Членів ЄС поставлять перед вибором: єдина валюта або суверенітет
10 листопада з’явилась інформація про можливу реформу Євросоюзу. ЄС розпадеться на дві частини: федеративну, з єдиним урядом і валютою — євро, і конфедеративну, без єдиної валюти і з різними стандартами життя. Об’єднана Європа — вже не така бажана мета для самих європейців.
«Євроскептицизм»
Ця новина, поширена інформаційним агентством Reuters, приголомшила європейців. За допомогою агентства один із чиновників у Брюсселі повідомив: у недалекому майбутньому формат Євросоюзу радикально переглянуть. За його словами, Німеччина і Франція обговорюють нову модель інтеграції держав ЄС, що передбачає передусім скорочення єврозони й зміну відносин усередині країн, які все-таки зможуть залишити євро своєю валютою.
Ці слова шокували ті європейські держави, які нині переживають нелегкі часи: Італію, Іспанію, Португалію і, звичайно ж, Грецію. Втім, раніше, виступаючи перед студентами в Страсбурзі, президент Франції Ніколя Саркозі сказав, що, на його думку, єдино можлива модель європейського майбутнього повинна полягати в переході на «подвійну швидкість»: невеликий блок країн з валютою євро повинен «іти вперед», а решта держав ЄС — наздоганяти його. Говорячи про блок лідерів, Н.Саркозі насамперед має на увазі Францію та Німеччину. Адже саме ці країни «стали ініціаторами створення євро і дадуть приклад у діях із захисту євро».
Правда, після появи інформації від Reuters Ангела Меркель змушена була виправдовуватися: мовляв, ніякого масштабного скорочення єврозони не передбачається. «У Німеччини тільки одна мета — стабілізувати європростір у такому вигляді, яким він є тепер», — заявила канцлер. Проте того ж дня її партія — Християнсько-демократичний союз — підготувала резолюцію відносно країн — членів єврозони, в яких спостерігаються проблеми в економічній сфері. У документі мовиться, що ті держави, які не хочуть або не здатні виконати всі вимоги, можуть покинути зону євро, залишаючись при цьому членами Євросоюзу.
І такі країни є. Наприклад, населення Нідерландів серйозно подумує про повернення до старого доброго гульдена. Як показало опитування громадської думки, проведене нідерландським соціологічним бюро Моріса де Гонда, 58% населення країни виступають за повернення до національної валюти. Нинішнє опитування, крім усього іншого, показало, що 51% жителів Голландії хочуть, аби Греція покинула єврозону, при цьому 69% опитаних сильно сумніваються в тому, що греки зможуть виконати свої обіцянки, які стосуються скорочення витрат.
Резолюція ХДС, хоч як дивно, на руку і Греції, котра благає не виганяти її з єврозони (як свідчить опитування, проведене газетою «Прототем», 78% респондентів уважають за краще, щоб платіжним засобом у країні, як і раніше, залишався євро). Проте інші держави ЄС заявляють: такий привілей потрібно заслужити, виконуючи всі взяті на себе зобов’язання перед Євросоюзом. «Якщо Греція не прийме умов договору, вона повинна буде відмовитися від євровалюти і вийти з ЄС», — попередив міністр у європейських справах Франції Жан Леонетті. Якщо ж резолюція ХДС буде прийнята й підтримана А.Меркель, греки дістануть можливість, утративши євро, не позбутися членства в Євросоюзі. Втім, у новій об’єднаній Європі вважатимуть за краще перебувати не всі.
Лідери і «ті, що наздоганяють»
План, озвучений єврочиновником, котрий побажав залишитися невідомим, передбачає своєрідний поділ Євросоюзу на дві частини: лідируючу «єврозону» і «союз тих, що наздоганяють». У першій буде єдина валюта і єдиний уряд — Постійний секретаріат єврозони, який розміститься в Брюсселі, але при цьому не ввійде до складу Єврокомісії. У країн оновленої єврозони буде свій президент, а їхні лідери зможуть регулярно проводити свої саміти. Що ж до управління цим утворенням, то пропонується ввести нову систему: в органах влади кількість голосів у країни залежатиме від її економічної потуги. Законодавство учасників нової єврозони буде максимально уніфікованим. При цьому члени об’єднання зможуть розраховувати і на фінансову взаємодопомогу.
Що ж до решти держав, то їх об’єднання буде схоже на Євросоюз на зорі розвитку, коли євробюрократія ще не була такою сильною, єдиної валюти не було, але і в здійсненні політики країни були самостійніші. Держави, котрі потрапили в «союз тих, що наздоганяють», залишаться членами Євросоюзу і матимуть можливість приєднатися до єврозони. Але тільки після того, як їх економіка буде визнана достатньо сильною.
Для того щоб усе вищеперелічене вступило в силу, слід переглянути й маастрихтську угоду, відповідно до якої країна, яка вступає в ЄС, зобов’язується рано чи пізно ввести на своїй території євровалюту. Проте інші угоди, що не стосуються економіки, наприклад той же шенгенський договір, переглядатися не будуть.
Незважаючи на всі безрадісні прогнози стосовно Італії, Іспанії, Португалії та Греції і побоювання цих держав, що їх виб’ють з єврозони і витіснять на периферію, об’єднання країн, які не потрапили в нову єврозону, не буде «союзом невдах». Адже, наприклад, у нинішню єврозону не ввійшла і не навіть планує входити Велика Британія, чий ВВП є 7-им у світі. Лише одна з європейських країн — Німеччина — перевершила Сполучене Королівство за цим показником.
«У нас немає наміру вступати в єврозону», — заявив наприкінці жовтня британський прем’єр-міністр Девід Кемерон. При цьому він указав на необхідність ураховувати інтереси тих членів ЄС, які поки що використовують власну валюту. Прикметно, що за низкою показників ці країни випереджають членів єврозони. Так, ВВП Польщі перевищує ВВП злощасної Португалії або стабільніших Нідерландів.
Таким чином, позбуватися своєї стабільнішої валюти і переходити на євро, курс якого залежить від економічної прозорливості та компетентності інших країн єврозони, навряд чи хто-небудь захоче. Тим більше що за прийняття Греції в єврозону свого часу висловлювалися ті держави, які тепер вимагають ужиття жорстких заходів до цієї балканської держави.
Члени Євросоюзу будуть поставлені перед вибором: єдина валюта (але при цьому втрата частини суверенітету) або самостійність при повній відповідальності за свою політику, зокрема й економічну. З урахуванням нинішніх тенденцій, коли доля євро залежить від того, чи виберуться з кризи Іспанія з Італією, доля майбутнього об’єднаної Європи як ніколи туманна...
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.49 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!