кваліфікаційники». А дехто запропонував Р.Цобенку пересісти за кермо автомобіля, яким не вдасться їздити так швидко.

Після розмови про нові технології «кваліфікаційники» за зачиненими дверима вирішували, чи буде носити Р.Цобенко мантію. Врешті-решт комісія надала претенденту рекомендацію, а заступник голови ВККС Микола Пінчук сказав ще й напутнє слово — побажав Р.Цобенку трохи змінити світогляд та інакше сприймати деякі речі, адже для суддівської професії це дуже важливо. Майбутній законник подякував за пораду й пообіцяв, що обов’язково нею скористається.