ЄС штовхає Україну в обійми Росії?
Цього тижня відбулися відразу 2 зустрічі керівників України та Росії. Спочатку на Донецькому міжрегіональному економічному форумі поспілкувалися Віктор Янукович і Дмитро Медведєв, а наступного дня в Санкт-Петербурзі, після засідання глав урядів держав — учасниць СНД, — Микола Азаров і Володимир Путін. Складається враження, що Київ змушений повернутися в бік Москви, відносини з якою на тлі «газових розбирань» останнім часом дещо охололи.
Санкт-Петербург — Донецьк: два на два
Дві українсько-російські зустрічі на найвищому рівні наводять на думку, що після деякого охолодження на «газовому» грунті відносини країн нарешті потепліли. Складається враження, що й українська, й російська сторона прагнули згладжувати гострі кути та уникати різких формулювань. Скажімо, слизьке питання щодо «справи Тимошенко» і в Донецьку, і в Санкт-Петербурзі старанно оминали, попри спроби журналістів розговорити президентів і прем’єрів. Скажімо, на запитання, чи обговорювалася на зустрічі з В.Путіним тема «справи «ЄЕСУ», М.Азаров відповів: «Вона (ця тема. — Прим. ред.) дисонує з питаннями розвитку наших двосторонніх відносин. Якщо ми зацікавлені наші відносини загнати в безвихідь, можна обговорювати цю тему. Якщо ми зацікавлені в розвитку наших відносин, то за своєю ініціативою я цю тему піднімати не збираюся».
Звичайно ж, багато хто чекав, що на українсько-російських зустрічах обговорюватиметься «газове» питання. Але таких людей чекало розчарування: публічно про газ майже не говорили. Утім, М.Азаров після бесіди з В.Путіним був налаштований оптимістично і заявив, що компроміс стосовно перегляду газових угод між Україною і Росією найближчими днями буде знайдено: «Ті переговори, які проводилися на рівні президентів, на рівні наших керівників паливно-енергетичного комплексу, говорять про те, вчора прем’єр-міністр В.Путін підтвердив, що вони близькі до завершення, що практично вже залишилися, скажімо, лічені дні до того моменту, коли ми зможемо досягти компромісних рішень».
М.Азаров відзначив, що в цілому переговори з прем’єр-міністром РФ пройшли достатньо конструктивно і є надія на вирішення цілої низки питань, які стосуються двосторонньої співпраці, зокрема в космічній та авіаційній галузях, закінчення будівництва 3-го й 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС.
На підсумковій конференції Д.Медведєва і В.Януковича теми газу торкнулися лише побіжно. Обидва президенти зійшлися на тому, що потрібно чітко «виконувати договори», а міняти їх базу, як висловився Д.Медведєв, можна тільки, «якщо сторони про це домовилися». Очевидно, він натякав, що ніякі кримінальні справи і суди не зможуть змінити умов газового контракту. Одначе слова президента РФ про те, що «перед профільними російським і українським відомствами поставлено завдання виробити нову схему газової співпраці», звучали обнадійливо. Цю роботу «за лаштунками» прес-конференції провадили члени російської та української делегацій на чолі з керівником «Газпрому» Олексієм Міллером і міністром енергетики і вугільної промисловості України Юрієм Бойком.
Схоже, шанс, що газові домовленості все-таки можуть бути переглянуті, існує.
Вранці — консорціум, увечері — новий договір?
Яку ж ціну доведеться заплатити Києву за перегляд газових домовленостей? Після того як В.Янукович перестав відкидати можливість приєднання до Митного союзу і вельми доброзичливо висловився з приводу цієї ідеї на форумі в Донецьку, частина експертів зробили висновок, що такою платою може стати вступ України до МС. Директор Центру конфліктології Михайло Погребинський дотримується із цього приводу іншої думки. «Я вважаю, що Митний союз — це абсолютно автономна тема, що не має відношення до газу. І поки що немає ніякої інформації, яку можна було б інтерпретувати на користь цієї версії», — заявив він «ЗіБ».
Реалістичніший варіант — створення газового консорціуму за участю РФ у обмін на зміну умов постачання газу. Саме це пропонував на зустрічі з Д.Медведєвим 24 вересня поточного року В.Янукович. Після цього М.Азаров відзначив: домовленості з Росією з газового питання досягнуті, Москва дала згоду на перегляд контракту і входження до складу тристороннього консорціуму з управління українською газотранспортною системою. Згадали побіжно про консорціум і на останній прес-конференції Д.Медведєва й В.Путіна.
Зустрічі в Санкт-Петербурзі й Донецьку, можливо, проходили б не в такій милостивій атмосфері, якби напередодні ЄС не відклав на невизначений час візит В.Януковича до Брюсселя. За словами офіційного представника Європейської комісії Піа Гансена, «ухвалено рішення перенести цей візит на зручніший момент наших двосторонніх відносин». Уважається, що каталізатором охолодження стала «справа Тимошенко». Схоже, в цьому питанні вирішили виявити принциповість і ЄС, і В.Янукович. Президент не захотів на догоду європейцям перекроювати закони, Євросоюз теж вирішив продемонструвати жорсткість і непоступливість. Таке відчуття, що хтось кидає Україну в міцні «братерські» обійми Росії, керівництво якої після сварки Києва з Брюсселем стало куди доброзичливішим до південно-західного сусіда.
Правда, В.Янукович усе ще припускає, що компроміс так і не буде знайдено. Напередодні зустрічі з російським президентом він заявив про можливе збільшення тарифів на газ для теплокомуненерго у випадку, якщо успіху на переговорах з Росією не досягнуто.
Пряма мова
Віталій БАЛА, директор Агентства моделювання ситуацій:
— Якщо Прем’єр-міністр робить заяву, що переговори близькі до завершення, то в нього, напевно, є для цього якісь підстави. Ми зможемо судити про це пізніше. На мою думку, вирішити «газове» питання поки нереально, оскільки воно дуже політизується, і комплекс моментів, пов’язаних з політикою, заважає вирішувати його в економічній площині.
Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Центру конфліктології:
— Особисто я не можу після цих зустрічей зробити висновок, що українське керівництво розвертає вектор інтеграції в бік Росії. Так, європейці в досить образливому тоні вимагали від України якихось дій відносно Тимошенко. Але це не означає, що пріоритети кардинально змінилися. Моя думка: Україна приречена сидіти на двох стільцях, і їй не можна сваритися ні з Європою, ні з Росією, треба шукати компромісні рішення, які влаштують і тих, і інших. І, я думаю, це розуміє й українське керівництво.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.66 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!