На проблемі тривалого розгляду справ і тривалого тримання під вартою підсудних в очікуванні рішення наголошують не лише вітчизняні правозахисники. Критичні зауваження на нашу адресу постійно лунають від європейських колег. Аби розібратися з причинами негативного явища та знайти тактику боротьби з тяганиною, Рада суддів України разом з Радою суддів загальних судів вирішили об’єднати зусилля.
Очікування за гратами
Під час засідання 23 вересня РСУ розглянула низку заяв, серед яких і звернення глави держави, в якому він наголосив на проблемі недодержання розумних строків при розгляді кримінальних справ. Зокрема, не завжди дотримується виважений підхід до обрання запобіжного заходу на стадії досудового слідства. Попри визначену законодавством низку заходів, кожного п’ятого підозрюваного запроторюють за грати. «На сьогодні в слідчих ізоляторах під арештом тримають близько 19 тис. осіб, кримінальні справи стосовно яких перебувають у судовому провадженні. Це майже 48% від загальної чисельності всіх ув’язнених. Близько 1300 осіб перебувають у СІЗО вже більш ніж 1,5 року, у справах щодо них суди ще не винесли жодного рішення», — зазначалось у зверненні Президента. При цьому найбільш песимістична ситуація — в Києві, АРК, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Сумській та Харківській областях.
Для вирішення проблеми глава держави закликав представників РСУ та РСЗС зібратися разом та виробити єдині, наближені до європейських стандартів, підходи в застосуванні законодавства, що торкається обрання запобіжних заходів. Кінцевим результатом таких узгоджених дій, за прогнозами Віктора Януковича, має стати суттєве зменшення кількості арештантів, які очікують рішення суду.
У свою чергу член РСУ Павло Гвоздик поділився з колегами висновками перевірки, яку нещодавно проводила РСЗС у судах столиці та Київській області. До розслідування членів РСЗС спонукало звернення уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової, яка також вказувала на непоодинокі випадки тривалого тримання під вартою і закликала вжити необхідних заходів, аби прискорити розгляд справ. Орган суддівського самоврядування нарахував чимало порушень розумних строків. Зокрема, за словами П.Гвоздика, сьогодні 30% кримінальних справ не розглядаються через низку причин: не з’являються представники прокуратури, не доставляються підсудні, не забезпечується явка перекладачів. Крім того, пояснюючи допущену тяганину, законники скаржаться на велике навантаження та кадровий дефіцит. Іншими словами, мова йде про неналежну організацію роботи судів.
Голова РСУ Ярослав Романюк закликав колег розібратися, чи правильно суди застосовують законодавство при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і чи взагалі досконалі ці норми. Також представники органу суддівського самоврядування вирішили провести спільне засідання РСУ та РСЗС, на якому створити робочу групу. Остання, зазначив Я.Романюк, повинна вивчити всі аспекти проблеми і зробити висновки. «Спершу варто самим розібратись у своєму домі. І коли в нас буде консолідований підхід, ми зможемо відстоювати свою позицію при зустрічі з правоохоронними органами», — порадив Я.Романюк. Провести спільне засідання домовилися 3 жовтня.
Квартирне питання
Значну увагу РСУ приділила питанню забезпечення суддів службовими приміщеннями. Відповідно до ст.132 закону «Про судоустрій і статус суддів» після призначення на посаду суддя, «який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду». Щоправда, до переліку категорій працівників, яким може надаватися службове приміщення і який затверджений Камбіном, судді не входять. Через труднощі, що виникають при реалізації згаданого закону на практиці, Рада суддів адмінсудів звернулася до РСУ, щоб та запропонувала Кабміну поповнити список потенційних претендентів на житло суддями.
Між іншим, досить швидко крапку в обговоренні цього питання в РСУ поставив очільник ДСАУ Руслан Кирилюк, зазначивши, що в проекті держбюджету на 2012 рік кошти на службове житло не передбачені. «Питання вирішується саме по собі. Навіщо доповнювати цей перелік, якщо в бюджеті не вказані витрати на придбання службового житла для суддів?» — підсумовуючи, запитав Я.Романюк. Попри це, останній все ж запропонував колегам звернутися до Кабміну з пропозицією доповнити перелік посадою судді. Але думки членів РСУ розділилися, рішення прийнято не було.
Натомість РСУ створила робочу групу, якій доручила невідкладно підготувати пропозиції законодавчого вирішення житлової проблеми.
Бюджетне майбуття
Детальніше про перебіг бюджетного процесу і про те, на що законникам можна розраховувати в наступному році, розповів голова ДСАУ Р.Кирилюк. Він відмітив, що ключовим моментом формування бюджетних призначень стосовно суддів було прийняття закону «Про судовий збір», надходження від якого повністю підуть на забезпечення роботи судів. «Крім того, що це значна фінансова підтримка, це ще й істотний крок у плані зміцнення незалежності судів, оскільки в цьому випадку вплив виконавчої влади на механізм формування бюджету є набагато меншим, ніж коли ці кошти спрямовуються із загального фонду держбюджету», — пояснив Р.Кирилюк.
За інформацією керівника ДСАУ, на наступний рік граничні обсяги фінансування судової влади передбачаються в розмірі 3,9 млрд грн., що в півтора раза більше, ніж торік.
Щоправда, й ці кошти задовольняють загальну потребу судової влади тільки на 36%. Проблемними, за словами Р.Кирилюка, залишаються питання щодо забезпечення потреб на поточні й капітальні видатки. «Тому ми зараз ставимо питання, щоб у нас був збільшений розмір асигнувань на оплату праці на 168,2 млн грн., поточних видатків — на 486,2 млн, капітальних — на 3 млрд, а забезпечення ДСАУ — на 11,2 млн грн. Усі цифри були озвучені в Комітеті ВР з питань правосуддя, який підтримав наші пропозиції та звертатиметься з ними до бюджетного комітету, — зазначив керівник ДСАУ. — Натомість що стосується суддівської зарплати, то відповідно до нових норм закону «Про судоустрій і статус суддів» вона буде профінансована на 100%».
Як зауважила заступник голови РСУ Раїса Ханова (вона була присутня при обговоренні бюджетної програми), знову постало питання доцільності запровадження поетапного підвищення зарплати суддям з 2012 року. У підсумку перехід на нову систему розрахунку вдалося відстояти, і з 1 січня 2012 року оклад рядового судді повинен установлюватися в розмірі 8 мінімальних зарплат.
У свою чергу Я.Романюк наголосив, що органи суддівського самоврядування фактично повністю відсторонені від формування бюджету. Останній провів паралель з європейським досвідом, мовляв, у цих країнах на законодавчому рівні закріплена процедура, за якою парламент повинен урахувати висновки, надані органами суддівського самоврядування щодо мінімальних потреб фінансування.
Натомість у нас п.1 ч.2 ст.118 закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачає роль лише конференції суддів у цьому аспекті проблеми. Вона має повноваження обговорювати й вирішувати питання щодо фінансування та організаційного забезпечення діяльності обителей Феміди.
«Колеги, а може, нам, як органу суддівського самоврядування, варто подумати й запропонувати таку процедуру: щоб стосовно конкретного суду за участі органів суддівського самоврядування визначалися мінімальні потреби й затверджувалися на конференції? Це було б орієнтиром чи, скажімо, контрольними цифрами для ДСАУ», — закликав Я.Романюк. Про це останній наголошував й на черговій конференції суддів загальних судів. Утім, чи знайдуть його пропозиції місце в практичній площині, а органи суддівського самоврядування не залишатимуться осторонь від бюджетного процесу, залежить від них самих.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.16 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!