Вихід у медіа-простір

Наступного року весь документообіг у судах стане електронним так само, як і статистична звітність

Завдання за стратегічним планом розвитку судової влади виконуються. Державна судова адміністрація обіцяє завершити рік з розробленими трьома інструкціями з діловодства. А Національна школа суддів підвищує свій статус та рівень викладання, що впливає на професійний розвиток суддів.

Майбутнє — за електронним обміном

Зустріч постійно діючої робочої групи з питань інновацій при ДСАУ розпочала свою роботу, так би мовити, зі знайомства. І зовсім не через те, що учасники зустрічі не знали один одного. Так трапилося, що з моменту останньої зустрічі, яка відбулася на початку липня цього року, дехто з учасників залишив групу з поважних причин, а деякі змінили напрям роботи. Тому, розроблюючи порядок денний, модератор зустрічі, радник голови ДСАУ Юлія Седик на початку заходу відвела час на організаційні моменти.

На правах керівника підгрупи з упровадження Стратегічного плану розвитку судової влади Ю.Седик нагадала основні завдання. Так, виходячи з положень плану, подальший розвиток правосуддя в Україні має бути спрямований на реалізацію таких цілей як доступність правосуддя, справедливість судової процедури, незалежність, безсторонність та професіоналізм суддів, ефективність судового захисту. Для оптимізації роботи й були створені підгрупи, кожна з яких займається виконанням одного із завдань.

Позачергово розповісти про свою роботу висловив бажання керівник підгрупи зі створення та впровадження концепції автоматизації судової влади та питань оптимізації єдиного державного реєстру судових рішень, радник голови ДСАУ Леонід Богданов. Він повідомив, що судова влада повністю змінює підходи до діловодства, яке вже стало електронним. У подальшому, зі слів радника, планується повністю перевести суди на електронний документообіг, і це стосується всіх документів, що подаються до суду. «Система функціонує. І вона вже довела свою дієздатність. Паперові форми документообігу незабаром відійдуть у минуле. Ми прогнозуємо що до кінця 2014 року весь документообіг у судах буде переведений на електронну форму», —додав він.

У планах дій підгрупи є й надання можливості громадянам подавати позовні заяви в електронному вигляді. Така форма документообігу допоможе зекономити, по-перше, час на пересилання документів, а, по-друге, кошти, зокрема й державні. Л.Богданов з гордістю проінформував колег про вдале впровадження таких технічних інновацій, як «Електронний суд» та СМС-повістки, які користуються популярністю в більшості областей України. Кроком уперед у світлі нової реформи Л.Богданов вважає впровадження системи відеоконференцзв’язку між судами.

Однак радника голови ДСАУ турбувала погана обізнаність сторін судового процесу. «Недостатня поінформованість населення про нові технічні можливості судів призводить до того, що такі інновації не використовуються в повній мірі», — зауважив він. Керівник підгрупи переконаний, що необхідно провести кампанію, яка б допомогла завоювати та зміцнити довіру громадян до судової гілки влади в цілому та до судів зокрема.

Також доповідач порушив питання розроблення інструкцій з діловодства. «Сьогодні ми маємо лише одну впроваджену інструкцію — з діловодства в господарських судах. Але нами заплановано закінчити рік ще з трьома документами» — заявив Л.Богданов.

Статистичні негаразди

Розгляд звіту керівника підгрупи з удосконалення системи статистики, діловодства, документообігу та архівної роботи заступника голови Апеляційного суду Івано-Франківської області Андрія Малєєва був розглянутий, так би мовити, дистанційно. Очільник підгрупи не зміг з поважних причин узяти участь у зустрічі, однак надав детальний звіт про виконану роботу. Разом з аналізом у звіті були зазначені конкретні недоліки статистичного обігу інформації та шляхи їх виправлення.

Так, А.Малєєв звернув увагу учасників на неточність унесення даних, які неможливо ідентифікувати, маючи чітко окреслені умови вибірки та фільтрування статистичної інформації в системі. Ця проблема, за даними керівника підгрупи, є майже в кожному суді. Він припускає, що це залежить від невизначеності обов’язків особи, яка вносить інформацію в систему. У більшості випадків, за власним спостереженням А.Малєєва, цей обов’язок покладено на помічників та секретарів суддів.

Ще одним невирішеним питанням заступник голови апеляційного суду вважає відсутність належної форми обліку статистичної інформації. Керівник підгрупи переконаний, що наявна зараз паперова форма звітності є дуже незручною та морально застаріла. Тому основним завданням, що ставиться перед підгрупою, є спрощення та урізноманітнення інформаційних даних, що направляються адресатам. На думку А.Малєєва, це допоможе уникнути зайвої бюрократії та вдосконалити статистичну роботу.

Під час обговорення звіту Ю.Седик зауважила, що чітка робота статистичних відділів дозволяє побачити дійсну картину розгляду справ у судах та зробити аналіз виконаної роботи.

Професійний розвиток — під контролем

Значний внесок у виконання стратегічного плану вносить установа, яка безпосередньо займається підготовкою суддівських кадрів. Мова йде про НШС, яка за законом стала необхідним елементом на шляху здобуття посади судді. Про роботу підгрупи з питань професійного розвитку і навчання в судовій сфері доповіла Оксана Шамрай. З її слів, НШС постійно модернізує методику навчання, змінюючи підходи до занять на більш креативні. «Одним із завдань для нас є підвищення статусу НШС та престижу викладання в ній», — підкреслила О.Шамрай.

