Парламент погодився з Президентом, що підприємців краще карати гривною, а не строком
Мабуть, головною темою місяця став законопроект про декриміналізацію економічних злочинів. Опозиція розраховувала з його допомогою звільнити від кримінальної відповідальності свого лідера. Експерти висловлювали припущення, що мета президентського проекту — віддати данину європейським тенденціям або зменшити наповненість місць позбавлення волі. А на вул. Банковій відзначали, що ініціатива глави держави перш за все спрямована на поліпшення інвестиційного клімату в країні та на гарантії безпеки ведення бізнесу.
Порятунок для чиновників
Напередодні голосування за закон про гуманізацію відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності (саме така уточнювальна назва в проекту №9221) представники опозиції висунули вимогу виключити з Кримінального кодексу «сталінську» ст.365, замінивши її на нову норму з уточненими ознаками складу злочину. Мету навіть не приховували: вивести з-під кримінального покарання діяння, за які була засуджена Юлія Тимошенко. Проте на таку гуманізацію більшість парламентарів не погоджувалася. Нардеп Тарас Чорновіл пояснив: «Заради однієї людини ми не маємо права виводити всіх чиновників з-під відповідальності, створювати для них презумпцію невинуватості, фактично провокуючи подальші корупційні дії».
Не подіяли й докори опозиції на адресу влади про небажання привести українське законодавство у відповідність із європейськими стандартами. За словами лідера парламентських «регіоналів» Олександра Єфремова, норма, прописана в ст.365 КК, відповідає законодавству, прийнятому в ряді європейських країн. «Ми попросили фахівців вивчити законодавство європейських і не тільки країн і можемо відзначити, що такі статті є в законодавстві США, Великої Британії, Франції та Італії», — констатував нардеп.
Утім, і сама «сталінська» стаття, за якою засудили Ю.Тимошенко, з’явилася в Кримінальному кодексі не так уже й давно — у 2001 році. Причому за підтримки фракції БЮТ, зокрема Олександра Турчинова.
Крім того, до останнього часу опозиція вважала ст.365 КК важливим елементом у боротьбі з корупцією. Не так давно, в серпні цього року, представниця ВО «Батьківщина» Наталія Королевська запропонувала проект №9065, який посилював кримінальну відповідальність за перевищення влади і службових повноважень для «ефективнішого забезпечення захисту громадян, суб’єктів господарювання і держави від злочинних корупційних діянь службових осіб, для запобігання втратам держави і суспільства від дій правопорушників, забезпечення зниження рівня корупції в державі та підвищення ефективності боротьби із цим ганебним явищем». Правда, незабаром проект був відкликаний.
Загалом, попри черговий демарш опозиціонерів, котрі звинуватили своїх колег у відмові від європейських цінностей (мабуть, малася на увазі погроза Європарламенту закрити перед Україною двері, якщо Ю.Тимошенко залишиться за гратами), Верховна Рада затвердила президентську ініціативу без особливих коригувань.
Право вибору… покарання
За оцінками експертів, новий закон навіть прогресивніший, ніж у деяких європейських країнах. Основна його мета, на чому наголошував глава держави, — надати в нашій країні як великому, так і малому бізнесу нові гарантії безпеки. Нехай навіть частково і на шкоду інтересам правоохоронної системи. Але головне: після набуття чинності змінами до КК на свободу вийдуть особи, котрі не є соціально небезпечними, тобто які не скоїли злочинів проти життя і здоров’я громадян, проти державних інтересів.
Якщо проаналізувати зміст закону, то він передбачає зміни до Кримінально-процесуального, Кримінального, Митного кодексів, а також до Кодексу про адміністративні правопорушення. У цілому, за задумом його розробників, цей документ повинен зробити неможливим навіть узяття під варту підприємця, проти якого порушено кримінальну справу. Замість такого, традиційного, запобіжного (зі всіма наслідками для заарештованого) заходу слідчі органи будуть змушені ретельніше готувати матеріали обвинувачення, щоб обгрунтувати розмір застави, яка може бути призначена судом як основний запобіжний захід. І в цьому — один з важливих плюсів декриміналізації економічних злочинів.
