Доброчинне право

Слово "адвокат" асоціюється з грошима. Проте це не означає, що юристи не здатні на милосердя

Юристи — благодійники, котрі протягом року надавали безкоштовну правову допомогу представникам малозахищених верств населення, отримали відзнаку від проекту USAID «Доступ до правосуддя та правової обізнаності «Правова країна».

Цього року переможцями вперше стали партнер юридичної групи «ЛексЮс» (м.Київ), адвокат Роман Шурдук та юридичне підприємство «Центр медичного права «ПОЛАКР» (м.Сімферополь). Лауреати присвятили не один десяток годин особистого часу надаванню правової допомоги громадянам, котрі не в змозі винайняти адвокатів.

Асоціація правників України серед найактивніших учасників проекту «Правова країна» вже не перший рік. Її голова Валентин Загарія залучив до благодійного проекту 20 фірм. За словами юриста, в Україні є багато професіоналів, які мають бажання допомагати тим, кому потрібні консультації з юридичних питань чи представництво в суді. Проблема тільки в тому, що механізми відповідної діяльності недостатньо напрацьовані. Саме тому іноді буває складно знайти час для спілкування з представниками малозабезпечених верств населення. Виправити цю ситуацію покликаний закон «Про правову допомогу», що стане чинним 2012 року. Серед основних засад цього документу — створення по всій Україні центрів безкоштовних юридичних послуг, де люди зможуть отримувати консультації з будь-яких питань. В.Загарія зазначає: «Цей закон — позитивна тенденція в нашому суспільстві, однак сама його наявність не вирішить проблеми. Потрібно, щоб він був реалізований на практиці. Не секрет, що в українському законодавстві вже існують положення, відповідно до яких адвокати мають надавати як первинну, так і вторинну допомогу, але в реальності правники часто намагаються уникнути безкоштовної роботи. Причини цього не потрібно пояснювати».

Передусім, адвокатський час дуже дорого вартує. Кожна година роботи висококваліфікованого юриста працює не тільки на його гаманець, а й на авторитет, досвід, репутацію. В цьому контексті дуже важливо, щоб юрист працював чесно і професійно, мабуть, навіть важливіше, ніж те, аби він більше часу присвячував доброчинності. В реальності, щоб надати допомогу малозабезпеченим громадянам, адвокатові потрібно самому прибути до кожного з них. Зважаючи на те, що більшість тих, хто потребує безкоштовної допомоги, мешкає у сільській місцевості і навіть не знає про свої права, можливість надання юридичних консультацій дуже ускладнюється. На сьогодні в Україні і справді немає напрацьованої системи. Потрібен своєрідних місток між тими, хто потребує допомоги і тими, хто здатен її надати. Поширена на сьогодні практика юридичних клінік, які існують при факультетах права та у приймальнях деяких державних діячів, не вирішує проблеми повністю. Більш системний підхід до цього питання пропонується в нормативно-правовому акті, прийнятому влітку поточного року.

Реалізацію закону «Про правову допомогу» покладено на Мін’юст. Згідно з документом, центри допомоги мають запрацювати по всій Україні вже до 2013 року. Їх створення фінансуватиметься переважно з державного гаманця.

А поки перспективи функціонування безкоштовної мережі існують тільки на папері, є юристи, які вже сьогодні займаються відповідною діяльністю. Так, за словами практиків безоплатної правової допомоги, найчастіше доводиться мати справу із земельними та майновими питаннями, проблемами перерахунку пенсій та захистом трудових прав малозабезпечених верств населення.

Одними із перших ініціативу системної юридичної благодійності підхопили організатори американського проекту USAID. За словами Сари Уайнз, в.о. голови Місії, в Сполучених Штатах існує традиція, за якою кожен юрист присвячує не менше
50 годин на рік безоплатній допомозі. Відповідна діяльність уважається престижною і сприяє підвищенню авторитету правника. У нашій країні це питання поки що не виходить за межі особистої соціальної відповідальності, але з кожним роком охочих долучитися до професійної благодійності стає все більше.