Український кодекс отримав схвальні оцінки і європейців, і американців
Реформа кримінального судочинства вже найближчим часом матиме матеріальне втілення. Проект нового Кримінального процесуального кодексу вже отримав схвальні оцінки європейських та американських експертів. Наразі готується його внесення до парламенту.
На минулому тижні свої зауваження до цього документа висловили експерти генерального директорату з прав людини та юридичних питань Ради Європи. Під час візиту до Києва, 12 грудня, вони викликали свої думки щодо проекту. При цьому, як стало відомо «ЗіБ», 90% закидів мали суто технічний характер. Обговоривши зауваження, члени робочої групи погодилися їх урахувати. Нині пропозиції стосувалися нових повноважень прокуратури.
Що стосується закладеної в проект моделі суду присяжних, то, на думку експертів, вона цілком відповідає сучасним європейським стандартам. Водночас, знавці права запропонували розширити випадки застосування суду присяжних. Щоправда, представники робочої групи зауважили, що на нинішньому етапі зробити це доволі складно, насамперед з огляду на фінансові можливості держави.
До речі, посол США в Україні Джон Теффт також схвально відгукнувся стосовно процесу реформування кримінального судочинства в нашій країні. «Прийміть мої вітання з приводу позитивних зрушень щодо реформування Кримінального процесуального кодексу України», — йдеться в його листі на адресу Президента України. Разом з тим дипломат закликав зробити наступний крок і перейти до реформування прокуратури.
Посилаючись на схвальні оцінки, надані проекту КПК в Стразбурзі 9 листопада, Дж.Теффт нагадав, що широкі повноваження прокуратури повинні бути обмежені. «Важливо, щоб роль прокурора в системі кримінального судочинства була переглянута таким чином, аби вона узгоджувалася з Конституцією України та європейськими стандартами… Основним завданням прокурорів в Україні повинно бути представлення інтересів держави в суді, а широкі пострадянські повноваження щодо «загального нагляду» є неефективними і являють собою серйозні корупційні ризики».
«Я повністю визнаю, що значні інституційні реформи ніколи не бувають простими, — ні в політичному сенсі, ні в юридичному», — також зазначив посол.
Своєю чергою глава держави, виступаючи перед представниками судової системи з нагоди їхнього професійного свята, нагадав про створення робочої групи з питань реформування адвокатури та прокуратури. Він наголосив, що кардинальне оновлення законодавчого регулювання діяльності цих інституцій має забезпечити гарантування додержання конституційних прав громадян і впровадження загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів у цій сфері.
Очевидно, що повноцінна реформа кримінального судочинства не можлива без прийняття нових законів «Про адвокатуру» і «Про прокуратуру». Але першим кроком усе ж має стати прийняття нового КПК. Як повідомив радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов, проект кодексу планується передати до парламенту ще до кінця цього року. Радник глави держави також зауважив, що «українською стороною були враховані практично всі зауваження й рекомендації, надані експертами Ради Європи».
Новий закон про адвокатуру, який уже пройшов експертизу Венеціанської комісії, за словами А.Портнова, Президент планує внести до Верховної Ради наприкінці січня наступного року. Керівник управління також повідомив, що через місяць після цього планується завершити роботу над проектом закону про прокуратуру й направити його до європейських інституцій.
Отже, наступний рік обіцяє стати часом реформ для всієї правозахисної системи. Це дозволить нарешті виконати зобов’язання нашої держави перед Радою Європи. А головне — посилити захист прав українців, яким довелося мати справу з кримінальним судочинством.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.66 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!