Серед завдань, що ставить перед школою закон, є кілька основних. По-перше, це підготовка висококваліфікованих кадрів для судової системи. Для того щоб зробити графік навчання більш оптимальним буде впроваджено електронну реєстрацію слухачів. Це допоможе, на переконання доповідача, спланувати графік проведення навчань. «Щодо самих навчань, то ми плануємо відходити від лекційних форм викладання до більш альтернативних. Адже, як показує досвід, інформація за таких умов засвоюється аудиторією краще, а тому зростає і зацікавленість слухачів», — повідомила представник НШС.

Другим завданням установи є підготовка працівників апарату судів, зокрема помічників та секретарів судових засідань. Підвищення кваліфікації працівників суду має істотне значення, як підкреслила О.Шамрай, бо плідна взаємодія апарату неодмінно підвищує якість правосуддя в цілому. Школа також здійснює науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції. Із цим завдання відділ, який безпосередньо очолює доповідач, справляється досить успішно. «Нами розробляються програми навчання для суддів, які призначені уперше, багато уваги приділено порядку проведення тестування: тепер воно буде не тільки дистанційним, а ще й очним», —поінформувала О.Шамрай.

Прес-центри на місцях

Дещо нове з точки зору відкритості інформації в судах запропонувала керівник підгрупи з розробки та впровадження єдиної інформаційної політики судової влади Олена Ігнатченко. ЇЇ підгрупа відповідальна за розроблення й упровадження Концепції діяльності судової влади, яка включатиме співробітництво зі ЗМІ, створення прес-центру судової влади для забезпечення єдності й одноголосності судової влади, належного реагування як на внутрішні, так і зовнішні інформаційні запити та інформування суспільства про потреби, проблеми й досягнення української судової влади.

Члени підгрупи розробили кілька можливих макетів прес-центру судової влади.

Так, в апеляційних судах, місцевих загальних судах, де кількість суддів більша за 10, вводитиметься посада спеціаліста по зв‘язках зі ЗМІ. В  інших судах, де кількість суддів менша за 10, обов’язки прес-секретаря виконуватиме заступник керівника апарату або помічника голови суду. Діяльність вищеназваних осіб регулюється типовою посадовою Інструкцією спеціаліста суду по зв‘язках з громадськістю та ЗМІ.

Керівник підгрупи нагадала присутнім, що 20 вересня 2013 року ДСА України направила лист із рекомендацією розглянути питання введення з 1 січня 2014 року відповідні посади в судах. Також  своїм наказом №145 від 06.11.13 ДСА України затвердила Типову посадову інструкцію спеціаліста по зв'язках зі ЗМІ.

О.Ігнатченко підкреслила важливість підтримки відносини між судами і суспільством з метою підвищення правової культури громадян. «Така співпраця допоможе запобігти конфлікту інтересів та не перешкоджатиме здійсненню правосуддя», — зауважила вона.

Голова ДСАУ Руслан Кирилюк, вислухавши всі доповіді, залишився задоволеним зустріччю. Він вибачився, що не зміг бути присутнім протягом усього заходу через невідкладні справи. Очільник ДСАУ переконаний, що постійно діюча робоча група буде й надалі тримати планку продуктивної та наполегливої праці.

Пряма мова

— Протягом останніх 5—6 місяців ми завершували те, що було розпочато. Зараз доопрацьовуються три інструкції з діловодства. Перш за все це стосується електронного діловодства, використання якого почалося. Розробляючи інструкції для загальних та адміністративних судів, ми бачимо, що потребує коригування й уже діюча інструкція з діловодства в господарських судах. Підбиваючи підсумки, можу сказати, що необхідно провести кампанію, яка б допомогла здобути та зміцнити довіру громадян у частині використання електронних засобів документообігу. Ця можливість є унікальною, бо вона значно зменшить кількість неотриманої кореспонденції, допоможе зекономити бюджетні кошти під час пересилання процесуальних документів та дозволить оперативніше викликати сторони процесу. У цілому як керівник підгрупи зауважу, що система працює і вже довела свою дієздатність. Сподіваємося, що рік ми завершимо продуктивно.

— Сьогоднішня зустріч робочої групи стала свідченням того, що остання є насправді майданчиком для вільного висловлення думок та ідей, для відкритих дискусій між її учасниками незалежно від посади й рівня залучення до роботи. Всі, хто бере участь у роботі, — люди невипадкові: більшість із них уже ініціювали інноваційні проекти або брали участь в їх реалізації на місцях, наприклад проектів оцінки роботи суду, запровадження днів відкритих дверей у судах тощо. Тобто це не теоретики, а люди-практики, яким небайдуже, як розвивається судова система.

Ми — за практичну роботу. Це відповідатиме задуму одного із засновників робочої групи та її керівника — Руслана Кирилюка. Під час одного з попередніх засідань він наголосив: «Місією робочої групи є мобілізація інтелектуального потенціалу судової влади, де ідеї апробуються на практиці».