Те, що об’єднує, робить слабкішими?

У пошуках консенсусу представники президії РСУ зайшли в глухий кут

Очевидно, настрої, спричинені реформою, аж занадто вплинули на представників третьої гілки влади, оскільки дійти згоди у вирішенні важливих питань вони знову не змогли. Щоправда, стіни Кловського палацу вже чули суперечки членів Пленуму Верховного Суду щодо нових повноважень Вищої ради юстиції кілька тижнів тому (див. №24 «ЗіБ». — Прим. ред.). Тепер, хоч і в меншому складі, в цьому ж приміщенні посварилися представники президії Ради суддів. Каменем спотиканні для них став схвалений у першому читанні законопроект про судоустрій і статус суддів.

Сумнівні вакансії

Спершу учасники засідання, яке відбулося 21 червня, розглянули питання щодо можливості скликання Х з’їзду суддів. Як розповів заступник голови РСУ Василь Гуменюк, підставою для розгляду цього питання стала постанова Верховної Ради.
Слід нагадати, що 20 травня парламент змінив свою постанову від 21.09.2006, згідно з якою були звільнені з посад суддів особи, призначені членами Конституційного Суду: Василь Бринцев — Апеляційного суду Харківської області, Анатолій Дідківський, Іван Домбровський, Дмитро Лилак і Ярослава Мачужак — ВС, а В’ячеслав Джунь — Вищого господарського суду. Згодом дехто з них у судовому порядку домігся зміни формулювання причин звільнення (А.Дідківський, І.Домбровський і Я.Мачужак — у зв’язку з поданням заяв про відставку, а Д.Лилак і В.Джунь — за власним бажанням).
Тоді спікер Володимир Литвин надіслав до РСУ листа, в якому, за словами В.Гуменюка, «не наполягав, але зазначив»: якщо судді, обрані з’їздом, звільняються, то найвищий орган суддівського самоврядування має призначити нових представників КС. Водночас доповідач пояснив, що в КС це питання не вирішено і немає звернення Голови цього органу Андрія Стрижака до РСУ щодо наявності вакансій. Окрім цього, за інформацією заступника голови органу суддівського самоврядування, представники КС звернулися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів «для вирішення питання про зупинення їх відставки». «Я не маю сумнівів у тому, що на даний час немає законних підстав для скликання позачергового з’їзду з цього питання», — резюмував В.Гуменюк.
У ході обговорення в присутніх виникло запитання: чи розглядають судді КС, котрі вийшли у відставку, справи? Відповідаючи на це запитання, очільник РСУ Петро Пилипчук поінформував, що з моменту ухвалення парламентом указаної постанови ці законники не беруть участі в розгляді справ. Також головуючий зауважив, що коштів на скликання з’їзду в Державній судовій адміністрації не вистачає.
У підсумку присутні вирішили, що підстав для скликання суддівського форуму немає.

Подразники, зумовлені перетвореннями

Також представники президії РСУ обговорили й головний реформений продукт — законопроект про судоустрій і статус суддів. За словами В.Гуменюка, нині судді майже позбавлені будь-яких важелів впливу на хід підготовки новацій до другого читання. На його переконання, поки потяг ще не пішов, потрібно провести парламентські слухання щодо вказаного проекту, аби «внести або зняти ті питання, які звужують законні права та інтереси суддів».
Як пояснив доповідач, необхідність публічного обговорення документа в стінах парламенту продиктована тим, що пропонується «кардинально змінити судову систему». За словами заступника голови РСУ, найвища судова інстанція країни в разі внесення запропонованих змін буде не в змозі виконати покладені на неї актом найвищої юридичної сили функції. Водночас доповідач указав і на те, що Венеціанська комісія дійшла висновку: не можна суттєво зблизити судову систему України з європейськими інституціями без кардинальних конституційних змін. Тому він запропонував звернутися до Президента і Голови ВР з проханням провести парламентські слухання, а також порадитися з представниками Венеціанської комісії щодо підготовленого проекту закону.
Піддав критиці деякі положення документа і П.Пилипчук. За його словами, окремі норми не узгоджуються ні з висновками Венеціанської комісії, ні з Основним Законом. Голова РСУ наголосив і на тому, що очолюваний ним орган суддівського самоврядування після внесення відповідних змін не зможе захищати права та інтереси законників.
Розповів він і про інші «деструктивні положення». На його переконання, створення вищого кримінального і цивільного суду буде дуже затратним починанням. «Зрозуміло, що судді ВС не підуть туди працювати, більшість подасть у відставку, якщо вона буде збережена. Таким чином, з периферії доведеться привезти щонайменше 120 суддів, надати їм квартири, приміщення», — зауважив Петро Пилипович. За його підрахунками, з бюджету на ці цілі доведеться виділяти мільйони гривень, і це в умовах економічної кризи, коли законникам не вистачає коштів навіть на відправлення правосуддя.
Водночас керманич РСУ підтримав пропозицію В.Гуменюка щодо венеціанської ревізії законопроекту і його публічного обговорення. Нагадавши при цьому, що раніше Президент обіцяв: законодавчий продукт не потрапить до сесійної зали, доки його «не побачать» європейські експерти. Тому прагнення деяких урядовців якомога швидше схвалити проект у будівлі під куполом викликало занепокоєння в П.Пилипчука.

