КС не погодився з одночасними місцевими виборами без попередньої зміни Конституції
Усьому своя черга: спочатку — внесення змін до Основного Закону, і лише потім — призначення голосування. Саме на такій послідовності законодавчих актів наполіг Конституційний Суд, заперечивши можливість визначення 27 березня 2011 року як єдиного дня виборів до всіх органів місцевого самоврядування. Проте це рішення не додало ясності щодо дати початку чергової кампанії.
Зрівняні в черговості
Намагання одним актом убити двох зайців ніколи не завершувалося влученням у ціль. Так було із законами про держбюджет, до яких «причепом» приєднували низку поправок до норм інших актів, так вийшло й з нескладним проектом змін до Конституції.
Цим проектом парламент мав виправити власний недогляд і вирівняти строки повноважень місцевих рад та їхніх очільників. Але водночас до документа додали норми, які поширюють дію нововведень на чинних голів та депутатів місцевих рад, аби встановити єдиний день для чергових виборів. Для цього одним каденцію подовжили, а іншим, які обрані позачергово, — скоротили.
З огляду на дату прийняття постанови, якою цей продукт законотворчої думки, зокрема, було направлено до КС, його можна розцінити як невдалий першоквітневий жарт. Щоправда, в єдиному органі конституційної юрисдикції до нього поставилися, як і належить, по-серйозному. Тому суддям КС довелося констатувати два протилежні висновки: наміри добрі, але реалізація шкутильгає.
У висновку від 17.06.2010 №2-в/2010 зазначено, що ініційованими змінами до ч.1 ст.136 та ч.1 ст.141 Конституції закріплюється п’ятирічний строк повноважень Верховної ради АР Крим (наразі таке положення взагалі відсутнє), а також «пропонується встановити замість існуючого п’ятирічного строку повноважень депутатів сільських, селищних, міських, районних, обласних рад п’ятирічний строк повноважень зазначених рад, а змінами до частини другої цієї статті — замість існуючого чотирирічного строку повноважень сільського‚ селищного‚ міського голови п’ятирічний строк його повноважень». Таку невдалу синтаксичну конструкцію, взяту з мотивувальної частини висновку, можна пояснити тим, що терміни дії мандата депутата місцевої ради сьогодні та в майбутньому дійсно різняться. Адже у проекті уточнюється, що 5 років працюватимуть лише ті представницькі органи, які обрані на чергових виборах. Інші — до оголошення наступного дня голосування.
Оскільки, як випливає з попередніх рішень КС, новий порядок обчислення строків застосовуватиметься до новообраних місцевих рад та голів, у Суду не виникло зауважень до цих положень проекту з огляду на обмеження прав громадян та інших вимог Конституції. Адже торік у рішенні КС від 4.06.2009 №13-рп/2009 судді вже роз’яснювали, що «винятки з конституційних положень… можуть бути встановлені лише шляхом внесення відповідних змін до Основного Закону».
Із висновку — табу
Водночас навіть зміни до Конституції не дають права змінювати регулювання правовідносин, що виникли і тривають. На цій позиції судді КС залишилися і в цій справі, заперечивши можливість суміщення усіх місцевих виборів наступного року. Насамперед з огляду на те, що «Прикінцевими та перехідними положеннями» проекту повноваження місцевих голів, обраних 26 березня 2006 року, подовжені на рік.
У рішенні від 10.06.2009 №14-рп/2009, яке стосувалося скасування виборів до Тернопільської облради, Суд уже наголошував, що «відміна виборів до органів місцевого самоврядування чи перенесення строків їх проведення з підстав, не передбачених законом, є порушенням виборчих прав громадян». Тобто і постанова ВР про скасування місцевих виборів, призначених на 30 травня цього року, так само суперечить Конституції. Проте провести вибори в цей день уже неможливо, тож констатація неконституційності всіх положень проекту, в яких згадується єдина дата місцевих виборів — 27 березня 2011 року, залишає парламенту широке поле для ініціатив.
У тенетах строків
Зрозуміло, що ВР вже не в змозі відновити порушені права громадян, зокрема, щодо можливості балотуватися на посади місцевих голів після спливу строків повноважень останніх. Однак не можна й застосовувати принцип усунення одних порушень за рахунок нових. Тому КС виклав у висновку певні підказки для законотворців щодо виходу із ситуації, яка склалася.
Зокрема, судді зазначили, що «регулювання правовідносин, пов’язаних з датою проведення голосування на виборах органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також з припиненням їх повноважень, має здійснюватися відповідно до п.30 ч.1 ст.85, ст.91, п.20 ч.1 ст.92 Конституції», але після внесення запропонованих змін і окремим правовим актом.
Отже, якщо проект знайде підтримку 300 народних депутатів, він може стати складовою Конституції не раніше 7 вересня цього року. Якщо народні обранці не скоротять чинні строки для виборчої кампанії до місцевих органів влади, то найближчою можливою датою буде 19 грудня цього року (відповідна постанова має бути прийнята не пізніше, ніж за 100 днів до дати голосування). Щоправда, у такому разі будуть скорочені строки повноважень депутатів місцевих рад, причому не лише тих, які переобиралися після 26.03.2006.
За таких обставин найбільш легітимним шляхом було б переобрання цього року лише голів місцевих органів влади, які відпрацювали чотирирічний термін, а у березні наступного — місцевих рад, в яких закінчується строк повноважень.
Ті ж представницькі органи, які були обрані достроково у період після 26.03.2006, мають допрацювати до кінця своєї каденції (якщо самостійно не ухвалять рішення про складання повноважень або парламент не знайде законних підстав для цього). І в міру необхідності ВР оголошуватиме в цих округах не чергові, а позачергові вибори, попередньо відтворивши в законі положення, аналогічні пп.3, 4 «Прикінцевих та перехідних положень» проекту, які визнані КС неконституційними. Це уможливить, не порушуючи Конституції, скоротити строки повноважень таких рад та голів і за 5 років створити передумови для реалізації ідеї одночасних чергових виборів. Адже п’ятирічна каденція, за проектом, гарантована лише тим місцевим органам, що обираються на чергових виборах.
Залишиться визначити (бажано — в Конституції), що, власне, вважати «черговими» виборами, оскільки в проекті цей момент прогавили, що спричинить суперечки стосовно відліку дати голосування. А така невизначеність вочевидь також є порушенням виборчих прав громадян.
Роман ЧИМНИЙ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!