Власне, не зовсім коректно називати нововведення декриміналізацією злочинів, оскільки основний акцент зроблено на заміні покарання у вигляді позбавлення волі на штрафні санкції. Проте, наприклад, щоб не порушувати міжнародних зобов’язань України, таке діяння, як ухилення від сплати податків, залишиться кримінально караним. Але змінюється санкція: замість позбавлення волі — штраф. Причому підприємець зобов’язаний буде за цивільним позовом відшкодувати завдані бюджету збитки, а розмір штрафу не зможе бути меншим від розміру таких збитків. Тобто, по суті, штраф стягуватиметься не менш ніж у подвійному розмірі заподіяних збитків.
Крім того, такий громадянин уважатиметься судимим (зі всіма обмеженнями), що змусить задуматися, чи варто скоювати злочин повторно: за рецидив і покарання інше. Причому скарбниця отримає недоїмку за податками і не витрачатиметься на тримання злочинця в місцях позбавлення волі. Зрозуміло, якщо сам підсудний не вирішить, що краще відсидіти строк, ніж заплатити штраф. Але право вибору буде все ж таки за правопорушником.
Порушник платить двічі
На думку експертів, дія цього закону також допоможе зменшити корупцію в контрольних і судових органах. Крім того, податкова міліція позбавляється можливості затримувати підозрюваного, щоб чинити тиск на нього і на його бізнес. А підприємець, унісши заставу, залишиться на волі та зможе якісно готуватися до захисту. Правда, є деякі обмеження: він зобов’язаний з’явитися на перший виклик слідчого і здати закордонний паспорт.
Якщо ж яке-небудь із цих зобов’язань буде порушено, суд зможе змінити запобіжний захід. При цьому обвинувачений дістане можливість довести, що причина, наприклад, нез’явлення на допит була поважною. Якщо його аргументи не вважатимуть вартими уваги, сума застави буде перерахована до державного бюджету, а обвинуваченому оберуть новий запобіжний захід. Причому це знову може бути застава! Оскільки ідеологія закону зводиться до того, що набагато краще карати фінансово за порушення процесуальних обов’язків, а не тримати людину під вартою, марнуючи державні кошти.
У свою чергу обвинуваченому немає сенсу платити і втрачати заставу. Набагато простіше визнати провину, відшкодувати збитки і заплатити штраф. Тому, впевнені експерти, застава стимулюватиме виконання всіх процесуальних обов’язків.
Та й слідчі не зможуть самостійно приймати рішення про затримання підозрюваного, встановлювати розмір застави, а точніше, клопотати про взяття людини під варту. Тим більше що на практиці й суди частково пов’язані тим, що обвинувачений уже перебуває під вартою, а значить, його виправдання спричинить додаткові витрати бюджету на відшкодування. Тому, на думку фахівців, новий закон може істотно підвищити відсоток виправдувальних вироків у справах про економічні злочини.
Правда, висловлюються сумніви щодо можливості на етапі досудового слідства обгрунтувати розмір заподіяних збитків, аби суд міг установити розмір застави відповідно до вимог закону. Оскільки процедура передбачає змагальність сторін, обвинувачений зможе навести контраргументи щодо розрахунків, а згідно із загальним принципом будь-який сумнів суд повинен тлумачити на його користь. Тому органам слідства доведеться докласти максимум інтелектуальних зусиль, щоб справа не розвалилася в суді вже на цьому етапі. Інакше, очевидно, виконана ними робота втратить сенс.
Зате завдяки нововведенням у підприємців з’являться всі підстави не боятися того, що в один непрекрасний день вони стануть прямими учасниками чергового «маски-шоу». І вже цей факт дозволить їм позитивно оцінити такий гуманний жест із боку держави.
Що ж до Ю.Тимошенко, через яку її соратники не захотіли голосувати за президентський проект, то для неї особисто такого роду гуманізація була б неприйнятна: ні визнавати свою провину, ні тим більше відшкодовувати збитки в подвійному розмірі (а це понад 1,5 млрд грн.) за вже винесеним вироком, аби вийти на волю, вона й не збиралась. Однак і розраховувати на те, що парламент прийме закон про імунітет від кримінального переслідування для їхнього Прем’єра або міністра, навряд чи варто. Щоб гуманність не перетворилася на вседозволеність, вона все ж таки не повинна виходити за межі розумного.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.49 МБ)
За новим законом буде значно менше підстав для «маски-шоу».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!