Товариші по опозиції завдали Кличку удар нижче резидентського пояса й… отримали «блок» у відповідь
Останнім часом між лідерами об’єднаної опозиції наче чорна кішка пробігла: раз у раз, коли ситуація стосується інтересів однієї з фракцій, інші дві тримаються осторонь подій. І навпаки. Так було з окремими партійними колонами, які йшли до Верховної Ради 7 листопада, так сталося з мовчанням фракції ПП «УДАР» щодо підозри захисника Юлії Тимошенко Сергія Власенка в побитті колишньої дружини…
«ЗіБ» провів власне розслідування, аби з’ясувати, що ж стало причиною асиметричної поведінки лідерів опозиції.
Поправка розбрату
Більшість експертів уважають, що перші ознаки конфлікту всередині об’єднаної опозиції слід шукати в подіях двотижневої давнини, коли розгляд змін до Податкового кодексу несподівано перетворився на гучний скандал. Як відомо, серед норм закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків», який 24 жовтня схвалив парламент, а на цьому тижні підписав Президент, виявилися ті, які можуть завадити балотуватися в президенти лідерові ПП «УДАР» Віталію Кличку. Пікантності ситуації додавав той факт, що такий собі хук по амбіціях відомого боксера завдав… партнер по опозиції.
Нагадаємо, що занепокоєння «ударівців» викликали два цілком логічних з погляду оподаткування положення. Одне визначало, що «фізична особа, яка є резидентом іноземної країни, тобто не проживає в Україні, може бути взята на облік за місцем реєстрації свого перебування (проживання) на території України». Інше встановлювало, що «у випадку, якщо особа має право постійного проживання на території іноземної країни, вона вважається такою, що не проживає в Україні». І першу, і другу норми серед інших 31 поправки до законопроекту №2054а, запропонував додати представник ВО «Батьківщина» Ігор Бриченко. Про це свідчить лист за його підписом на адресу профільного комітету.
Певна логіка в цих пропозиціях була. З одного боку, доходи резидентів і нерезидентів, які вони отримують в Україні, оподатковуються за різними ставками: для тих, хто не проживає в нашій державі, ставки удвічі вищі. І необхідно дати право тому ж іноземному інвесторові обрати, чия податкова система для нього привабливіша.
З другого — наші громадяни, які працюють за межами України, не повинні сплачувати податків до українського бюджету з доходів, отриманих за кордоном. Таку норму вочевидь вітатимуть сотні тисяч українців, які легально працевлаштувалися чи відкрили бізнес за межами Батьківщини. Адже не треба буде щороку доводити свій статус нерезидента перед вітчизняними податковими органами.
Урешті-решт вибір залишається за громадянином України: він або подає заяву про взяття на облік у власній країні, або, сплачуючи податки, наповнює іноземний бюджет. Тож робоча група Комітету з питань податкової та митної політики, яка опрацьовувала законопроект до другого читання, одноголосно підтримала пропозиції нардепа І.Бриченка.
Прикметно, що відповідно до розпорядження голови профільного комітету від 11.10.2013 №04-30/980-1 очолювала цю робочу групу його перший заступник Оксана Продан, яка є представником ПП «УДАР». І саме ця фракція під час розгляду проекту в сесійній залі заблокувала трибуну, вимагаючи зняти документ з розгляду. Адже в день голосування члени партії раптом усвідомили, що вищезазначені норми спрацюють проти їхнього лідера В.Кличка. Що сам боксер і підтвердив у сесійній залі вже після ухвалення закону: «Так, я маю право на проживання в Німеччині, але це жодним чином не порушує ні українського законодавства, ні мого громадянства».
Ця заява не стала одкровенням. Кожен охочий міг зайти на офіційний сайт Центрвиборчкому, аби побачити, зокрема, декларацію В.Кличка про доходи за 2011 рік, яку відомий боксер подав під час виборів до ВР. У розділі «Доходи, отримані в Україні» в усіх графах — прочерки, натомість за кордоном отримано понад $4,7 млн. Гроші він також зберігає виключно на рахунках в іноземних банках.
Законодавство, звісно, не порушується, але, крім належності до українського громадянства, Конституція висуває до кандидата в президенти такі вимоги, як віковий ценз та ценз осілості. І кожна людина вирішує для себе: або отримати право постійного проживання за кордоном і відповідні податкові преференції, або претендувати на державні посади. А «постійно проживати» в двох різних країнах фізично неможливо.
Тож коли поправки І.Бриченка вже стали частиною проекту №2054а, в ПП «УДАР» схаменулися…
«Найвищий пілотаж»
На думку політологів, показовими в даному випадку є обставини, що передували голосуванню за цей документ. Адже, побачивши загрозу для свого лідера, його колеги по фракції спробували зірвати засідання. Натомість ні фракція ВЛ «Батьківщина», представником якої власне й були запропоновані скандальні положення, ні «свободівці» партнерів не підтримали. Хоча, за словами лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка він разом з І.Бриченком ще з 9-ї ранку займався «боротьбою» з невгодною поправкою.
Якими засобами велася ця боротьба, одному Арсенію Петровичу відомо. Але до найефективнішого з прийомів — блокування трибуни, що завжди використовується в разі небажання допустити прийняття того чи іншого закону, — чомусь не вдалися. Як пояснив журналістам у кулуарах один з опозиціонерів, «не блокували, бо не було перерви». Адже, як правило, саме таким є стандартний сценарій блокування. А перерву не вимагали, бо фракції ВО «Батьківщина» й ВО «Свобода» без будь-яких вагомих підстав використали таке право на початку ранкового засідання. Тож у ПП «УДАР» не виявилося необхідної за Регламентом ВР підтримки для оголошення чергової паузи в роботі.
