Критеріями розмежування є одночасно: суб’єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин
Верховний Суд України
Іменем України
Ухвала
19 січня 2011 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Патрюка М.В.,
суддів: Григор'євої Л.І., Жайворонок Т.Є., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 3 до Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Олександрівської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області про визнання права володіння та користування земельною ділянкою, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Особи 3 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15.04.2010 та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20.07.2010,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року Особа 3 звернувся до суду з позовом до Олександрівської РДА, Олександрівської селищної ради й просив визнати за ним право володіння та користування (на умовах довгострокової оренди) земельною ділянкою під належним йому цілісним майновим комплексом за Адресою 1; визнати незаконною бездіяльність Олександрівської РДА щодо ігнорування та нерозгляду його клопотань, незаконними дії з відхилення його клопотання про вибір земельної ділянки під існуючим комплексом будівель і споруд; зобов'язати Олександрівську РДА видати розпорядження про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення договору довгострокової оренди земельної ділянки під будівлями та спорудами цілісного майнового комплексу; визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, розпорядження Олександрівської РДА від 21.03.2008 №205-р у частині затвердження акта вибору земельної ділянки та дозволу на виготовлення землевпорядкованої документації земельної ділянки, наданої під будівництво автошляху.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15.04.2010, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20.07.2010, закрито провадження в указаній справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК; роз'яснено позивачу його право на звернення до суду з позовом у порядку адміністративного судочинства; скасовано заходи забезпечення позову; відмовлено Особі 3 в задоволенні клопотання про вжиття додаткових заходів забезпечення позову.
У касаційній скарзі Особа 3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначені вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Згідно з п.1 ч.1 ст.205 ЦПК однією з підстав закриття провадження у справі є подання заяви, яка не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
В стст.2, 17 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними владних управлінських функцій; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Спір у справі, що розглядається, не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з визнанням права володіння та користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно, і припиненням дій, що створюють загрозу порушення права.
Розгляд таких справ згідно з положеннями ст.15 ЦПК відбувається за правилами цивільного судочинства.
Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає, що суд не з'ясував усіх обставин, що мають процесуальне значення, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.342 ЦПК суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо було порушено порядок, установлений для його вирішення.
Керуючись стст.336, 342 ЦПК, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Особи 3 задовольнити.
Ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15.04.2010 та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20.07.2010 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 4.99 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!