Представники правничої еліти окреслили спектр вразливих місць процедури банкрутства й визначились із планом дій
Питання провадження у справах про банкрутство за новою системою останнім часом у всіх на вустах. Так, учасники засідання ради комітету з конкурсного права Асоціації правників України спробували розібратися, чи приведено інститут відновлення платоспроможності у відповідність до сучасних умов, визначили проблему №1 у «банкрутній» сфері правовідносин та озвучили свої професійні наміри на рік грядущий.
«Очевидно, настав час…»
Захід розпочався з представлення оновленого складу ради комітету. Так, до нього ввійшли адвокати, судді вищих судів, науковці, арбітражні керуючі та юристи-практики. Вони висловили намір координувати зусилля задля наближення вітчизняного законодавства про банкрутство до європейських і світових стандартів, шукати компроміс, який би задовольнив усіх учасників «банкрутних» відносин.
Відомо, що введення в дію тих чи інших новацій відбувається, як правило, методом спроб і помилок. Ця аксіома, на жаль, стосується й володарів мантій. Так, червоною ниткою на засіданні проходила тема відсутності єдності судової практики при вирішенні справ про банкрутство суб’єктів господарювання. Експерти зазначили, що в суддів часто-густо відсутнє єдине розуміння профільного законодавства.
До того ж, як відзначив суддя Конституційного Суду у відставці В’ячеслав Джунь, з кожним роком дедалі загострюється питання неоднозначності судової практики на рівні вищих судів. У зв’язку із цим у правників постають запитання: що ж робити тим, хто працює в площині «банкрутних» відносин, та як бути у випадку, коли позиції Верховного Суду різняться між собою?
«Очевидно, настав час, коли треба обговорювати рішення судів», — висловив думку суддя ВС Микола Гусак. Мовляв, у багатьох країнах судові вердикти піддаються обговоренню широким загалом, критикуються, навіть якщо мова йде про рішення найвищого судового органу. Такі обговорення мають наслідком зміну судової практики.
Натомість В.Джунь уважає, що впливати на формування останньої слід «силою експертної думки», а наразі всім юристам-практикам не варто шкодувати часу на аналіз судової практики.
А от директор Центру комерційного права Валентина Данішевська переконана, що порушувати питання єдності судової практики при вирішенні «банкрутних» справ поки що зарано. Мовляв, треба відшуковувати «взірцеві думки», незважаючи на те, представником якої інстанції є суддя. «У судових рішеннях важливе не авторство, головне, щоб думка була правильною!» — зауважила вона.
«Це — дивина…»
Під час засідання висловлювалися міркування стосовно сильних і слабких сторін законодавства про банкрутство. Так, лунали думки щодо недостатнього законодавчого врегулювання діяльності арбітражних керуючих.
«Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» працює майже рік, а арбітражні керуючі так і не мають легальної можливості отримувати винагороду», — наголосив голова комітету з конкурсного права АПУ, адвокат Віталій Титич. Мовляв, неприйняття регуляторних актів стосовно винагороди цих спеціалістів стимулює розвиток корупційної складової в діяльності арбітражних керуючих. «Це нагальне питання!» — зауважив доповідач і повідомив, що рада комітету має намір звернутися до Мін’юсту і привернути увагу його керівництва до наявної проблеми.
Поряд з тим на декларативному рівні залишилося питання щодо страхування професійних ризиків арбітражних керуючих, а реалізація фіскального регулювання діяльності останніх як самозайнятих осіб виявилася складною.
Доки не буде наведено лад у всіх вразливих сторонах професійного життя арбітражних керуючих, незалежності вони не отримають. Таку думку висловила В.Данішевська. Водночас вона акцентувала увагу на прогресивних нормах профільного закону. Зокрема, до досягнень останнього віднесла положення, згідно з яким нездійснення розрахунків боржника з поточними кредиторами є причиною для негайного зупинення його санації.
Своєю чергою В.Джунь «пройшовся» по колізіях норм права. Так, у ч.3 ст.2 профільного закону закріплено, що закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм закону «Про банки і банківську діяльність». Разом з тим це положення прямо суперечить вимогам ч.7 ст.36 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», де зазначено, що дія «банкрутного» закону на банки не поширюється.
«Колізія в чистому вигляді!» — наголосив суддя КС у відставці. «Це — дивина…» — погодився В.Титич.
Альтернативну думку висловила В.Данішевська: «Лише тоді, коли ми покажемо, що система банкрутства за чинним законом працює вправно, зможемо зазіхати на те, щоб і банки підпорядковувалися саме цій системі!»
Зрештою учасники засідання дійшли згоди, що правнича еліта має запропонувати законодавцю так звану ідеальну наукову модель вирішення ситуації.
Що кажуть цифри?
Аби не припускатися помилок у майбутньому, слід добре знати власну історію. Так, під час заходу презентовано звіт, підготовлений громадською організацією «ВСО фахівців конкурсного процесу». У документі, що є в розпорядженні «ЗіБ», досліджено показники розгляду господарськими судами справ про банкрутство у 2011—2012 рр.
Так, в аналізованому періоді спостерігалося значне зменшення кількості розглянутих госпсудами справ цієї категорії. У 2012 р. подано понад 11,3 тис. заяв про порушення провадження у справі про банкрутство, що на 27% менше порівняно з 2011-им.
Практика засвідчила, що найчастіше із заявами про порушення справ про банкрутство зверталися податкові органи. Одначе торік таких звернень надійшло вдвічі менше — близько 2 тис., тоді як у 2011-му — майже 4 тис. Водночас кількість справ про банкрутство, порушених за заявами боржників, значно зменшилася.
Тенденція до зменшення кількості розглянутих справ виявляється на тлі значного збільшення розміру заявлених до стягнення майнових вимог: із 31 млрд грн. у 2011 р. до 35 млрд — у 2012-му. Зросла й сума коштів, присуджених до стягнення.
Звісно, говорити про ефект від законодавчих нововведень можна буде, порівнявши показники аналізованого періоду з аналогічними показниками двох наступних.
***
Протягом року, що добігає кінця, проведено низку заходів, присвячених питанням банкрутства за оновленою процедурою. АПУ має намір зберегти цю тенденцію й у році майбутньому. Зокрема, у квітні 2014 р. планується проведення ІІ всеукраїнського форуму з питань банкрутства. Оскільки весь спектр проблем, які стосуються цієї сфери правовідносин, профільний комітет асоціації охопити не в змозі, його члени домовилися виокремити найбільш нагальні питання, що стануть предметом обговорення. Більш чіткий план з’явиться після засідання робочої групи, яке заплановано на 24 січня. Тож чекатимемо свіжих рішень та ідей.
Коментарі
в том-то и дело, что распорядитель не только занимается признанием кредиторских требований, но ещё и отвечает за сохранность имущества, финансовый анализ, плотно соприкасается с санацией, проводит инв…
откуда такое безпокойство- если процедура не фиктивная, то какая разница, кто проводит инвентаризацию и признаёт требования кредиторов.Понятное дело, что для конвертационных центров, инициирующих банк…
. Необходимо понять, что АУ есть наемным работником от кредитора (комитета кредиторов), и только так можно внести равновесие в данную дилемму. Никто автоматически не назначает адвокатов или нотариусов…
Наиболее болезненная тема оплаты услуг АУ решается очень просто. Инициирующий кредитор подает кандидатуру АУ при подаче заявления о возбуждении дела о банкротстве. Отношения АУ и инициирующего кредит…