Рішення з гарантією

Парламент підтримав нові правила виконання судових актів

Народні депутати взялися за розв’язання проблеми невиконання рішень вітчизняних судів. Відповідний законопроект профільний комітет уже підготовив і навіть підтримав. Однак бажання урядовців регулювати обсяги соціальних гарантій може затримати проходження змін через парламентську залу. Як наслідок, страждають репутація і скарбниця держави.

Нове життя проекту

Урядовий законопроект «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (№9127) був зареєстрований у Верховній Раді 8 вересня. Парламентарі вирішили не відкладати його на безрік і наступного дня розглянули пропозиції Кабміну в Комітеті ВР з питань правосуддя.

Вже о 10-ій ранку цього дня мало починатися засідання Верховної Ради, тому членам парламентського підрозділу довелося пожертвувати годиною сну і зібратись о 9-ій. Незважаючи на ранній час, обговорити новації прибуло 17 народних обранців, щоправда, дехто із запізненням, тому під час роботи очільник комітету Сергій Ківалов кілька разів уточнював кількість присутніх.

Поспішність нардепів можна пояснити дуже просто. Невиконання Україною рішень Феміди викликало занепокоєння Європейського суду з прав людини, до якого, не маючи можливості отримати законні виплати, звертаються наші громадяни. Зважаючи на велику кількість однотипних скарг, Страсбург виніс пілотне рішення «Іванов проти України», яким зобов’язав Київ раз і назавжди вирішити питання з виконанням рішень національних судів. При цьому розв’язати проблему посадовці мали до... 15 січня поточного року.

До цієї дати Євросуд загальмував розгляд 1400 справ, у яких наші співвітчизники скаржилися на невиконання вердиктів і, як наслідок, на неможливість отримати соціальні та інші виплати. Страсбург обіцяв повернутися до розгляду тих заяв, і не виключено, що застосував би прискорену процедуру, зобов’язавши Україну виплатити не лише передбачені законом гроші, а й покрити моральну шкоду.

Упоратись із завданням Європейського суду нашим можновладцям не вдалося. Законопроект №7562, який мав вирішити проблему, був зареєстрований у парламенті тільки 14 січня, тобто за день до граничного строку. Та, попри це, фахівці Мін’юсту переконали Страсбург у необхідності подовжити термін виконання рішень. Євросуд дав ще півроку, зміни мали набрати чинності до 15 липня. Цього зробити також не вдалось.

Законопроект №7562 депутати відмовилися навіть включити до порядку денного 9-ї сесії, яка розпочалась у вересні. Оскільки помітили, що в новації «прокралася» норма, яка передбачає можливість, за словами окремих народних посланців, зміни форми власності газотранспортної системи. Урядовцям довелося терміново готувати новий проект. Саме його за годину до засідання парламенту і розглянули члени комітету.

Виносячи новації на суд колег, народний депутат Валерій Писаренко відзначив, що відповідні зміни в комітеті вже обговорювались і дебати щодо них були одними з найбільш тривалих. Тому, на думку парламентаря, після стількох розмов уже нікого не треба переконувати в необхідності внесення змін.

В.Писаренко запропонував рекомендувати парламенту прийняти проект за основу і в цілому. Члени комітету підтримали цю пропозицію, за неї проголосували всі присутні на засіданні.

План дій

Проект установлює досить простий механізм, що гарантує реалізацію вердиктів судів. Так, виконання рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюватиме Державна казначейська служба, яка в межах відповідних бюджетних призначень списуватиме потрібну суму з рахунків цього органу. Якщо ж останній не матиме потрібного обсягу грошей, будуть використані кошти, передбачені для забезпечення виконання рішень судів.

Крім цього, проект передбачає, що перерахування сум здійснюватиметься в тримісячний строк із дня надходження до Державної казначейської служби необхідних для цього документів та відомостей.

Новації мають гарантувати й отримання грошей, які завинили державні підприємства та юридичні особи. Відповідно до проекту, якщо рішення про стягнення з них коштів не виконано протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, це роблять за рахунок коштів, передбачених за відповідною бюджетною програмою.

Крім того, метою проекту є розв’язання питання щодо погашення вже наявної заборгованості за судовими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава. Погашення такої заборгованості здійснюватиметься в порядку та строки, установлені Кабміном, з урахуванням результатів аналізу наявних фінансових ресурсів держави.

Соціальний бар’єр

На засіданні комітету В.Писаренко відзначив, що проект передбачає внесення змін до інших законодавчих актів, які не є предметом відання комітету. Проте запропоновані зміни правил регулювання соціальних гарантій стали каменем спотикання для нардепів у сесійній залі.

«У ньому (проекті. — Прим. ред.) є 7 статей, які дійсно спрямовані на розв’язання проблеми і забезпечення виконання рішень національних судів, а після того в «Прикінцевих положеннях» унесено зміни до близько 20 різних законів, які різко звужують обсяг існуючих прав», — наголосив «нунсівець» Юрій Ключковський.

Наприклад, за чинним законом «Про міліцію», працівникам останньої та членам їхніх сімей надається 50%-а знижка в оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива. Відповідно ж до проекту цю знижку визначатиме Кабмін.

Також Основи законодавства України про культуру передбачають, що «працівники культури, які працюють у сільській місцевості, селищах міського типу, безплатно користуються житлом, опаленням і освітленням відповідно до законодавства». Новаціями ж пропонується додати, що ці пільги надаються в порядку, визначеному Урядом.

Так само в разі прийняття проекту Кабмін на власний розсуд визначатиме пільги, які надаються учасникам бойових дій, інвалідам війни, постраждалим від аварії на ЧАЕС, ветеранам праці та деяким іншим категоріям громадян. «За 20 років існування Української держави прийнята така маса законів, які не забезпечувалися ні грошовим, ні майновим ресурсом, яка призвела до того, що сьогодні практично стосовно кожної категорії пільг, які передбачені для громадян, немає і ніколи не було можливості їх виконувати», — спробував пояснити необхідність таких положень документа міністр юстиції Олександр Лавринович.

Тож після деяких вагань 246 нардепів підтримали новації у першому читанні. Тепер їм доведеться поміркувати, чи варто віддавати соціальні гарантії у руки урядовців.

Утім, навіть у разі прийняття такого закону ніхто не завадить опозиції оскаржити його в Конституційному Суді.