Такої думки дотримується народний депутат України Ірина Бережна, яка 15 вересня внесла до Верховної Ради України проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» №9151. Однією з необхідних умов процесуального посилення найвищого судового органу автор законодавчої ініціативи називає появу нового сильного керівника.
І до, і після проведення судової реформи у парламентських та судових кабінетах триває дискусія щодо нових функцій і ролі Верховного Суду у трансформованій системі судоустрою. Названий проект повертає деякі повноваження ВС, а також більш ніж удвічі збільшує його чисельність. «ЗіБ» звернувся за коментарями щодо змісту проекту до його автора — народного депутата, члена Комітету ВР з питань правосуддя Ірини БЕРЕЖНОЇ,
— Ірино Григоріївно, як зазначено у пояснювальній записці до проекту, ваша пропозиція спрямована на покращення діяльності Верховного Суду як найвищого судового органу. Отже, у післяреформених умовах ВС працює не так добре, як сподівалися?
— Оцінка роботи будь-якого судового органу, включаючи і Верховний Суд, має здійснюватися насамперед за якістю та оперативністю прийняття актів. Модель, що закладена у закон «Про судоустрій і статус суддів», передбачала скорочення складу ВС до 20 суддів, що уможливлювало роботу в пленарному режимі. Водночас, «Перехідні положення» залишали за ВС функції касаційної інстанції. На певний період. Проте, кількість кримінальних та цивільних справ, що накопичилися у Верховному Суді до набуття чинності реформеним законом, дотепер забезпечують роботою суддів цивільної та кримінальної палат. Крім того, ці ж судді повинні брати участь й у пленарному розгляді справ господарської та адміністративної юрисдикцій.
З огляду на такі реалії, виникла необхідність вдосконалити порядок розгляду справ у Верховному Суді, підвищивши ефективність його роботи, а також його статус у системі судів загальної юрисдикції. До речі, у проекті, який розроблений мною за ініціативою судді ВС, голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігора Самсіна, враховані й пропозиції суддів ВС в частині надання Верховному Суду додаткових повноважень для забезпечення єдності судової практики, відновлення судових палат, а також збільшення кількості суддів ВС до 48, тобто до тієї кількості, яка наявна сьогодні у Суді.
— Отже, 20 суддів для Верховного Суду виявилося замало?
—Питання не в тому, скільки суддів мають працювати у Верховному Суді, а в тому, наскільки ефективною вони можуть виконувати покладені на них функції. Рік застосування нового закону «Про судоустрій і статус суддів» виявив окремі процесуальні недоліки, які має виправити запропонований мною проект.
Наприклад, позбавлення ВС права ухвалювати власні рішення ускладнює забезпечення єдності судової практики. Простий приклад: ВС приймає до свого провадження справу, виявляє неоднозначне застосування касаційними судами певної норми, але змушений повертати її на повторний розгляд. Вищий спеціалізований суд повторно ухвалює таке саме рішення, будучи переконаний у своїй правоті, й теоретично може взагалі відмовити людині у повторному спрямуванні її скарги до ВС. Як мінімум, маємо невиправдане затягування процесу, як максимум — розбалансування судової практики.
Аби запобігти такому собі змаганню у правозастосуванні, проектом пропонується внести змін до процесуальних кодексів, застерігши за ВС повноваження приймати нове рішення. Воно обов’язково оприлюднюватиметься на офіційному сайті ВС і слугуватиме свого роду орієнтиром для усіх суддів під час вирішення схожих спорів.
— Тобто в Україні з’явиться щось на кшталт прецедентного права…
— Я б не стала говорити про прецедентне право Верховного Суду. Проект запроваджує в практику лише один з його елементів: усі судді будуть зобов’язані використовувати висновки ВС щодо застосування норм матеріального права при розгляді інших справ.
Також повертається попередній, колегіальний порядок перегляду справ у Верховному Суді. Лише у визначених процесуальним законом випадках справа розглядатиметься не 5 суддями, а на спільних засіданнях палат — якщо, питання стосується різних юрисдикцій, або усім складом Верховного Суду — якщо справа переглядається з підстав ухвалення, скажімо, Європейським судом з прав людини, рішення про порушення Україною норм конвенції.
— Але ж допуск скарг до ВС залишається за вищими спеціалізованими судами?
— Так, наразі зберігається чинний порядок попереднього допуску. Я розумію, що знову будуть докори з боку того ж ВС щодо його несамостійності у прийнятті скарг. Але якщо ви порівняєте кількість скарг, які були допущені до розгляду до ВС, і кількість скасованих ВС рішень за цими скаргами, то побачите, що попереднє відсіювання лише допомагає не захаращувати кабінети суддів ВС «скаргами заради скарг».
До речі, аби судді ВС працювали не на «два фронти», як сьогодні, а зосередилися на виконанні основних обов’язків із забезпечення єдності судової практики, я запропонувала встановити граничну дату збереження за ВС касаційних повноважень — 1 листопада 2011 року. Як кажуть в народі, немає нічого більш вічного, ніж тимчасове: ВС за рік не розібрався з усіма касаційними скаргами, які надійшли до нього станом на 15 жовтня минулого року. Треба все таки ставити крапку і передавати усі касаційні скарги за належністю — до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
— Виходить, ті судді ВС, які перейшли працювати до цього суду, не тільки втратили у статусі, а ще й допрацьовуватимуть за своїх колишніх колег?
— Знаєте, не хочу робити якісь узагальнення, але є добра народна мудрість: той, хто прагне працювати, шукає можливості, а решта — причини, чому цю роботу не можна виконати. Деякі судді Верховного Суду витратили стільки часу і зусиль на критику судової реформи, що тепер дійсно їхні колеги мають розгрібати ці завали.
Мій проект також підсилює адміністративну складову роботи ВС — відновлюються посади Першого заступника Голови, секретарів палат та їхніх заступників. Адже за будь-яких повноважень державного органу ефективність його діяльності залежатиме від здатності забезпечити організацію роботи.
Взагалі, на моє переконання, Верховний Суд має отримати процесуальне посилення, але — за умови появи нового сильного керівника. Думаю, ця позиція знайде підтримку і моїх колег з Комітету ВР з питань правосуддя, а згодом — і у сесійній залі.
Завантажити:
Ірина Бережна: проект №9151 підсилює адміністративну складову роботи Верховного Суду
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!