Розганяти акції протесту будуть у строгій відповідності до закону
Зміни та доповнення до закону «Про масові заходи», які минулого тижня ухвалила Нижня палата парламенту Білорусі, переважна більшість правозахисних організацій охрестили драконівськими…
Сьогодні білорусам заборонено практично все: їм не можна мовчати і говорити, не можна читати і писати, не можна ходити групами… Завважимо, що троє білорусів — це вже група.
Натомість змінами до закону співробітників силових структур наділили чи не необмеженими правами. Відповідатимуть же незадоволені політикою влади повною мірою.
Поки що документ формально не набув чинності. Його має ухвалити Верхня палата парламенту. Пізніше підписати президент. Однак у можливість тут будь-якого збою ніхто не вірить. Система влади в Білорусі працює, як злагоджений механізм. Шкода тільки, пересічних громадян останнє аж ніяк не тішить.
Тим часом відчути на собі дію закону, попри всі формальності, вже змогли троє учасників мовчазного протесту. Їх затримали в Гомелі.
Несподіваним інцидентом, за безпосередньою участю КДБ Білорусі, закінчилась і, здавалось би, безневинна пробіжка кількох людей у столичному парку ім. М.Горького. Останніх співробітники спецслужби банально розігнали. Людям заявили, що бігати можна тільки поодинці — інакше вони будуть затримані за участь у несанкціонованому заході.
Насправді зміни до вищеназваного акта суттєво не змінять нічого в житті білорусів, кажуть аналітики, тільки законодавчо врегулюють репресії з боку влади.
Поправки підготувало Міністерство внутрішніх справ Білорусі як відповідь на літні акції протесту, що організовувалися через Інтернет. Тоді люди, що мовчали, аплодували, зібравшись у групи, законів не порушували. Проте це дратувало владу. Розігнання таких акцій не було законним. Відтепер такі дії матимуть правове підгрунтя.
Тим часом економічна криза, що вкотре накрила Білорусь, породила нові заборони і для місцевих ЗМІ. На офіційному рівні їм заборонили писати про будь-які негаразди в країні.
Оперативно-аналітичний центр при президентові підготував також чорний список електронних ресурсів, заборонених для перегляду співробітникам державних установ. Сюди ввійшли 25 сайтів. В одному ряду з порнографічними й екстремістськими інтернет-ресурсами опинилися провідні опозиційні видання: «Хартія’97», «Білоруський партизан», «Вясна», електронний обмінник валют тощо.
Також цензура торкнулася творчості деяких письменників. Радіостанціям навіть заборонили випускати в ефір низку рок-композицій.
Втім, 8 жовтня опозиція разом з незалежними профспілками, керуючись положеннями закону «Про республіканські та місцеві зібрання», таки зуміла обійти закон «Про масові заходи». Кількасот білорусів, що зібралися в різних містах країни, висунули владі економічні вимоги. Поліція їх не розігнала. Однак люди побоюються, що згодом закон «Про республіканські та місцеві зібрання» також може зазнати змін. У не найкращому значенні цього слова.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.68 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!