Сором у мундирах

Правоохоронців засипали докорами за неефективне відновлення репутації

Під час березневої наради керів¬ників правоохоронних органів за участю Президента тим довелося вислухати численні зауваження та настанови від глави держави.

Віктор Янукович насамперед вимагав відновити довіру до правоохоронців. Восени настав час пожинати плоди роботи. Втім, ураховуючи статистичні реалії, про які доповіли учасники вересневого зібрання в ГПУ, повернути честь мундира вдалося частково.

Слово — регіонам

Очевидно, вислуховувати критику, докори та скарги для силовиків уже звична справа, оскільки майже жодна нарада правоохоронців не обходиться без зауважень. А відтак традиційне вичитування не оминуло їх і цього разу. Порцію докорів від Генпрокурора проковтнули практично всі учасники колегії, яких запрошували до слова.
Найбільше перепало прокурору Луганської області. Олександр Медведько зауважив, що Луганщина є одним з перманентних лідерів у списку найкримінальніших областей. Крім недопрацювань правоохоронцю зі Східної України дісталося й за незнання державної мови. Щойно він почав доповідати, О.Медведько його зупинив. «Одразу видно: виступає Схід! Востаннє дозволяю вам виступати ро¬сійською мовою». Збентежений доповідач покивав головою, мовляв, буде виконано, і продовжив виступ. Однак вислухати його монолог до кінця Генпрокурор не захотів. Він попросив визначити кілька найгостріших проблем в області, і те, як вони вирішуються. Очевидно, статистичні дані луганського прокурора видалися йому сумнівними, тож пообіцяв перевірити їх достовірність. Вердикт Генпрокурора був таким: «Ви не володієте ситуацією».
Після луганського прокурора доповідати запросили представника Львів¬ської області. «Схід і Захід разом!» — почулося в залі. Представник Львів¬щини не приховував, що з протидією злочинності в регіоні не все гаразд. Не розкритими залишаються 4300 злочинів. Така песимістична картина, на переконання львів’янина, не тільки вина правоохоронців. Прокурор поскаржився, що складається враження, ніби органи влади, місцевого самоврядування самоусунулися від виконання своїх обов’язків. «Дехто з керівників дивується, коли їм нагадують, що вони відповідають за стан законності і правопорядку», — заявив прокурор.
Проте й самі правоохоронці також не завжди були на висоті. Так, за результатами службового розслідування, до дисциплінарної відповідальності було притягнуто слідчого прокуратури Личаківського району, який незаконно відмовив у порушенні кримінальної справи. Також нещодавно, за інформацією прокурора, завершено розслідування і направлено до суду кримінальну справу з обвинуваченням 3 працівників міліції, які зловживали своїм службовим становищем та отримували хабарі. І таких випадків чимало.
Критика не оминула й полтавського прокурора. О.Медведько поцікавився в підлеглого, чи зменшилася кількість злодіянь після Сорочинського ярмарку. Правоохоронець сказав, що порідшали випадки кишенькових крадіжок, натомість почастішали грабежі квартир та тяжкі злочини.
Він визнав, що на сьогодні за внесеним актом реагування не притягнуто до відповідальності жодної посадової особи. Але запевнив, що обов’язково буде вжито всіх необхідних заходів. Генпрокурор до¬рікнув йому: чому досі не звертали уваги, адже часу було достатньо, враховуючи, що він уже другий термін поспіль очолює обласну прокуратуру. «Чому ви не виконуєте закон?» — допитувався О.Медведько. Однак не почув щиросердного зізнання. «Я вас попередив — докорінно змініть ситуацію», — підсумував О.Медведько.
У столиці ситуацію з протидією злочинності також важко назвати опти¬містичною. Як відзначив прокурор м.Києва Юрій Ударцов, за перше півріччя цього року спостерігалася негативна тенденція до зростання злочинності. Він заявив, що залишається малоефективною робота спецпідрозділів з виявлення правопорушень у кредитно-фінансовій сфері, зовнішньоекономічній та у сфері земельних відносин.

Оптимістичні підстави

Щоправда, як доповів Генпрокурор, у цілому криміногенна ситуація у нас порівняно з деякими ін¬шими країнами виглядає не надто песимістичною. Так, якщо в Україні на 10 тис. населення зареєстровано 74 злочини, то в Росії їх налічується 112, в Білорусі — 88. Тож, за висновками О.Медведька, в нас ще не настільки «страшна картина». Підстави для оптимізму, на його переконання, дають тенденції до зменшення тяжких злочинів.
Однак, як наголосив очільник ГПУ, така тенденція не дає підстав для самозаспокоєння. Як свідчать статистичні дані, вжиті правоохоронцями заходи протидії злочинності виявилися недостатньо ефективними. За словами О.Медведька, на сьогодні через бездіяльність слідчих та відсутність належного прокурорського нагляду фактично зведена нанівець профілактична діяльність слідчих. Упродовж першого півріччя поточного року слідчими всіх органів направлено для розгляду близько 102 тис. подань, однак тільки 400 осіб притягнуто до відповідальності.
Проте О.Медведько порадив підлеглим не забувати, що, крім притягнення злочинців до кримінальної відповідальності, пріорітетним завданням слідчих є максимально повне і швидке відновлення прав потерпілих. Він порекомендував зважено обирати запобіжний захід стосовно підо¬зрюваних в економічних злочинах і по можливості віддавати перевагу заставі, мовляв, важливіше «щоб людина відшкодувала те, що вкрала», ніж щоб «си¬діла за кошт держави». Саме на такому підході наполягав і глава держави.
Детальніше про стан кримінальних справ у країні доповів заступник Генпрокурора Віктор Пшонка, який визнав, що, незважаючи на певні досягнення, є й суттєві проблеми. Зокрема, викликає занепокоєння зростання на 39% рецидивної злочинності та кількості грабежів у Криму, Дніпропетровській та Львівській областях.
За підрахунками В.Пшон¬ки, за останні 10 років кількість заяв і повідомлень про злочини зросла майже вдвічі. На 8% — у нинішньо¬му році. При цьому за останні 8 місяців рівень зростання злочинності становить 25%. Щоправда, цей показник міг би бути значно вищим, якби враховувалися необліковані злодіяння. Нерозкритими залишаються 114 тис. злочинів, з них — 45 тис. тяжких та особливо тяжких. За кількістю нерозслідуваних справ лідирують Донецька, Дніпропетровська області та столиця.
Згадали правоохоронці й напутні слова глави держави, який закликав їх присвятити себе боротьбі зі злочинністю, в іншому разі їм нічого робити в правоохоронних органах. Після таких побажань кількість покараних кадрів суттєво зросла. Загалом до дисциплінарної відповідальності притягнуто понад 6 тис. працівників міліції — на 750 більше, ніж минулого року. А до кримінальної — 24 правоохоронці, що на третину більше, ніж у 2009-му.
Заступник міністра внутрішніх справ Василь Фаринник погодився з критикою на адресу його відомства. «Ми бачимо свої недоліки, й нині проводяться заходи щодо усунення психологічної установки співробітників на приховування злочинів. Завдання, які поставив Президент і які прозвучали у ваших виступах, узяті до відома. Спо¬діваюся, що надалі показники нашої роботи покращуватимуться», — підсумував посадовець.
Подібні оптимістичні настрої лунають на кожній нараді, але, як свідчить практика, очищуються мундири й повертається довіра з боку суспільства вкрай повільно.

Тетяна КУЛАГІНА