Екологія хабара

Екс-заступника міністра засудили до 9 років позбавлення волі

11 жовтня Солом’янський районний суд м.Києва засудив колишнього заступника міністра захисту навколишнього природного середовища Богдана Преснера до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна і забороною протягом 3 років обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями. На думку суду, Б.Преснер вимагав $200 тис. за сприяння в призначенні на посаду. Односправця екс-чиновника — колишнього позаштатного помічника міністра захисту навколишнього природного середовища, а за сумісництвом водія Б.Преснера Віктора Мироненка — суд відправив до колонії суворого режиму на 7 років. До речі, це перший вирок високопоставленому чиновникові, який був членом провладної, а не опозиційної партії.

Внесок за посаду

За дивним збігом, вирок Б.Преснеру зачитували в один день з оголошенням вердикту Юлії Тимошенко. У результаті резонансний процес залишився без уваги журналістів: представників ЗМІ в залі суду практично не було. Вся братія, що пише і знімає, сконцентрувалася на Хрещатику. Взагалі-то, вирок Б.Преснеру мали оголосити раніше, 7 жовтня. Того дня із самого ранку біля будівлі Солом’янського райсуду чергував натовп репортерів та операторів. Але їм довелося піти ні з чим: з’ясувалося, що засідання перенесли. Тож Б.Преснеру якоюсь мірою не пощастило — його дружина кілька разів нарікала на те, що «так мало журналістів».

Згідно з висновком суду Б.Преснер, будучи заступником міністра, в травні 2010 року вимагав у тодішнього заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області Олега Вахрушева хабар у розмірі $200 тис. за сприяння в призначенні начальником інспекції. З цього приводу між О.Вахрушевим і Б.Преснером відбулася приватна розмова в службовому кабінеті останнього. За словами одесита, тодішній заступник міністра заявив, що О.Вахрушева розглядають як кандидата на посаду начальника інспекції, що особисто йому симпатизує, але, на жаль, охочих посісти хлібне місце багато, тому без «вступного внеску» в розмірі $200 тис. призначити його не вийде. При цьому Богдан Михайлович не конкретизував, кому саме призначалися гроші. Туманно сказав, що не йому, оскільки він «хоче, аби посади обіймали професіонали». До того ж заявив, що, крім офіційних внесків до бюджету, доведеться платити ще й неофіційні, з чого О.Вахрушев зробив висновок: після призначення йому доведеться платити так звані відкати. Правда, кому і в яких розмірах, знову ж таки, не уточнювалося.

Першу частину «внеску» — $100 тис. — потрібно було передати найближчим часом. $10 тис. він передав своєму начальникові в ліфті будівлі міністерства. А через декілька днів, 31 травня, планувалося віддати $90 тис. При цьому отримати гроші особисто Б.Преснер не наважився — їх мав забрати водій. О.Вахрушев передав пакет з доларами В.Мироненку в автомобілі, але цих грошей Б.Преснер так і не побачив. У той же момент налетіли співробітники СБУ й пов’язали водія.

З’ясувалося, що О.Вахрушев повідомив про вимагання хабара в правоохоронні органи і весь цей час його розмови із заступником міністра уважно слухали оперативники, а на банкноти заздалегідь нанесли особливий люмінесцентний склад, який згодом нібито виявили на руках В.Мироненка.

Тодішній міністр захисту навколишнього природного середовища В.Бойко заявив, що про вимагання підлеглим «винагороди» нічого не знав, але той дійсно курирував екологічні інспекції, без його рекомендації жоден начальник не призначався.

На думку суду, доказів вини обох підсудних виявилося достатньо — це й аудіо- та відеозаписи розмов, і «змив» фарби з рук В.Мироненка, і показання О.Вахрушева, й інші непрямі докази. У результаті Б.Преснера засудили до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, В.Миронека — до 7 років ув’язнення.

Підступи недоброзичливців?

