Сплата державного мита покриває вартість витрат, пов’язаних із учиненням міграційною службою дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта, включаючи й вартість бланка.
Верховний Суд України
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17 грудня 2013 року м.Київ №21-441а13
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 10 до Державної міграційної служби в Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2012 року Особа 10 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області (замінено на належного відповідача — Запорізьке міське управління головного управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області; правонаступник — Державна міграційна служба в Запорізькій області) щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон з підстав ненадання платіжних документів про оплату послуг з оформлення та видачі паспорта і вартості його бланка, скасувати рішення про відмову в оформленні паспорта, викладене в листі відповідача від 22.05.2012 №30/5-9221, та зобов’язати останнього оформити та видати йому такий паспорт.
Обгрунтовуючи позов, Особа 10 послався на те, що для оформлення паспорта він подав відповідачу всі необхідні для цього документи згідно з переліком, визначеним законом «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.94 №3857-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМ від 31.03.95 №231. Мотиви ж відмови в оформленні паспорта, зазначені у вищезгаданому листі відповідача, не віднесені до закріплених у ст.6 закону №3857-ХІІ та п.22 правил підстав, за наявності яких громадянинові України може бути відмовлено у його видачі.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 23.07.2012 у задоволенні позову відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.02.2013 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: скасував рішення відповідача про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зобов’язав міграційну службу вирішити питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон Особи 10. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 17.09.2013 постанову суду апеляційної інстанції скасував, постанову суду першої інстанції залишив у силі.
Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд дійшов висновку про правомірність відмови міграційної служби у видачі Особі 10 паспорта громадянина України для виїзду за кордон з підстав ненадання ним платіжних документів про сплату послуг з оформлення та видачі паспорта і вартості його бланка, оплата яких передбачена Переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміром плати за їх надання, затвердженими постановою КМ від 4.06.2007 №795 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), та Порядком надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженим постановою КМ від 26.10.2011 №1098.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом Особа 10, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом положень переліку та порядку, просить скасувати ухвалу ВАС від 17.09.2013 та прийняти постанову про задоволення позову.
На обгрунтування заяви додано ухвалу ВАС від 5.06.2013 (К/800/10107/13), у якій касаційний суд, зобов’язуючи службу громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління головного управління МВС повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі Особі 11 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів, виходив із того, що порядок оформлення та видачі паспортів визначений законом №3857-XII та правилами, а тому відповідач не мав права вимагати від Особи 11 подання не передбачених вказаними нормативно-правовими актами документів і платежів.
Усуваючи розбіжності в застосуванні судом касаційної інстанції вищезгаданих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із нижченаведеного.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано законом №3857-XII.
Статтею 7 цього закону передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів.
На реалізацію закону №3857-XII Кабінет Міністрів постановою від 31.03.95 №231 затвердив правила, у п.10 яких наведено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Згідно зі ст.1 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» від 21.01.93 №7-93 платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Державне мито справляється, зокрема, за видачу громадянам України паспорта для виїзду за кордон або обміну цього паспорта на території України у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.2, 3 декрету).
Таким чином, сплата установленого декретом державного мита покриває вартість витрат, пов’язаних із учиненням міграційною службою дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому міграційна служба не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку про протиправність вимог міграційної служби щодо надання та сплати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон документів і платежів, які не передбачені законом №3857-XII та правилами — спеціальними правовими актами, що врегульовують ці правовідносини.
Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, не грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв’язку з чим відповідно до ч.2 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства ухвала ВАС від 17.09.2013 підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий касаційний розгляд.
Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 10 задовольнити.
Ухвалу ВАС від 17.09.2013 скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!