Президент пропонує парламенту декриміналізувати економічні злочини
Як відомо, поняття «підприємництво» на законодавчому рівні визначено як «самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність». Остання ознака (ризик), беручи до уваги особливості вітчизняного законодавства, часто пов’язана з кримінальною відповідальністю і покаранням у вигляді позбавлення волі. Отже, маємо парадоксальну ситуацію: людина, яка організувала бізнес, дала роботу іншим, сплачувала податки і створювала додану вартість, замість того, щоб підтримувати і розвивати економіку, відробляє свою провину перед суспільством і державою некваліфікованою фізичною працею в установі виконання покарання.
Штраф замість тюрми
Надмірне втручання правоохоронних органів у діяльність суб’єктів господарювання, необгрунтовано завищений рівень криміналізації правопорушень у сфері економічної діяльності, непоодинокі випадки зловживань під час притягнення підприємців до кримінальної відповідальності — ці проблеми, які аж ніяк не покращують інвестиційного клімату в державі, вже давно очікували свого вирішення.
Цього тижня Президент подав до Верховної Ради проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)», №9221, який, ураховуючи європейські стандарти, надає пріоритет застосуванню фінансових санкцій за економічні злочини, а також декриміналізує чимало правопорушень.
Так, проектом за скоєння злочинів у господарській сфері пропонується замість покарання у вигляді позбавлення волі запровадити штраф. Останній може бути замінений судом на інше покарання лише в разі його несплати в термін, установлений судовим рішенням.
Зазначена модель пропонується також і для тих випадків, коли суб’єктом злочину є службова особа юридичної особи приватного права (ст.3641 «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми», ст.3651 «Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» Кримінального кодексу).
Разом з тим законопроект скасовує кримінальну відповідальність за ті діяння у сфері господарської діяльності, які на сьогодні втратили ознаки підвищеної суспільної небезпеки, достатньої для переслідування осіб у кримінальному порядку. На думку розробників документа, такими правопорушеннями, зокрема, є товарна контрабанда, зайняття забороненими видами господарської діяльності, фіктивне банкрутство та інші діяння. Усього запропоновано декриміналізувати 17 злочинів (див. таблицю).
За вчинення всіх цих правопорушень проект запроваджує адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.
Один раз не рахується
Також пропонується підкоригувати умови застосування такого суворого запобіжного заходу, як взяття під варту. Як відзначається в пояснювальній записці, значна частина випадків незаконного впливу на підприємців та інших осіб з боку представників правоохоронних органів пов’язана з тим, що чинний Кримінально-процесуальний кодекс надає можливість необгрунтованого й безпідставного застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово визнавав цю особливість вітчизняного законодавства такою, що не відповідає загальновизнаним демократичним стандартам та принципу верховенства права.
У зв’язку із цим законопроект містить норму, згідно з якою взяття під варту не може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, за винятком випадків, коли вона переховується від органів слідства або перешкоджає розслідуванню справи.
Стосовно підстав застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в справах щодо злочинів у сфері економіки, а також у справах щодо службових злочинів, скоєних підприємцями, запроваджується механізм, відповідно до якого підозрюваного, обвинуваченого в таких справах може бути взято під варту лише в разі невнесення ними коштів як застави або переховування від органів слідства чи перешкоджання розслідуванню справи.
Немає скаржника — немає злочину
Крім того, документ установлює перелік складів злочинів у сфері господарської діяльності, притягнення до відповідальності за які можливе тільки на підставі скарги потерпілого. При цьому порядок притягнення до кримінальної відповідальності за скаргою потерпілого передбачає, що відповідна справа підлягає закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим до моменту видалення суду в нарадчу кімнату для постановлення вироку.
Притягнення до кримінальної відповідальності лише за наявності скарги потерпілого стосується складів злочинів, передбачених ст.2031 «Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва», ч.1 ст.206 «Протидія законній господарській діяльності», ст.219 «Доведення до банкрутства», ст.229 «Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару», ст.231 «Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю», ст.232 «Розголошення комерційної або банківської таємниці», ст.2321 «Незаконне використання інсайдерської інформації», ст.2322 «Приховування інформації про діяльність емітента» чинного КК.
На думку радника глави держави — керівника головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрія Портнова, який організував розробку проекту №9221, прийняття закону сприятиме підвищенню стандартів гуманізму щодо регулювання питання притягнення до відповідальності за скоєння правопорушень у сфері економіки, а також забезпечить додаткові надходження до державного бюджету.
Правопорушення, які законопроектом №9221 запропоновано декриміналізувати
Стаття КК | Правопорушення |
201 | Контрабанда (стосовно контрабанди товарів) |
202 | Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг |
203 | Зайняття забороненими видами господарської діяльності |
207 | Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті |
208 | Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків |
214 | Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння |
215 | Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків |
217 | Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма |
218 | Фіктивне банкрутство |
220 | Приховування стійкої фінансової неспроможності |
221 | Незаконні дії у разі банкрутства |
223 | Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску |
225 | Обман покупців та замовників |
226 | Фальсифікація засобів вимірювання |
228 | Примушування до антиконкурентних узгоджених дій |
234 | Незаконні дії щодо приватизаційних паперів |
235 | Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання |
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.16 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!