Отже, доки одні намагалися завадити прийняттю закону, інші лише спостерігали за голосуванням. Більше того, серед 239 голосів, які було віддано за проект у редакції, запропонованій профільним комітетом, є й голос представника ПП «УДАР» Ярослава Дубневича.
Може, і погарячкував нардеп Олег Ляшко, але, коментуючи ситуацію, він оцінив її як «найвищі підлота й пілотаж у політиці». А хто в опозиції виграє від такого «пілотажу» — зрозуміти нескладно…
Перешкоди для єдності
На думку політологів, усе, що відбувалося після голосування за проект №2054а, було спробою відвести від себе підозри. Наприклад, представник ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв звинуватив спікера в порушенні Регламенту, оскільки кожна поправка окремо не була проголосована. Натомість згідно з ст.121 закону про Регламент ВР такі голосування є обов’язковими лише в разі, якщо пропозиція чи поправка відхилені профільним комітетом. Голова парламентського підрозділу Віталій Хомутиннік 24 жовтня повідомив з трибуни: «Ми розглядали вчора дві години цей законопроект, погодили всі питання».
Розуміючи, що твердження про порушення процедури — хиткий аргумент, А.Яценюк заявив, що І.Бриченко написав заяву до прокуратури щодо фальсифікації подання ним поправок до законопроекту. Проте в Генеральній прокуратурі таку інформацію не підтвердили.
Натомість із відповідним запитом до правоохоронних органів щодо можливої фальсифікації порівняльних таблиць до проекту звернулася О.Продан. Після цього було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.351 («створення штучних перешкод у роботі народних депутатів, надання їм завідомо неправдивої інформації») та ч.3 ст.358 («підроблення офіційного документа») Кримінального кодексу.
Провівши необхідні експертизи та допитавши безпосередніх учасників подій, наприкінці минулого тижня правоохоронні органи, як повідомила прес-служба МВС, закрили провадження «за відсутністю подій кримінальних правопорушень». Після цього глава держави підписав закон.
Тепер політичні союзники намагаються переконати один одного, що нічого страшного не сталося. «Цей закон не має зворотної сили, а якщо він не має зворотної сили, він не може ніяким чином стати основою для зняття будь-якої особи з реєстрації як кандидата в президенти», — заспокоював від самого початку А.Яценюк. Але можливі ускладнення з цензом осілості В.Кличко підтвердив німецькому виданню Frankfurter Allgemeine, зазначивши, що мав «посвідку на проживання в Німеччині й дотепер має постійну німецьку візу». Хоча й наполягає, що новий закон не може до нього застосовуватися. Проте, як стверджують юристи, у даному разі лідери опозиції сплутали нібито нові обмеження щодо балотування з конституційною нормою, яка діє вже 17 років.
Водночас, за оцінками політологів, унесення представником ВО «Батьківщина» спрямованої проти В.Кличка поправки може свідчити про наявність серйозного внутрішнього конфлікту між цією фракцією та фракцією ПП «УДАР». Бездіяльністю при ухваленні закону фактично усунено одного з можливих єдиних кандидатів від опозиції.
Про чорну кішку, яка пробігла між лідерами опозиції, може свідчити й перебіг акції протесту, організованої 7 листопада: колона ПП «УДАР» прийшла до будівлі парламенту раніше за інших. На думку експертів, тим самим В.Кличко мав намір показати небажання узгоджувати свої дії з рештою партнерів по опозиції.
Демонстративним було і його мовчання стосовно вручення повідомлення про підозру захисникові Ю.Тимошенко С.Власенку, якого колишня дружина Наталія Окунська звинуватила в «неодноразовому скоєнні насильницьких дій фізичного характеру». Як повідомив «ЗіБ» на умовах анонімності один з нардепів, «УДАР» вирішив не виступати відкрито на підтримку С.Власенка в питанні його кримінального переслідування. «Такі дії члени фракції аргументують як відповідь на поправку члена фракції ВО «Батьківщина» І.Бриченка, спрямовану проти кандидата в президенти В.Кличка», — пояснив парламентар.
Звісно, такий «блок» не можна розцінити як адекватну відповідь на скандальну поправку. Адже після того, як закон набуде чинності, шанси В.Кличка стати єдиним кандидатом від опозиційних сил на майбутніх президентських виборах суттєво знизяться. Тому експерти прогнозують, що подібні розбіжності в діях опозиційних фракцій будуть спостерігатись і в подальшому. Причому з наближенням старту чергової президентської кампанії виявлятимуться дедалі частіше. І не виключено, що врешті-решт на політичному «рингу» з’явиться правдолюб, який захоче в суді з’ясувати, чи може балотуватися на найвищий державний пост громадянин України, котрий має посвідку на проживання в Німеччині.
Пряма мова
Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:
— Це схоже на «перевірку на завошивленість» для тих людей, які беруть участь у політичних процесах. Перевірка відбулася: А.Яценюк її витримав на три з плюсом, а В.Кличко не витримав — одразу заявив, що готовий балотуватися в президенти. Це, напевне, було імпульсивною дією.
Матеріали за темою
Суд закрив справу Власенка
17.01.2014
Власенку подовжили запобіжний захід
10.01.2014
На суд над Власенком пустили ЗМІ з камерами
10.01.2014
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!