Широкий формат обговорення

У свою чергу голова Одеського апеляційного господарського суду Валерій Балух розповів, що 24 червня в Одесі планується провести комітетські слухання щодо озвучених питань. Очільник суду запропонував спершу взяти участь в одеському обговоренні, а вже потім порушувати питання про проведення парламентських слухань. Він поцікавився: чи є різниця між парламентськими і комітетськими слуханнями?
Відповідаючи на це питання, П.Пилипчук зазначив: поки що не відомо про формат одеського зібрання. Хтозна, чи це буде обговорення пропозицій, які надійшли до проекту закону в ході підготовки до другого читання, чи з’ясування думки голів апеляційних і представників вищих судів стосовно новацій. Також головуючий нагадав, що згідно з Регламентом парламенту на засіданні комітету мають обговорювати лише ті поправки, котрі надійшли від суб’єктів законодавчої ініціативи, до яких судді не належать. Тому, на його переконання, які б пропозиції не озвучували служителі Феміди в Південній Пальмірі, вони не матимуть сенсу, оскільки відведений законом термін (2 тижні) на внесення поправок уже сплив.
На переконання голови РСУ, між парламентськими і комітетськими слуханнями є принципова різниця. Вона полягає в тому, що в парламентському обговоренні може брати участь значна кількість як парламентарів, так і представників третьої гілки влади. Тільки це, на думку П.Пилипчука, дозволить суддям внести свою лепту в розробку документа. Погодився з точкою зору П.Пилипчука і В.Гуменюк, на переконання якого, тільки в такий спосіб судді можуть «пролобіювати свої інтереси». «Єдина можливість вплинути на цей процес — провести парламентські слухання, за результатами яких можуть або внести корективи до проекту, або відкласти його реалізацію», — заявив заступник голови РСУ.

Довіряй, але перевіряй

Утім, доводи керівництва органу суддівського самоврядування переконали не всіх присутніх. Дехто з членів президії звинуватив керівництво РСУ в тому, що в ході підготовки законопроекту про судоустрій і статус суддів те не висловлювало своїх зауважень, а якщо й робило це, то якось непереконливо. Зокрема, на думку голови Харківського апеляційного господарського суду Василя Кухаря, про озвучені питання судді говорять останні 5 років, однак порозуміння в цьому питанні досі немає. «Крім перетягування каната, крім визначення того, скільки в нас буде касації, ми ні до чого більше не прийшли», — заявив законник. За словами представника господарської юстиції, перш ніж критикувати напрацювання законодавців, потрібно створити щось власноруч. «У нас є сьогодні проект, який ми пропонуємо? Де він?..» — запитав В.Кухар.
Відповідаючи на це питання, П.Пилипчук зауважив, що такого документа немає, «і в принципі не може бути». Посилаючись на висновок Венеціанської комісії, він заявив, що «провести повноцінну реформу суду в державі без втручання в Конституцію в принципі неможливо». «А інакше хіба ж це реформа?..» — поставив риторичне питання голова РСУ.
У свою чергу дехто з присутніх нагадав керманичу ради, що він подав рапорт про відставку, а іншим «ще треба послужить». Як зазначалося, більшість представників РСУ мовчать, «бо думають кожен про себе, а особливо — з огляду на нові повноваження ВРЮ».
Слід зазначити, що ця дискусія розпочалась із того, що присутнім не був розданий проект звернення, тому дехто з учасників засідання запропонував головуючому зробити перерву в роботі й за кілька годин підготувати документ.
Очільник Апеляційного суду м.Києва Антон Чернушенко зазначив: як би не розвивалися події, перш за все потрібно зберегти єдність судової системи.
Свої занепокоєння стосовно протистояння в лавах служителів Феміди висловив і представник Судової палати в кримінальних справах ВС В’ячеслав Жук. На його думку, відсутність проекту звернення не є упущенням керівництва РСУ. При цьому він впевнений, що змінити щось у законопроекті навряд чи вдасться, однак заявив, що слід спробувати «використати всі можливі засоби». Водночас суддя вирішив прокоментувати заяву одного зі своїх колег. «Служити б радий був, а прислуговувать огидно», — процитував російського класика законник.
У підсумку присутні все ж ухвалили доручити П.Пилипчуку направити звернення до Віктора Януковича і В.Литвина з ініціативою провести парламентські слухання щодо проекту закону про судоустрій і статус суддів, а також направити цей документ до Венеціанської комісії. При цьому члени президії РСУ вирішили, що підготовлений текст клопотання повинен бути узгоджений з усіма присутніми. У телефонному режимі...

Ольга КИРИЄНКО