Насправді Б.Преснер з’явився в Києві незадовго до затримання правоохоронцями. Він — львів’янин, і довгі роки був пов’язаний із Західним регіоном. Працював першим заступником гендиректора, головним лісничим об’єднання «Львівліс», начальником Держуправління екобезпеки у Львівській області. У 2009—2010 роках обіймав посаду старшого держінспектора Головрибводу Держкомрибгоспу. І раптом — несподіваний кар’єрний злет: у березні 2010 р. Б.Преснер стає заступником міністра. Але насолоджуватися перевагами високої посади Богдану Михайловичу довелося тільки 3 місяці. Очевидно, дуже завзято взявся за справу.

Під час проголошення вироку Б.Преснер був спокійним, тільки іноді ніби іронічно посміхався й саркастично здвигував бровами. Лише після спливу 2-ї години він раптом скривився й схопився за бік («Печінка болить», — пояснив присутнім), і суддя Алла Захарова дозволила йому сісти. Але через деякий час підсудний знову підвівся й дослухав вирок стоячи.

До речі, своєї вини Б.Преснер так і не визнав. На його думку, його підставили: показання свідків суперечливі, записи змонтовані. Його адвокат Едіта Опришко під час розмови з кореспондентом «ЗіБ» теж висловила сумніви щодо вагомості зібраних доказів і заявила, що збирається подавати апеляцію на судове рішення. Правда, пояснити, хто «зрежисував» цю справу, вона так і не змогла.

«Б.Преснер раніше працював начальником управління екології у Львівській області, його тоді звільнили з політичних мотивів — він був завзятим прихильником Партії регіонів. Львівська область дуже радикально до цього ставиться. За словами Б.Преснера, після призначення заступником міністра йому доручили провести перевірку саме в цьому регіоні. Він уважає, що його підставив хтось зі Львівської області», — заявила «ЗіБ» Е.Опришко.

Таке саме пояснення після затримання Б.Преснера давали журналістам і в прес-службі Мінприроди: «Відомо, що Б.Преснер був у вихорі політичних подій Львівщини як прихильник Партії регіонів. У Мінприроди він прийшов саме із цієї області, де в нього залишилося багато «доброзичливців». Схоже, саме звідти ростуть ноги обвинувачень». А ось представник ПР Микола Джига заявив, що це «корупція в чистому вигляді» і тут «немає ніякого політичного контексту».

 Корупційна система

Нинішня влада оголосила справж­ній хрестовий похід проти корупціонерів. Кількість затриманих високопоставлених чиновників перевищує всі рекорди. «Справа Преснера» цілком могла б загубитися в низці інших, гучніших кримінальних процесів. Але, попри типовість, вона досить показова.

По-перше, винесено вирок високопоставленому чиновникові, який був членом не опозиційної, а провладної партії. Очевидно, на тлі обвинувачень у політизованості справ Ю.Тимошенко, Юрія Луценка і т.д. для нинішньої влади важливо продемонструвати свою неупередженість і принциповість у боротьбі з корупцією. Справи Б.Преснера, Р.Ландика, по суті, і є такими собі маркерами безсторонності нової команди.

По-друге, в цій справі детально описується корупційна схема, яку нібито використовували при призначенні на посади чиновників. Про неї йдеться в показаннях О.Вахрушева. Виходить, якщо суд уважає його свідчення правдивими, то визнає, що ця схема (хай і не повсюдно) існує. Про це кулуарно говорять уже давно, і «справа Преснера» може бути ще одним непрямим доказом.

«Призначення чиновників, прокурорів на посади за гроші — це відпрацьована система, така практика існує всюди і дуже давно. Відомо, що для того, аби обійняти якусь посаду, необхідно заплатити. Варіюються тільки такси. У Києві, Ялті або великих містах мова йтиме про мільйон, в якійсь меншій області — про сотні тисяч доларів. Таку іржу ми маємо в усіх органах влади. І виходить порочне коло — тим, хто заплатив за призначення, потрібно «відбити» гроші, і вони роблять це, знову ж таки, за допомогою хабарів, тільки тепер уже гроші платять їм», — прокоментував для «ЗіБ» ситуацію правозахисник Юрій Кривко.

До речі, О.Вахрушев, якому мав протегувати Б.Преснер, бажану посаду в результаті отримав — нині він працює начальником Державної екологічної інспекції в Одеській області.