Переоцінка нерухомого майна, виставленого на продаж, не проводиться, якщо торги не відбулися через відсутність покупця
Верховний Суд України
Іменем України
Ухвала
23 лютого 2011 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України
у складі:
головуючого — Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І., Григор’євої Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Особи 6 до Особи 7 про усунення перешкод у користуванні та розпоряджанні майном, вселення до квартири, визнання добросовісним набувачем 1/3 частини квартири; за зустрічним позовом Особи 8, Особи 7, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої Особи 9, до державної виконавчої служби в Деснянському районі м.Києва, Особи 6, Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец’юст», треті особи: Деснянська районна в м.Києві державна адміністрація, орган опіки та піклування в особі Деснянської районної державної адміністрації в м.Києві, Бюро технічної інвентаризації м.Києва та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Особа 10, про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності на 1/3 частину квартири,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року Особа 6 звернувся до суду з позовом до Особи 7 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, вселення до квартири, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.02.2005 він став переможцем прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, які проводилися Спеціалізованим державним підприємством «Укрспец’юст», а саме — 1/3 частини трикімнатної квартири за Адресою 1 та відповідно до свідоцтва про право власності від 9.09.2005 є власником цієї частки квартири. Власником іншої частки квартири є Особа 7, яка чинить йому перешкоди в користуванні власністю, чим порушує його права. Просив вселити його до квартири, зобов’язати відповідачку не чинити йому перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні належною йому на праві власності 1/3 частини квартири.
Після уточнення позовних вимог Особа 6, крім інших вимог, просив визнати його добросовісним набувачем 1/3 частини цієї квартири.
Особа 7, не погоджуючись із заявленим позовом, діючи в інтересах неповнолітньої Особи 9, і Особа 8 звернулися до суду із зустрічним позовом до державної виконавчої служби в Деснянському районі м.Києва, Особи 6 та Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец’юст» про визнання недійсними прилюдних торгів і свідоцтва про право власності на 1/3 частини квартири, посилаючись на те, що реалізація арештованого майна, яке на праві власності належало Особі 8, з прилюдних торгів учинена на порушення вимог закону: державний виконавець не повідомив боржника й інших співвласників указаної квартири про накладення арешту на майно та про продаж цього майна з прилюдних торгів, що призвело до порушення прав боржника, співвласників цієї квартири та неповнолітньої Особи 9, яка постійно проживає в цій квартирі.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 27.10.2008 позов Особи 6 задоволено: вселено його до квартири за Адресою 1; зобов’язано Особу 7 не чинити йому перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні 1/3 частиною цієї квартири; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 15.01.2009 рішення Деснянського районного суду м.Києва від 27.10.2008 залишено без змін.
У касаційній скарзі заступника прокурора м.Києва порушується питання про скасування судових рішень у зв’язку з порушенням судами норм матеріального й процесуального права та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Особа 7 у поданій на зазначені судові рішення касаційній скарзі порушує питання про їх скасування у зв’язку з порушенням судами норм матеріального й процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову Особи 6 і задоволення зустрічних позовних вимог.
Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги Особи 6, суди виходили з доведеності позивачем фактів законності придбання ним спірної частки квартири у власність і належності йому на праві власності 1/3 частини цієї квартири, а також чинення з боку відповідачки перешкод у користуванні власністю.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди виходили з відсутності підстав для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки їх було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, та з того, що Особою 7 не було надано доказів порушення державним виконавцем вимог закону при вчиненні виконавчих дій з оцінки об’єкта нерухомого майна та подальшого його продажу з прилюдних торгів.
Проте погодитися з такими висновками судів не можна.
Порядок реалізації арештованого майна передбачено законом «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15.12.99 №74/5, та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 27.10.99 №68/5.
Відповідно до п.3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Особа 7 пояснювала суду, що Особу 8 — власника спірної частини квартири, конфіскованої за вироком суду торговельною організацією, яка проводила прилюдні торги, — належним чином не було повідомлено про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також про стартову ціну реалізації майна, оскільки листи, які надсилалися не за місцем відбування ним покарання, до нього не надходили, що є порушенням прав Особи 8 у виконавчому провадженні, а також не залучено до участі у справі осіб, на рахунок яких повинна була надійти сума, виручена від продажу 1/3 частини квартири — конфіскованого майна.
Як убачається з матеріалів справи, лист Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец’юст» від 24.12.2004, в якому воно повідомляло сторони виконавчого провадження про проведення 29.12.2004 прилюдних торгів з продажу арештованого майна, Особа 8 надіслав до Голопристанської ВК №7, з якої він 12.11.2004 вибув до Катеринівської ВК №46, що підтверджується листом начальника Голопристанської ВК №7 від 10.01.2005, адресованим Спеціалізованому державному підприємству «Укрспец’юст».
