Київ шукає альтернативні шляхи поставок туркменського газу
Хоча дводенний офіційний візит Віктора Януковича в Ашгабат і передбачав досягнення домовленостей у кількох сферах — економіка, освіта, культура, — усі розуміли: ключовим тут має бути газове питання.
Підлягає поверненню
До 2001-го Україна прокачувала до 40 млрд м3 туркменського газу в рік. Його не тільки вистачало на потреби вітчизняної промисловості й теплокомуненерго — залишалося ще й для експорту. Сьогодні ж Україна купляє газ тільки в «Газпрому».
Про зацікавленість поновленням поставок туркменського газу в Україну ще в липні цього року вперше заявив Микола Азаров. Тоді, під час зустрічі в Києві з міністром закордонних справ Туркменистану Рашидом Мередовим, український Прем’єр зазначив: «Ми зацікавлені у відновленні поставок туркменського природного газу в Україну — як традиційними маршрутами, так і з урахуванням перспективи будівництва Каспійсько-Чорноморської газотранспортної системи».
Ще до зустрічі В.Януковича і Гурбангули Бердимухамедова було зрозуміло, що «традиційним маршрутом» у нас виходить не дуже. Українсько-російські відносини загострені. І навряд чи Росія піде на те, щоб пропустити своєю територією середньоазійський газ до України…
Нагадаємо, що у 2003-му «Туркменнафтогаз» уклав довгострокову угоду (на 25 років) з російською компанією «Газпром експорт». Як наслідок — туркменський газ, потрапляючи в російську трубу, стає російським.
…Точніше, однозначно не піде. І тут ідеться не тільки про те, щоб не дати Україні вислизнути «з гачка». Для Росії це збитки. Адже, на відміну від російського, на середньоазійський газ не поширюється експортний збір, а це — 30%.
Теоретично на газі із Середньої Азії «Газпром» мав би заробляти тільки на різниці між ціною продажу і ціною закупівлі, плюс витрати на транзит. Фактично, кажуть експерти, весь середньоазійський газ Росія використовує на внутрішні потреби. В Європу вона відправляє власний газ, видаючи його за середньоазійський. Не задурно, звичайно.
Таким чином, Україна досі не мала іншої ради, як сподіватися на «перспективу». На диво — «перспектива» виявилась незахмарною.
Нова путь
Не знати як, але візит В.Януковича в Ашгабат збігся в часі з прийняттям Європейським Союзом рішення щодо будівництва Транскаспійського газопроводу. Здати газопровід в експлуатацію планують у 2015 році. Такий перебіг подій є настільки фантастичним, що, можливо, це не випадковість. Такий собі добре продуманий тристоронній розклад.
Знаковою виглядає і домовленість президентів України і Туркменистану, за якою наша держава отримала можливість самостійно розробляти газ на шельфі Каспію. Відтепер вітчизняні газові компанії зможуть щороку видобувати там 5 млрд м3 блакитного палива. Експерти вже підрахували затратну вартість 1 тис. м3: $200 — видобуток, $70 — транспортування до України. Нагадаємо: 1 тис. м3 російського газу сьогодні нам коштує $370.
Тим часом уже в січні наступного року Україна планує оголосити конкурс на будівництво термінала для скрапленого газу. Запланована потужність — 20 млн м3. Місце для будування — в Одесі.
Реальним на сьогодні для України видається також і «шлях Фірташа». Відомий бізнесмен іще у квітні цього року заявив, що йому вдалось обійти «Газпром» і «Нафтогаз». Він забезпечив свої підприємства дешевим середньоазійським газом. Секретом тоді Д.Фірташ не поділився. Але можемо припустити, що все обговорили В.Янукович і Г.Бердимухамедов на зустрічі тет-а-тет (замість запланованих 40 хв. вона тривала 2 год.).
Трубою своєю…
Теоретично Україна може розраховувати і на те, що для будівництва «південного коридору» будуть використані труби нашого виробництва. У Туркменистані була підписана угода про постачання українських труб на будівництво трубопроводу Туркменистан — Афганістан — Пакистан — Індія. Будуватимуть українці й внутрішньотуркменистанський газопровід «Схід — Захід». Тут ми переважили росіян. Пропозиція наших компаній виявилася привабливішою.
Загалом же зустріч двох президентів була ефективною. Результати виявить час. Можливо, якісь із них стануть відомими на двосторонній зустрічі в Києві. На запрошення нашого Президента відвідати Україну Г.Бердимухамедов радо погодився. Пообіцяв приїхати, «коли зацвітуть каштани».
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.25 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!