Декриміналізація окремих статей КК під одну людину дасть волю всім, хто плутав державну скарбницю зі своєю кишенею
Заяви окремих представників Заходу, які пов’язали наявність верховенства права в Україні зі звільненням з-за грат Юлії Тимошенко та її обов’язковою участю в майбутніх парламентських виборах, звужують можливість компромісу між владою та опозицією. Фактично єдиний шлях для того, аби задовольнити і Європу, і власну Конституцію, — декриміналізація службових злочинів. Адже глава держави навідріз відмовився тиснути на правосуддя, аби апеляційна інстанція ухвалила інший вердикт, ніж Печерський райсуд м.Києва.
Європейська вдячність
Завзятість, із якою європейські політики та ЗМІ давали і дають оцінки українській Феміді після проголошення вироку в «газовій справі», свідчить, що з текстом документа вони, швидше за все, знайомі зі слів представників опозиції. Хоча його аналіз (див. стор.17. — Прим. ред.) мав би наштовхнути їх на дещо інші висновки.
Наприклад, у січні 2009 року саме Європа була зацікавлена у підписанні договору між НАК «Нафтогаз України» та «Газпромом». За будь-яку ціну. Для України, звісно. Контракти інших країн не переглядалися, тому головним для них було відновлення постачання і збереження плати за транзит блакитного палива українським газогоном.
Якщо судити з показань свідків у справі, із цим завданням Ю.Тимошенко цілком упоралася. Домівки європейців не захололи, ставка за транзит залишилася на попередньому рівні, тож і ціна на газ для європейських споживачів не підвищилась. І вдячна Європа, схоже, цього не забула.
Через 3 роки економічний ефект від такого виходу з кризи був оцінений експертами в 1,5 млрд грн. збитків для нашого держбюджету. Крім того, МВФ вимагає, аби українці платили за газ за ринковою ціною. Проте вони й так її платять саме за тими контрактами, які були підписані в Москві. Зокрема, у складовій цін на продукти, що прямо залежать від вартості блакитного палива для підприємств-виробників.
Звісно, іноземних політиків фінансові проблеми нашої держави та її громадян не обходять. На відміну від проблем із законом окремих представників опозиції. Як і в січні 2009-го, закордон наполягає: робіть що хочете, але забезпечте виконання наших вимог.
Без огляду на імена
Так, 17 жовтня представників іноземних ЗМІ, з якими зустрівся Президент Віктор Янукович, насамперед цікавила доля Ю.Тимошенко. Тому й своїх читачів вони інформували переважно про те, чи піде Київ на поступки. Наприклад, німецьке видання «Франкфуртер альгемайне цайтунг» розмістило на своїх шпальтах переважно ту частину бесіди, що стосувалася шляхів для Ю.Тимошенко вийти на волю. Зокрема, можливості виключення з Кримінального кодексу ст.365.
Глава держави нагадав, що такі рішення в Україні приймає Верховна Рада, а не Президент. «Парламент має власне життя, де відбувається конкуренція політичних сил», — пояснив він журналістам. Одначе останніх це не задовольнило, і вони відстоювали думку, що глава держави міг би попросити нардепів «змінити закони таким чином, аби пані Тимошенко вийшла на волю». В.Янукович нагадав, що саме верховенство права визнається в Європі головною цінністю. «Для суду ім’я людини не повинне мати жодного значення, як і її належність до опозиції чи Уряду. Всі мають бути рівними перед законом», — пояснив він.
«Якби пані Тимошенко прагнула компромісу, вона б розповіла українському народові правду про те, чому вона порушила закон. Вона могла б визнати помилку. Але вона стверджує, що всі інші винні в тому, що сьогодні Україна платить за газ більше, ніж будь-яка інша європейська країна», — прокоментував свою позицію глава держави.
Він завважив, що «дискусія щодо «справи Тимошенко» насправді далека від завершення», нагадавши про рішення американського і російського судів, «де детально зафіксовано, у чому вона завинила», а також про розслідування деяких інших правопорушень, які тривають. Зокрема, стосовно «бізнес-періоду» Ю.Тимошенко: «В Україні податки не сплачувалися, хоча газ продавався на українській території».
«Але тепер є свого роду новий суд поруч із судом України, «політичний» суд, який вважає, що все було добре. Який сигнал ми даємо суспільству? Чи означає це, що потрібно входити лише до опозиції, щоб скоїти злочини?» — поставив риторичне запитання В.Янукович.
Сигнал про волю
Свій сигнал для підприємців, зокрема і європейських, глава держави дав, ініціювавши декриміналізацію економічних злочинів. За оцінками експертів, це безумовний прорив у відносинах влади та малого й середнього бізнесу. Сигнал, який анонсувався задовго до проголошення вироку в «справі Тимошенко» і який спрямований на зовсім інші відносини, ніж зловживання владними повноваженнями.
Натомість опозиція сприйняла цю ідею як шанс скасувати кримінальну відповідальність лише для однієї людини. Хоча в разі декриміналізації статей КК, за якими засуджена або обвинувачується екс-прем’єр, на волю вийшли б усі, хто плутав державну скарбницю зі своєю кишенею. Чи можна було б назвати це верховенством права і торжеством справедливості?
Та й декриміналізація окремих статей КК під конкретну особу йшла б урозріз із європейськими традиціями. Більше того, на відміну від України, Старий світ, схоже, рухається в протилежному напрямку. На минулому тижні голова Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу заявив, що пропонуватиме включити до європейського законодавства норму про індивідуальну кримінальну відповідальність для фінансових гравців, які зловживали оборудками, чим спричинили глобальну кризу. «Порушники мають понести покарання», — наголосив він. А порушники чинного українського законодавства ні?
У грудні 2004 року українська влада (не без активної допомоги Заходу) пішла на напівправовий шлях. І наступні 5 років навряд чи можна назвати найкращими в економіці, політиці чи правосудді країни. На відміну від подій тих часів, сьогодні не Київ, а столиці провідних держав стрясають нечувані акції протесту. Натомість в Україні відносно спокійно, попри вирок у «газовій справі». Може, саме це й дратує Захід?..
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.66 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!