Лист Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец’юст» від 15.02.2005 про проведення 18.02.2005 повторних прилюдних торгів Особі 8 було надіслано за три дні до проведення торгів, тому він не був учасно повідомлений про проведення повторних торгів.
Суди, на порушення вимог стст.212—214 ЦПК на зазначене уваги не звернули, не дали належної оцінки поясненням позивачки щодо неповідомлення боржника про проведення прилюдних торгів (дата, час, місце, стартова ціна реалізації майна), як це передбачено п.3.11 тимчасового положення.
Крім того, згідно з п.4.5 тимчасового положення, якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни покупці не висловлюють бажання придбати майно за ціною, оголошеною ліцитатором, то запропонований об’єкт продажу знімається з торгів і прилюдні торги за даним лотом не проводяться.
Повторні прилюдні торги проводяться не раніше ніж через місяць із часу проведення перших прилюдних торгів (п.4.6 тимчасового положення). На повторних торгах стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30% (п.4.8 тимчасового положення).
У разі відсутності покупців чи наявності тільки одного покупця прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися (п.7.1 тимчасового положення).
Згідно з повідомленням Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец’юст» від 30.12.2004, адресованим відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м.Києві, прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, що належить Особі 8, не відбулись у зв’язку з відсутністю покупця. У цьому разі переоцінка майна не проводиться.
Однак суди в процесі розгляду справи на вищевказане уваги не звернули й залежно від цього не встановили, чи були підстави для проведення повторних прилюдних торгів і проведення переоцінки нерухомого майна, виставленого на продаж, а також чи не було це порушенням порядку проведення прилюдних торгів.
Не перевірені судами й пояснення позивачки про те, що, на порушення ч.4 ст.57 закону «Про виконавче провадження», державним виконавцем не було повідомлено боржника про оцінку арештованого майна, яку провели на порушення вимог законодавства, зокрема без урахування двох лоджій розміром 1,95 м2 кожна, що призвело до зменшення загальної площі квартири й, відповідно, до зменшення реальної вартості 1/3 частини цієї квартири.
Не повідомлено боржника й про переоцінку майна, що позбавило його права на її оскарження.
Акт державного виконавця про переоцінку арештованого та описаного майна від 20.01.2005 №33/19 Особі 8 згідно з абз.5 п.5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій (далі — інструкція), якою передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження, не надсилався. Боржник уважається ознайомленим з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, чи за іншим фактичним місцем проживання або перебування боржника, встановленим державним виконавцем, якщо його було ознайомлено з письмовою заявою сторін виконавчого провадження чи якщо йому було надано копії звіту про оцінку майна під розпис. У разі відмови боржника від прийняття копії звіту про оцінку майна державний виконавець складає про це акт у присутності понятих, після чого боржник уважається ознайомленим з оцінкою майна (абз.5 п.5.12.5 інструкції).
Державний виконавець у строк не пізніше п’яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та в разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи, передбачені абз.14—19 п.5.11 цієї інструкції.
Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, то воно підлягає переоцінці у строк не більше 10 днів. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації в присутності стягувача і боржника чи їхніх представників та в строк не більше 5 днів передає акт переоцінки майна торговельній організації. Неявка стягувача чи боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Якщо в місячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, то державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна (абз.3 п.5.12.2 інструкції).
Проте суди також на зазначені положення закону уваги не звернули та під час розгляду справи не встановили: чи було повідомлено сторони виконавчого провадження, зокрема боржника, про проведення оцінки арештованого та виставленого на продаж майна — спірної 1/3 частини квартири, що є обов’язком державного виконавця відповідно до п.5.12.5 інструкції, та чи повідомляли їх у подальшому про проведення переоцінки цієї частини квартири; чи були присутні сторони під час проведення оцінки та переоцінки арештованого майна, оскільки їх відсутність позбавлята їх можливості оскаржити проведену оцінку й переоцінку майна в установленому законом порядку; чи вручив державний виконавець сторонам акти оцінки та переоцінки арештованого майна.
Крім того, рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 18.06.2009 визнано недійсним та скасовано розпорядження Ватутінської районної державної адміністрації в м.Києві від 4.09.97 №2891 щодо приватизації спірної квартири за Адресою 1 Особою 11, Особою 7 і Особою 8; визнано недійсним і скасовано свідоцтво про право власності на спірну квартиру, яке видане відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної державної адміністрації в м.Києві Особі 11, Особі 7 і Особі 8 4.09.97 відповідно до розпорядження від 4.09.97 №2891; визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом №358 від 3.03.2005 на 1/3 частину спірної квартири, видане на ім’я Особи 7.
За таких обставин ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись стст.336, 338 ЦПК, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги заступника прокурора м.Києва та Особи 7 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 27.10.2008 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 15.01.2008 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 9.33 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!