За ким залишиться останнє слово в поверненні до президентсько-парламентської республіки?
Як відзначав наш тижневик, доля змін до Основного Закону, внесених у 2004 році, практично вирішена. Фактично від Конституційного Суду чекають тільки висновку про те, як учинити з текстом головного документа країни: автоматично відновити колишні норми чи провести голосування в парламенті? Висловлюється навіть думка, що з майбутнього рішення КС випливає нелегітимність «третього туру» президентських виборів-2004 і всіх подальших актів Віктора Ющенка.
Методом від супротивного
На початку цього тижня відповіді на те, як вийти із ситуації, шукали учасники «Свободи слова» на ICTV. Але, схоже, кожен залишився при своїй думці. Одні — просто тому, що їхні застереження тиражувалися в ЗМІ й Інтернеті, інших не влаштували аргументи міністра юстиції Олександ¬ра Лавриновича.
Втім, урядовець спочатку вибрав не зовсім прийнятну для телешоу тактику (правова теорія погано сприймається на слух менш підкованими глядачами). Для них, наприклад, важко зрозуміти різницю між матеріальними і процесуальними нормами. Набагато переконливіше виглядають пророцтва опонентів про «повернення до авторитаризму епохи Кучми». А заяви про те, що в десятиліття правління Леоніда Даниловича нам жилося погано і невільно, суспільство вже давно сприймає як аксіому.
Тому О.Лавриновичу кілька разів довелося пояснювати, чому у 2004 і 2006 роках, також займаючи посаду міністра юстиції, він стверджував, що не можна визнати неконституційними внесені до Основного Закону зміни, а тепер обстоює іншу точку зору. Таку метаморфозу О.Лавринович пояснив тим, що раніше він говорив про аналіз нових конституційних положень як матеріальних норм, а нині в КС аналізується процедура ухвалення закону №2222-IV. «У грудні 2004 року міністр юстиції Лавринович не мав ніякого відношення до того, що відбувалося з унесенням змін до Конституції. Більш того, навіть проекту взагалі не бачив», — сказав він.
Проте його противники підводили глядачів до думки, що справа не в теорії та нормах права, а в зміні по батькові та прізвища людини, що займає пост №1 тепер і 5 років тому. Отже, якщо 5 років тому порушень не хотіли бачити, то не повинні помічати їх і сьогодні.
До аналогічного методу доведення від супротивного вдався й О.Лавринович, стверджуючи, що деякі припущення експертів, котрі взяли участь в обговоренні теми, наприклад про автоматичну нелегітимність «третього туру» виборів у грудні 2004 року, за закон про який голосували в пакеті із законом №2222-IV, — не більш ніж плід їхніх фантазій. А прогнозування наслідків рішення Суду до того, як воно буде прийнято, міністрові не до лиця. «Та й ніякої по¬літреформи в Україні не було. Були непродумані, хаотичні зміни Конститу¬ції», — ще на початку свого виступу в звичній манері заперечення заперечень заявив О.Лавринович.
Варіації на тему імплементації
Не добившись прямих відповідей від тричі міністра юстиції, гості почали змагатися в аргументації неможливості відміни Судом конституційної реформи-2004. Прикметно, що в ряди опонентів глави Мін’юсту записався і литвинівець Олег Зарубінський.
За його словами, «по¬літреформа відбулась, оскільки був змінений механізм формування влади, а її результатом стала нова редакція Конституції. Таким чином, скасувати по¬літреформу — значить скасувати Конституцію. Скасувати Конституцію неможливо», — побудував логічний ланцюжок нардеп. Тому, на його думку, необхідно, не чекаючи вердикту КС, посадити за круглий стіл юристів і експертів, щоб вони обговорили, яким чином парламент зможе імплементувати це рішення, не порушуючи встановлену процедуру зміни Конституції.
Раніше інший юрист, «нунсівець» Юрій Ключковський, також висловив сумніви стосовно відновлення дії Конституції в редакції 1996 року у випадку, якщо Суд визнає неконституційною процедуру внесення змін до Основного Закону. А його колега Арсеній Яценюк, упереджуючи події, зареєстрував у парламенті законопроект, яким хоче зобов’язати голосувати за будь-які поправки до Конституції тільки поіменно, руками.
Повернення до першоджерела
У випадку з «політреформою, якої не було», до рук справа не дійде. Будь-які акти, визнані КС неконституційними, як відомо, втрачають силу з моменту оголошення вердикту Суду, якщо в рішенні не вказано іншого. Для законів, що вносять зміни до Конституції, винятків не передбачено.
Звичайно, можна розраховувати, що КС тільки констатує факт порушення процедури, залишивши нар¬депам поле для маневрів. У Конституції ж не передбачено, та й не могло бути прописано, механізму її «реставрації» після політично необхідних утручань.
Далі згідно з логікою парламентарів вони повинні будуть власноручно відмінити «пакетне» голосування від 8.12.2004. Тоді, дійсно, втратить силу й акт «Про особливості застосування Закону України «Про вибори Президента України» при повторному голосуванні 26 грудня 2004 ро¬ку». Але він і так вичерпав себе після вступу на пост глави держави Віктора Ющенка!
Одначе тоді почнуться дискусії про те, скільки разів потрібно схвалювати таку відміну, враховуючи, що Конституція передбачає подвійне голосування за її зміни, і чи можна ототожнювати рішення КС із висновком Суду, який необхідний для втручання в її текст. І як бути, якщо нардепи не наберуть на наступній сесії необхідних 300 голосів? Залишити в силі норми Основного Закону, прийняті з порушеннями?
Здавалося б, логічнішим виглядає повторне ухвалення Конституції зразка 1996 року. Але, знову-таки, як відзначав свого часу КС, ніхто не уповноважував народних депутатів приймати Основний Закон, нехай навіть у первинному його варіанті. А єдиним джерелом установчої влади є Український народ.
Виникає резонне запитання: навіщо такі складнощі, якщо з процедурою втрати сили будь-яким неконституційним законом і так усе ясно? З причинами таких дискусій прозорості не менше. Якщо у 2004 році голосування за закон №2222-IV було взаємною страховкою від поразки в боротьбі за президентське крісло, то нині, схоже, нар¬депи намагаються залишити за собою останнє слово при вирішенні питання про повернення до президентсько-парламентської республіки. І, можливо, не тільки з любові до верховенства права.
Лев СЕМИШОЦЬКИЙ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!