Заслін від паперової лавини

Нардепи збираються змінити адміністративне судочинство

На останньому засіданні парламентського Комітету з питань правосуддя депутати схвалили відразу два ключових для судової системи проекти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства)» і «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (щодо судового збору та інших питань)». Перший може частково змінити обличчя українського адміністративного судочинства, другий — збільшити щорічне фінансування судів на 1,8 млрд грн.

Першим з депутатів на засіданні комітету з’явився Леонід Грач, який в очікуючи колег, вирішив поспілкуватися з представниками судів. «Хотів дізнатися про вашу думку. Як ви думаєте, чи варто завтра йти до парламенту? — звернувся він до суддів і продовжив: — Так, думаю, сьогодні кращого місця в судовій системі, ніж у Конституційному Суді, не знайдеш». Очевидно, це був натяк на парламентське голосування за обрання суддів КС Олександра Пасенюка.

Багатозначну бесіду перервала поява решти членів комітету на чолі із Сергієм Ківаловим. Депутати швидко взялися за справу. Першим розглянули законопроект №8736 (автор С.Ківалов) з невизначеною назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства)», який, проте, цілком може змінити вітчизняне адмінсудочинство.

По суті, законопроект розширює повноваження суб’єктів владних повноважень і наділяє додатковими правами в адміністративних спорах. Частина внесених поправок пов’язана з позовами органів державної податкової служби, причому вони отримують перевагу в спорах з громадянами. При обговоренні законопроекту особливо багато зауважень було в члена Верхов­ного Суду Віктора Кривенка. «Після цих поправок суддя на свій розсуд на стадії ухвалення зможе будь-яку справу залишити без розгляду», — звернувся до членів комітету служитель Феміди. «Що ж ви зробили? Читаю: «Суд за позовом суб’єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову, необхідну для задоволення вимог суб’єкта владних повноважень, право на пред’явлення яких прямо передбачено законом. Ви ж ліквідували принцип диспозитивності: суд не може виходити за рамки позовних вимог. Він може діяти в рамках позовних вимог і повинен захистити людину від суб’єкта владних повноважень, а не навпаки». Як наслідок, зауваження суддів частково врахували і законопроект рекомендували прийняти в другому читанні.

Ще один ключовий для судової влади проект — «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (щодо судового збору та інших питань)» — нардепи схвалили одноголосно. І не дивно. Запровадження судового збору дозволить збільшити фінансування судів більш ніж на 1,8 млрд грн. на рік. Зокрема, Державна судова адміністрація отримає 273,436 млн грн., Верховний Суд — 20,7 тис., Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ — 665 тис., Вищий господарський суд — 3,6841 млн, Вищий адміністративний суд — 94 тис. грн. Згідно з документом тільки за 2 місяці цього року до спеціального фонду від оплати судового збору надійде 300 млн грн.

Завершили засідання майже на тому ж, із чого почали, — проблемами амін’юстиції. Тільки обговорювали їх уже без голови: С.Ківалов поспішав на зустріч. Сьогодні адміністративні суди буквально завалені соціальними справами, які навіть не встигають реєструвати. Мова йде про справи, пов’язані із соцвиплатами чорнобильцям, «дітям війни» і т.д., які були передані адмінсудам. За останньою інформацією комітету, сьогодні там лежить 603374 незареєстрованих справ. Причому тільки за жовтень їх кількість збільшилася на 100 тис. У результаті цього адміністративна юстиція може не встояти перед цією паперовою лавиною. Як пояснюють судді, просто немає технічних можливостей реєструвати таку кількість справ.

Насправді проблема набагато глибша, ніж здається. І суть її зовсім не у відсутності в українських судів технічних можливостей. Як відзначив один із присутніх на засіданні, починається вона з невиконання державою своїх зобов’язань перед громадянами.

«Якби було політичне бажання, питання можна було б вирішити одним судовим рішенням, яким дії Кабінету Міністрів щодо встановлення саме таких розмірів виплат визнаються неправомірними і всі органи, які повин­ні їх застосовувати, зобов’язуються виплачувати суми в розмірі, встановленому законом. Але такого бачення поки немає», — поділився своєю думкою з присутніми заступник голови ВАС Михайло Цуркан.

Нардепи так і не придумали, як допомогти адмінсудам, і ухвалили: запросити на наступне засідання представників Мінфіну та Мін’юсту і розробити комплекс заходів для вирішення цієї проблеми.