Скорочення органів держвлади призвело... до їх збільшення
Колегія Рахункової палати розглянула результати аналізу видатків на забезпечення діяльності органів державного управління у 2005—2009 роках та зробила висновок, що оптимізації кількості цих органів та зменшення витрат на їхнє утримання не відбулося. Водночас кількість органів держуправління збільшилася на 7 одиниць (ліквідовано 17, утворено 24), а видатки на забезпечення їхньої діяльності зросли на 6 млрд грн.
При цьому переваги у фінансуванні надавалися Мінфіну, Держказначейству, ДПАУ, Держмит¬службі, ГоловКРУ. Видатки на розвиток тільки цих органів становили понад 30% від загального обсягу капітальних видатків усіх центральних органів виконавчої влади. Натомість Міністерству освіти і науки кошти на капітальні видатки за цей період не виділялися.
Запроваджені Урядом у 2009 р. заходи з економії коштів держбюджету зменшили витрати на утримання органів держвлади на 2,1 млрд грн., або на 14,5%. Однак реалізація коштів здійснювалася без урахування специфіки діяльності кожного органу влади, покладених на нього завдань і стану матеріального забезпечення. Це призвело до того, заявляють у РП, що окремі міністерства і держкомітети майже повністю були позбавлені фінансових ресурсів для виконання своїх завдань. Зокрема, Держкомлісгоспу на відря¬дження 1 працівника, який здійснює контроль за станом використання та збереження лісового фонду країни на площі в серед¬ньому 9,2 тис. га, було передбачено лише 29 грн. у місяць, тоді як норма ви¬трат на 1 добу встановлена чинним законодавством у розмірі 30 грн.
Досі не врегульований належним чином порядок надання центральними органами виконавчої влади платних послуг, що перетворює одержані кошти в додаткове джерело фінансування діяльності цих органів. Переліки платних послуг та розміри коштів, що надходять від їх надання, взагалі не затверджені в установленому порядку для більшості центральних органів влади. Порядок використання цих коштів недосконалий, запевняють фахівці.
У 2005—2009 рр. у середньому 8 органів держ¬влади щороку перебували в стадії ліквідації чи утворення, формування та зміни штатів, перезатвердження положень, кадрових ротацій, що унеможливлювало якісне виконання покладених на них функцій і повноважень. Тільки у 2007 р. у Мінекономіки тричі змінювався керівник, при цьому кількість заступників міністра протягом 2007—2008 рр. збільшилася з 5 до 10 осіб. За цей період міністерство тричі змінювало структуру центрального апарату, внесло до неї 14 змін. Як наслідок, заміщено 384 посади та звільнено 323 особи. Тобто на кожну третю посаду зараховувалися новопризначені пра¬цівники, іноді без відповідної кваліфікації та стажу роботи за фахом.
У цілому ж по Україні чисельність працівників органів державного управління протягом зазначеного періоду збільшилася на 23,5 тис. осіб, або на 8,9%, обсяг видатків на оплату їхньої праці зріс більш ніж удвічі.
Встановлено, що з початку запровадження в 1998 р. адміністративної реформи, котра спрямовувалася на впорядкування державних органів, система держуправління розширилася на 31 орган і в 2009 р. налічувала 127 одиниць. Безсистемні утворення нових органів, ліквідація та реорганізація наявних шляхом злиття, передавання функцій, зміни підпорядкованості, організаційно-правового статусу та відтворення раніше ліквідованих структур проводилися хаотично, без урахування результатів обстежень функціональних повноважень органів влади, переконані в РП. Це, на думку фахівців, призвело, по-перше, до дублювання функцій, а по-друге, не забезпечило створення в державі ефективної системи управління. Вона й досі залишається неефективною, суперечливою, гро¬міздкою та не відповідає соціальним і економічним потребам суспільства.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!