«Газова передача» стала новим кроком до «безвізового гола»
Щоб зламати стереотипи «понеділок — день важкий» і «13 — нещасливе число», Президент України Віктор Янукович на початку тижня вирушив у Брюссель, столицю Європейського Союзу.
У ході зустрічей з керівництвом ЄС укра¬їнський гарант пообіцяв Старому світу енергетичну стабільність, а своїй країні — безвізовий режим з Європою. Проте чи здійсняться сподівання глави Української держави?
Енергетичний пряник для європейців
Для Європи одним з найважливіших підсумків візиту виявилася дана ¬В.Януковичем гарантія безперебійного постачання блакитного палива до Старого світу. «Ми завжди дотримуватимемося своїх міжнародних зобов’язань стосовно транзиту газу і впевнені, що сумні ситуації, коли в минулому Україна не могла виконати їх з різних причин, ніколи не повторяться», — заявив український гарант на зустрічі з головою Єврокомісії Жозе-Мануелем Баррозу.
Напередодні зими така обіцянка для Європи багато чого означає. Адже цього дня з Росії прийшли нерадісні для Києва вісті: по-перше, РФ не збирається знижувати ціну на газ для України ні за яких обставин. Хоча одна лазівка все-таки є: якщо Київ погодиться на об’єднання «Нафтогазу» з «Газпропом», ціни на газ для населення нашої країни зрівняються з цінами для росіян.
Однак В.Янукович «здавати» НАК «Нафтогаз України» поки не має наміру. У Брюсселі вкотре Віктор Федорович заговорив не про злиття «Нафтогазу» і «Газпрому», а про рівно¬правний консорціум України, Росії та ЄС. З боку Євросоюзу надійшла обережна згода на тристоронню співпрацю в енергетичній сфері з Києвом і Москвою. «ЄС готовий до проведення трибічних переговорів з Україною та Росією щодо енергетичних питань», — заявив Ж.-М.Баррозу.
Така позиція Європи не дивує. Росія й Україна досі не можуть домовитися відносно ГТС, водночас наша країна зменшує нафто- і газовидобування. У таких умовах можливий конфліктний розвиток подій. Наочним прикладом для Європи були білорусько-російські відносини, коли через небажання Олександра Лукашенка здати ГТС Кремлю і борг, який потім списали, Росія почала зменшувати подачу газу до Білорусі, що позначилося і на європейських споживачах.
Тому гарантії В.Януковича й були такими важливими для Європи. Український Президент вирішив продемонструвати скрупульозність у таких питаннях. Навіть у спірній справі «Рос¬укренерго» В.Янукович готовий повністю виконати вимоги Стокгольмського арбітражу. Крім того, глава держави висловив упевненість у тому, що Україна увійде до Енергетичного співтовариства. «Договір про приєднання Києва до організації «Енергетичне співтовариство» може бути підписаний уже 24 вересня, на найближчій зустрічі міністрів», — заявив Віктор Федорович.
Україну тягнуть у зону
Попри важливість енергетичних питань, для України найбільш вагомими були дві інші теми: формування з ЄС зони вільної торгівлі й безвізовий режим. І тут усе не так радісно, як може здаватися з огляду на спільні заяви...
По-перше, ні вітчизняні, ні євросоюзівські дипломати не приховували, що переговори про ЗВТ й асоціації опинились у безвиході. Суть проблеми проста й традиційна для преговорів ЄС із іншими країнами: Брюссель закликає Київ «відкритися» економічно, максимально повно прийнявши європейські регуляторні норми. Проте легкий доступ українських товарів на європейські ринки аж ніяк не гарантується. Або ж передбачається квотування. Так, ЄС зберігає високі ввізні мита на продукти харчування, не пускає на свої ринки українську м’ясо-молочну продукцію, обмежує ввезення продуктів рослинного походження.
У разі бездумного й механічного прийняття всіх вимог ЄС Україні загрожують чималі труднощі: за¬криття багатьох підпри¬ємств, зростання рівня безробіття й підвищення цін. І за все це Україні навіть не натякають на можливість членства в ЄС.
Разом з тим у Брюсселі дали зрозуміти, що створення ЗВТ є передумовою для введення безвізового режиму. Проте залишається відкритим питання: чи варто ставити під загрозу вітчизняну економіку, яка ледве видирається з кризи, заради скасування віз? Або ж необхідно жорстко відстоювати національні інтереси, послідовно змушуючи європейців у ході переговорів відмовлятися від дискримінаційних норм? У Брюсселі Віктор Федорович підкреслив, що «ми виступаємо за таку зону вільної торгівлі, яка передбачає поступову інтеграцію економіки України в спільний європейський ринок».
А поки В.Янукович іЖ.-М.Баррозу під час обміну думками стосовно переговорів про угоду про асоціацію і створення ЗВТ відзначили прогрес і висловили надію на швидке завершення переговорів.
Був у ході візиту передбачений і «подарунковий» момент. Голова Єврокомісії, відомий як завзятий уболівальник лісабонського футбольного клубу «Спортинг», отримав від українського лідера м’яч — як символ майбутнього європейського чемпіонату.
В.Янукович також запевнив Ж.-М.Баррозу: розпочато підготовку плану дій щодо безвізового режиму. Президент уважає, що в України та ЄС існує спільне бачення цього процесу, це полягає «в проведенні системних реформ за підтримки ЄС». У чому саме «спільне бачення» і чи збігається воно з національними інтересами України, має бути зрозуміло до 22 листопада, саме тоді в Брюсселі відбудеться саміт Україна — ЄС.
Борис РУДЬ,
«Подробиці»
Думка політолога
Для кого візит Януковича в Бельгію був результативнішим: Києва чи Брюсселя?
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ:
— Міжнародні переговори слід оцінювати за їхніми підсумками. Але, як бачимо, конкретних економічних договорів під час зустрічі з європейськими політиками підписано не було, не було укладено й принципових домовленостей у сфері спрощення візового режиму, й, очевидно, європейська перспектива не стала ближчою. Звичайно, цей візит вигідніший для В.Януковича, ¬оскільки йому потрібно було збалансувати відвертий крен у бік Кремля. Проте за підсумками зустрічі зрозуміло, що Президент не зміг переконати європейських партнерів у своїй відданості демократичним цінностям. А тому намагання української влади зробити черговий прорив у Європу виявилися даремними.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!