Поновлення без зловживань

Законодавці унеможливлять «сумнівну реанімацію» старих справ

Комітет Верховної Ради з питань правосуддя підтримав проект закону №9535 «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства), ініційований народним депутатом Валерієм Писаренком та спрямований на захист прав учасників процесу.

7 грудня комітетники розглянули 15 законопроектів. Так, проект №9147 «Про внесення змін до закону України «Про доступ до судових рішень» (щодо усунення прогалин, які перешкоджають доступу до інформації стосовно судових рішень), автором якого є нардеп Сергій Головатий, комітет рекомендував прийняти відразу, не відправляючи на друге читання.

За словами С.Головатого, потрібно усунути проблему «безіменності» рішень, зокрема Європейського суду з прав людини. Законом «Про доступ до судових рішень» заборонено при оприлюдненні текстів рішень на сайті судової влади розголошувати відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними і цифровими позначеннями («Особа 1», «Особа 2» і т.д.).

Тому виходить, що в рішеннях, які надходять до Єдиного держреєстру судових рішень, служителі Феміди посилаються на «безіменні» справи Євросуду: наприклад, «Особа 7 і Особа 8 проти Бельгії». «Така ситуація має абсурдний характер, оскільки самі міжнародні судові установи, що приймають відповідні рішення, не обмежують доступ до зазначених відомостей (імені заявника) — вони є доступними в базі даних рішень Євросуду. Це призводить до створення штучних перешкод у поширенні та застосуванні практики міжнародних судових установ, зокрема рішень проти України», —наголосив С.Головатий.

А от проект закону №9535, на думку нардепів, спрямований на захист прав учасників судового процесу. За словами Валерія Писаренка, законопроект був унесений до ВР через «сумнівні випадки», коли суб’єкти владних повноважень подавали позови з проханням поновити строки позовної давності. Суди іноді «реанімовували» справи, рішення в яких винесене 5 чи 10 років тому, і зазіхали на права власності.

«Потрібно запровадити певні правила, які б установили граничні терміни, зі сплином яких апеляційна чи касаційна скарга суб’єктів владних повноважень не може бути прийнята до провадження суду, незалежно від поважності причини пропуску строку для подання», — зазначив депутат. Такий підхід сприятиме дотриманню принципу правової визначеності, зокрема в частині, яка стосується незмінюваності рішень та можливості їх фактичного перегляду упродовж невизначеного проміжку часу.

Також законопроектом установлюється, що суддя, котрий брав участь у розгляді справи, не може бути задіяний у перегляді рішень, прийнятих з його участю, за нововиявленими обставинами. Також передбачається закріплення обов’язку суду здійснювати залучення до справи осіб, котрі не є сторонами у справі, якщо буде встановлено, що рішення може вплинути на їхні права й обов’язки. Такі особи залучатимуться до участі в розгляді справи в статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог стосовно предмета спору.

Застереження щодо проекту висловив голова Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко. «Уявімо собі ситуацію: сторони домовилися між собою про заволодіння майном третьої особи. Суд навмисне не залучив її до справи. Минає рік, порушена кримінальна справа щодо шахрайських дій учасників процесу та судді. А механізму скасування прийнятого раніше рішення немає. Виходить, що в давність пішло — поновити не можна. Думаю, що це небезпечна норма», — застеріг очільник ВРЮ.

Парламентарі запевнили: до другого читання комітет і храми Феміди знайдуть компроміс і всі спірні моменти буде усунуто. А поки що вищі спеціалізовані суди можуть висловлювати свої зауваження та пропозиції.