Чому в умовах зростання обсягів депозитів немає буму пропозиції грошей?
Незважаючи на зниження ставок, банки продовжують пожинати врожай депозитів. Однак ні бізнес, ні населення не відчули пожвавлення кредитування. Причина цього, вважають екс¬перти, в зубожінні населення й небажанні фінустанов ризикувати. Постає питання: куди ж у такому разі банки направляють грошові потоки і чи не призведе відмова від надання позик до проблем фінустанов у майбутньому?
Врожай зібрано
З початку року Нацбанк уже тричі знижував облікову ставку. Якщо 1 січня вона становила 10,25% річних, то на сьогодні — лише 7,75%. Бажання, яким керувався регулятор, цілком зрозу¬міле — змусити фінустанови зменшити відсотки за депозитами і, як наслідок, кредитами. Цьому сприяла низька інфляція в першому півріччі та дефляція в останні місяці (щоправда, зважаючи на неврожай, сподіватися на продовження такої тенденції не доводиться).
Відсотки, за якими банки приймали вклади населення і підприємців, дійсно знизилися. Так, з 15 травня до 30 серпня середній розмір ставок вкладів для юридичних осіб строком на 1 місяць зменшився майже на 5% річних, до 3 місяців — на 3%, 6-ти — на 3,5%, а річні вклади — на 3,85%. Також суттєво впали й відсотки за валютними вкладами.
Стають менш вигідними і депозити для громадян. Якщо середньозважена ставка гривневих вкладів для фізосіб у травні становила 15,5%, то в лип¬ні — вже 14,1%.
Незважаючи на це, впродовж року обсяг депозитів регулярно збільшувався (з початку року становив 14,6%). У липні у фінустановах країни було 375,7 млрд грн.
Прагнення до заоща¬джень пояснити нескладно. З одного боку, після удару кризи громадяни готуються до нових чорних днів і не хочуть, щоб вони заскочили їх зненацька. З другого, зібравши частину суми на омріяну квартиру чи машину, громадяни не можуть взяти решту в кредит і змушені тримати кошти на рахунку. При цьому громадяни, на диво, швидко забули про проблемні Промінвестбанк і «Надра».
Повільно, але вгору
Однак, попри приплив грошей, фінустанови не поспішають активно «вливати» їх у підприємства чи нарощувати споживче кредитування. Звісно, дина¬міка тут позитивна. Обсяг нових кредитів у липні збіль¬шився до 94,5 млрд грн., а середній показник за минулі 12 місяців становив 75,1 млрд. Також на 3,2% зросли обсяги кредитування в річному обчисленні, зокрема в сільське господарство (2,2%), промисловість (3,8%), будівництво (5%) та торгівлю (2,8%). Хоча збільшити кредитний портфель за перші сім місяців року вдалося тільки 3 банкам з першого десятка.
Досягнути докризових показників поки що неможливо. Проте цілком можливо, що часи, коли кредити давали всім охочим, уже не повернуться. Надто важкий урок отримали банкіри, коли в один чудовий день їхні клієнти виявилися неплатоспроможними. Крім того, тоді активно залучалися фінансові ресурси з-за кордону. Кредити у валюті — ще один урок для банків і суспільства.
Проте і з тими грошима, що є в активі, банки не поспішають розлучатися. Це може відчути на собі кожен, хто бажає отримати кредит. Основна причина — зубожіння населення й бізнесу, а з такими партнерами мало хто захоче працювати. Ніхто не примножуватиме проблемних позичальників. Ще й до¬кризові не розрахувалися...
Де наші гроші?
Замість підживлення економіки банки збільшують ліквідність — активи, які можна швидко перевес¬ти в живі гроші. При цьому, на думку деяких експертів, вітчизняні фінустанови мають величезні надлишки ліквідності, тобто практично «зайві» кошти. В окремих банках, за підрахунками спеціалістів, ліквідні активи перевищують 40%. Щоправда, в кількох фінустановах, переважно тих, які в муках пережили кризу, спостерігається нестача вільних коштів. У цілому ж у бан¬ківській системі ліквідними є близько 12% активів.
Власне надлишкова ліквідність не така вже й погана річ. Вона гарантує, що в разі проблем фінустанова зможе розрахуватися з власниками депозитів. Однак не слід забувати, що вклади необхідно обслуговувати і виплачувати за ними відсотки. Тому «зайві» кошти найкраще пускати в діло.
Взагалі ліквідність можна поділити на такі складові: гроші в касах фінустанов, залишки на рахунках регулятора та інших банків. Готівку у філіях тримати не тільки невигідно, а й небезпечно: грабіжники не сплять. Тому близько 3/4 ліквідності перебуває на кореспондентських рахунках.
Фінустанови зберігають кошти в НБУ не тільки через власне бажання, а й за законом — з обов’язкових резервів слід підтримувати мінімальний залишок на коррахунку. Проте загалом вітчизняні банки «віддали» регулятору трохи не втричі більше, ніж мусили.
Також з початку року зросли суми, які фінустанови тримають на кореспондентських рахунках в інших банках, зокрема й за кордоном. Однак іноземні фінустанови готові платити за валютними залишками не більш ніж 0,1% річних, а тому розглядати їх як засіб заробітку не доводиться.
Ще один спосіб «вкластись» для тих, хто не хоче ризикувати з кредитами, — купувати депозитні сертифікати НБУ чи облігації внутрішньодержавної позики. Щоправда, через невисоку дохідність активно ними користуються далеко не всі банки.
Деякі банкіри можуть дозволити собі ризикнути і «вкинути» гроші на між¬банківський валютний ринок. Однак давати їх тим, кому вони потрібні, небезпечно.
Експерти пояснюють накопичення ліквідності очікуванням випуску ПДВ-облігацій. Їх дохідність буде досить високою, і фінустанови намагаються акумулювати якомога більше коштів для при¬дбання цих паперів.
Напевно, і банкіри, і суспільство розуміють, що основною роботою фінустанов є кредитування. Воно не тільки підживлює економіку, а й приносить значні прибутки. Лік¬від¬ність же хоча й підвищує надійність банку, проте через малу дохідність підточує фундамент фін¬установи.
Сподівання оптимістів, що повноцінне кредитування відновиться вже цього літа, з тріском провалились. Експерти перенесли дату на середину наступного року, одначе й вона справдиться лише в разі зростання прибутків населення.
Олексій ПИСАРЕВ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!