Чи потрібний викладачам статус держслужбовців?
Судячи з міліцейських зведень, українські ВНЗ останнім часом захлеснула хвиля корупції: викладачів і деканів навчальних закладів мало не кожного тижня затримують на місці злочину. Це й недивно — не так давно закінчилася пора вступних іспитів. Тим часом недавно набув чинності новий закон про корупцію, котрий посилює, зокрема, відповідальність держслужбовців за хабарництво. І хоча викладачі формально поки не належать до цієї категорії, розмови про те, щоб прирівняти їх до держслужбовців, тривають давно. Ось тільки чи будуть драконівські заходи ефективними?
Від доцента до декана
Цього літа частина вчорашніх випускників вивчали підручники й готувалися до іспитів, а частина — готували «баранців у папірці». Міліція ж регулярно проводила в українських вузах оперативні операції із затримання викладачів-корупціонерів. Найбільш типова ситуація — декан або викладач вимагають хабар за «вирішення питання» із вступом. Наприкінці минулого тижня співробітники УБОЗ МВС спіймали на місці злочину директора одного з училищ у Рівненській області. Чиновник вимагав 10 тис. грн. від матері абітурієнтки, 40-річної мешканки Дубровицького району за прийняття її дочки на перший курс. Але жінка вчасно звернулася в правоохоронні органи із заявою про здирство. Директора училища затримали безпосередньо під час передання грошей у його службовому кабінеті. «Нині за цим фактом порушено кримінальну справу за ч.3 ст.368 КК («Одержання хабара»), за що передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна», — повідомив начальник УМВС у Рівненській області Василь Лазутко. — Слідчі дії тривають, чоловік перебуває в ІТТ».
Буквально за добу до цього співробітники Державної служби боротьби з економічною злочинністю Ізмаїльського міського відділу міліції ГУ МВС України в Одеській області провели операцію щодо затримання декана одного з вищих навчальних закладів Ізмаїла, який теж вимагав у абітурієнта мзду. В середині серпня цього року в міськвідділ міліції звернувся юнак і повідомив про те, що декан вишу, в який він збирається вступати, вимагає в нього гроші за прийняття в навчальний заклад. Правда, у викладачки запити виявилися скромнішими, ніж у дубровицького колеги, — її затримали при одержанні хабара у розмірі $500. Із цього приводу прокуратура вже порушила кримінальну справу.
За останні місяці Україною прокотилася хвиля «викладацьких» хабарів. Так, в Одесі приблизно в один і той же час правоохоронці викрили викладачів двох вищих навчальних закладів: один вимагав і одержав 9,2 тис. грн., а інший — $550. Такою була ціна успішного складання іспитів.
Наприкінці липня в Дніпропетровську на «винагороді» в 16 тис. грн. затримали заступника декана одного з вузів. Як повідомив журналістам начальник відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Дніпропетровській області підполковник міліції Сергій Булькач, зловмисник одержав від абітурієнтів, котрі вступали на одну з економічних спеціальностей, хабарі у розмірі 8 тис. грн. з кожного за прийняття до навчального закладу. Відомо також, що заступник декана працював у приймальній комісії, а у виші він пропрацював 20 років. Крім того, в іншого співробітника цього учбового закладу виявили ще 5 тис. грн., які він отримав від студентів за складання екзаменаційної сесії. «В даний момент він активно співпрацює зі слідством», — відзначив С.Булькач.
На «винагороді» попався й доцент одного з вузів Дніпропетровської області, який вимагав 3 тис. грн. від студента за успішний захист бакалаврської роботи.
Три способи подолати корупцію?
Це тільки окремі випадки в низці однотипних злочинів. За останні роки хабарництво у ВНЗ, особливо в період складання сесії або вступних іспитів, набуло характеру епідемії. При цьому ще в минулому році міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що перемогти корупцію цілком реально. За його словами, з цією метою Міносвіти має намір використовувати три способи. Перший — адміністративний. «Якщо я дізнаюся, що в якомусь вузі у студентів вимагають хабара, туди поїде інспекція державних установ. Це спеціальний урядовий орган. Якщо студенти підтверджують факти хабарів, то летять голови», — пояснив він. Другий спосіб полягає у запровадженні у вишах міністерських контрольних, які стануть ефективним показником знань. Таким чином визначатимуть, «який студент їх купив, а який викладач продав».
Третім способом міністр назвав підвищення зарплат викладачів. «Ми розморожуємо заробітну плату, яку з осені 2008 року заморозив Уряд Тимошенко», — підкреслив він. «Щоб перемогти корупцію, самі студенти мають випрацювати в собі нетерпимість до хабарів», — наголосив міністр.
На жаль, рік минув — і з'ясувалося, що повністю викоренити таким чином корупцію не вдалося.
Цікаво, що в багатьох європейських країнах викладачі вишів є державними службовцями. Така ситуація у Франції, Німеччині, Австрії і т.д. Держслужбовці там отримують вищу зарплату і пільги від держави, але при цьому від них і більше вимагають, а за хабарництво передбачено сувору відповідальність. У цих державах випадки корупції у вузах поодинокі. Наприклад, завідувач кафедри публічного права, німецького та європейського адміністративного права університету Регенсбургу Герріт Манссен у розмові з автором цих рядків зміг пригадати тільки один такий випадок за останні кілька років: професор університету Ганновера ставив високі оцінки і рекомендував роботи своїх аспірантів до захисту в обмін на подарунки і сексуальні послуги. Незабаром чутки про це поширилися за стінами університету, професора звільнили зі служби і засудили до тюремного ув'язнення.
Звичайно, залежно від тяжкості корупційної провини передбачені різні види кримінального покарання, але держслужбовці в Німеччині найбільше бояться відкриття дисциплінарного провадження і можливості втратити роботу. «Для німецьких чиновників небезпечнішим є навіть не адміністративне, а дисциплінарне переслідування. Адже найбільше у світі вони бояться втратити свою посаду, високу зарплату, привілейоване становище, — вважає пан Манссен. — В кримінальному процесі суддя може взяти до уваги багато особистих обставин — і покарання може бути досить м'яким. Дисциплінарне ж провадження обов'язково призведе до скорочення зарплати або звільнення. І це страшніше, ніж штраф або умовне покарання, призначене судом».
В Україні неодноразово висловлювали пропозиції про те, аби викладачі вузів отримали статус держслужбовців. Це, зокрема, у своїх передвиборних програмах обіцяли практично всі українські політики. Але нічого так і не змінилося. До речі, за словами Д.Табачника, ставати держслужбовцями чомусь не хочуть самі педагоги. І дія нового закону про корупцію, котрий посилює адміністративну відповідальність, зокрема й чиновників, за вчинення корупційних діянь, поки на викладачів не поширюється. Хоча в ньому є певна лазівка. Адже коло суб'єктів відповідальності, визначене законом, включає не тільки народних депутатів, держслужбовців, а й осіб, які надають публічні послуги. Цей термін у законі чітко не визначено. Чи належить викладання до «публічних послуг» — питання спірне.
Проте, якщо викладачі стануть держслужбовцями, вони повинні будуть не тільки нести високу відповідальність, а й мати відповідний статус і отримати вищу зарплату. Можливо, тоді вони, як і німецькі колеги, дорожитимуть своїм місцем, а епідемія вузівських хабарів, нарешті, піде на спад.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 9.33 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!