Попри очікування журналістів, верховні законники свого керманича не обирали, а «чаклували» над поданням до КС
Останнім часом Верховний Суд живе в передчутті змін. Змін не лише законодавчих, які стосуються повноважень і складу найвищого судового органу, а й посадових. Доля одних коректив — у руках парламентарів, а інших — Пленуму ВС, який уже до кінця жовтня має обрати нового Голову Найвищого судового органу нашої держави.
У передчутті зміни керманича
Після засідання 11 березня, коли святкування 88-ї річниці створення ВС було затьмарено «важливішою» подією — спробою висловити недовіру очільнику ВС Василеві Онопенку, Пленум більше не збирався. Затяжна пауза змусила журналістів губитися в здогадках: як же нині справи у верховних вершителів правосуддя? Вони знали тільки одне: 29 вересня закінчується 5-річне перебування В.Онопенка біля керма ВС, а «Пленум з питання обрання Голови ВС скликається не пізніше одного місяця з дня припинення повноважень попереднього Голови». Тобто до 29 жовтня колегіальний орган має обрати керівника.
І ось несподівано від ВС з’явилася звісточка: 16 вересня відбудеться Пленум. У порядку денному два питання: про звернення до Конституційного Суду та про затвердження Положення про науково-консультативну раду при ВС. Цього разу журналісти були готові до несподіванок припускали навіть можливість існування в порядку денному «засекреченого» питання.
Утім, очікування не справдилися: Пленум обмежився розглядом двох питань, обговорення одного з яких викликало гостру дискусію. Тому кореспонденти самі пішли в наступ і поцікавились у В.Онопенка, чи буде він удруге змагатися за крісло керманича. Він відповів, що балотуватиметься.
Кримінальна юрисдикція проти адміністративної
Найбільше часу на зібранні присвятили зверненню до КС із проханням розтлумачити положення стст.97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу та стст.3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства в контексті положень ст.55 Конституції. Законники хотіли б почути відповідь на запитання: суд якої юрисдикції (кримінальної чи адміністративної) має розглядати справи про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури (йдеться про неприйняття належного процесуального рішення за заявами чи повідомленнями про злочини). Також служителів Феміди цікавить, у порядку якого процесуального закону має здійснюватися судочинство в таких справах.
«Підставою для конституційного подання стала практика неоднакового застосування зазначених положень КПК та КАС судами кримінальної та адміністративної юрисдикції», — зазначив В.Онопенко. Виявляється, одні суди органи дізнання, слідства чи прокуратури визначають як суб’єктів владних повноважень (на такі спори поширюється компетенція адмінсудів), інші — як органів, що здійснюють свої процесуальні повноваження в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законом.
Ще у 2008 р. Пленум ВС мав прийняти відповідну постанову, аби врегулювати це питання, однак верховним законникам не вдалося знайти спільний знаменник, тому суди так і не отримали роз’яснень. Тепер же Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, для якого ця проблема стала головним болем, попросив ВС — звернутися до КС.
Присутній на зібранні секретар третьої судової палати Вищого адміністративного суду Василь Юрченко зазначив, що у них не виникає проблем із цими справами, оскільки вони їх не розглядають. «Неоднакове застосування процесуальних моментів було до 2009 року. Тоді Судова палата ВС в адміністративних справах визначилася з цього питання: ці справи — не адміністративні. З того часу ми чітко дотримуємося цієї позиції», — наголосив представник ВАС.
За його словами, КС ще у 2001 р. висловив думку щодо справ про оскарження бездіяльності згаданих вище органів. Проблему можна вирішити елементарно, але не без допомоги законодавчих інструментів: потрібно в окремих статтях КПК до слів «оскарження дій, постанов органів дізнання, слідчого, прокурора» додати «оскарження бездіяльності». За 10 років прогалину ніхто не заповнив.
«Можна звернутися до Верховної Ради, аби в законодавчому порядку врегулювати питання. Проте на це потрібно багато часу, а питання слід вирішувати вже сьогодні», — зауважив В.Онопенко. До речі, 7.04.2011 ВСС ухвалою зупинив розгляд справи за скаргою на бездіяльність посадових осіб Генпрокуратури до «вирішення питання щодо тлумачення окремих положень КПК». «Громадяни звертаються до адмінсудів зі скаргами — ті відмовляють, до загальних — ті теж відмовляють. Потрібно визначитися», — висловив занепокоєння заступник голови ВСС Станіслав Міщенко.
Люди в червоних мантіях ще довго сперечались: одні казали, що це проблема не тлумачення, а законодавчого характеру і КС нічого не роз’яснить. Інші ж підтримували конституційне подання. Врешті-решт Пленум визначився: звернення до КС не надсилати (15 осіб підтримали подання, 17 — були проти).
Також Пленум затвердив Положення про Науково-консультативну раду при ВС, розроблене на підставі ст.46 закону «Про судоустрій і статус суддів», і новий персональний склад цього органу.
P.S. Ймовірно, сюрпризів варто чекати після наступного Пленуму ВС, який відбудеться 30 вересня. Адже 20 вересня на сайті найвищого судового органу з’явилося повідомлення про те, що саме останнього вересневого дня колегіальний орган обиратиме Голову ВС. І вже нині можна передбачити, що на Пленумі будуть і словесні погуляння, і дискусії, і, зрештою, несподіваний фінал.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.54 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!