Контроль за держстандартом

Органи нагляду рідше навідуватимуться до підприємців і складатимуть акти за наперед визначеними вимогами

Голова Держпідприємництва Михайло Бродський розповів, чому Україна все ще перебуває в другій сотні держав за рейтингом легкості ведення бізнесу. Тож нова урядова постанова має скоротити кількість перевірок підприємців. Разом з тим в очільника відомства є певні сумніви відносно того, що чиновники виконуватимуть усі нові норми, тому він попросив у журналістів і бізнесменів допомоги в боротьбі з такими держслужбовцями.

Позиція в списку

У цьогорічному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, який формується Світовим банком і Міжнародною фінансовою корпорацією, Україна посіла 112-е місце. З одного боку, опинившись між Ліваном і Папуа — Новою Гвінеєю, наша держава все ще перебуває в другій сотні й суттєво відстає від своїх сусідів. Так, Росія посіла 92-е місце, Молдова — 78-е, Білорусь — 63-е, а Польща — 45-е.

З другого боку, експерти відзначили крок уперед нашої держави. Так, порівняно з минулим роком Україна піднялася відразу на 28 позицій. Найбільш суттєвого прогресу вдалося досягти у сфері отримання дозволів на будівництво та реєстрації власності.

Коментуючи такий стан речей, М.Бродський визнав, що місце, яке зайняла наша держава, все ще далеке від того, яке хотілося б посісти. За його словами, експерти звертають увагу на два фактори: нормативне регулювання тієї чи іншої сфери та думки самих підприємців. При цьому, якщо покращити законодавство ще можна, то змінити людей на місцях, які його виконують, неможливо. Як наслідок, підприємці продовжують стикатися з труднощами.

При цьому не можна забувати, що рейтинг Doing Business суттєво впливає на реноме держави. За словами М.Бродського, бізнесмени з інших країн, коли приймають рішення про інвестування, завжди звертають увагу на позицію тієї чи іншої держави в цьому списку.

Групи ризику

Однією з проблем, з якими стикаються підприємці, є надто тривалі й непередбачувані перевірки всіх можливих органів контролю, яких наразі в Україні нараховується 72. Навести порядок у сфері проведення перевірок має постанова Уряду «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» від 28.08.2013 №752.

Для того щоб поінформувати про зміни, які очікуватимуть бізнес, голова Держпідприємництва вирішив присвятити розповіді про постанову брифінг, який відбувся 1 листопада. Як відзначив М.Бродський, найперше, що запроваджує цей нормативний акт, — визначення чітких правил для встановлення ступеня ризику суб’єктів господарювання. Так, усі підприємства мають бути поділені на 3 групи: високого ризику, середнього та незначного. При цьому залежно від групи визначається, як часто можна проводити перевірки.

До ухвалення постанови діяли такі ж правила, але чиновники розподіляли суб’єктів господарювання на групи на власний розсуд. Як наслідок, до 90% підприємств потрапляли до групи з високим ризиком і були змушені регулярно приймати «гостей». Тепер же не лише встановлюється методологія поділу на групи, а й передбачено, що високий статус ризику може бути присвоєно не більше ніж 10% суб’єктів господарювання. До 30% підприємств можуть бути віднесені до середнього, решта — до незначного.

М.Бродський відзначив, що підприємства з високим ступенем ризику дозволено перевіряти щорічно, середнім — раз на 3 роки, з низьким лише раз на 5 років. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику можуть бути віднесені, зокрема, аптеки, які постійно перебуватимуть під контролем, адже їхня діяльність пов’язана зі здоров’ям людей.

Крім цього, кожний наглядовий орган тепер повинен мати на своєму сайті повний перелік того, що саме він може контролювати і, як наголосив голова Держпідприємнцитва, перевіряти більше, ніж зазначено у вичерпному списку, відповідно до новацій заборонено. Крім цього, уніфікованою має бути форма актів, що складаються за результатами перевірки. Якщо ж контроль усе ж відбуватиметься поза правилами, М.Бродський радить суб’єктам господарювання звертатися до Генпрокуратури або Держпідприємництва.

«Треба не боятись, а протидіяти незаконним діям чиновників. Не бійтеся, давайте разом боротися і захищати ваші права», — наголосив посадовець.

Закон на допомогу

Разом з тим він визнав: навіть якщо чиновник порушить правила проведення перевірок, то все ж може уникнути будь-якої відповідальності. Однак уже незабаром ці правила можуть змінитися.

Наразі в парламенті зареєстровано підготовлений Держпідприємництвом проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (№2839). Відповідно до ініціативи Кодекс про адміністративні правопорушення пропонується доповнити новою ст.166²¹ «Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У ній, зокрема, буде встановлено відповідальність за порушення строків здійснення заходів державного нагляду та контролю, порушення періодичності здійснення планових перевірок, їх проведення за відсутності передбачених законом підстав. Також чиновникам доведеться відповідати за висунення вимоги щодо надання документів, інформації чи зразків продукції, які не стосуються предмета перевірки.

Передбачається, що за вчинення таких дій держслужбовцю доведеться сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850—1700 грн.). Якщо ж протягом року після накладення адміністративного стягнення буде ще раз учинено один із передбачених у статті проступків, доведеться сплатити штраф у розмірі від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів (1700—2550 грн.).

Щоправда, зазначений законопроект було зареєстровано в парламенті ще у квітні цього року, але з того часу процес його прийняття не зрушив з мертвої точки. Ініціативу й досі ще не розглядали навіть у першому читанні. Тому під час брифінгу М.Бродський звернувся до представників мас-медіа з проханням нагадувати про те, що такий проект у Верховній Раді зареєстровано. Адже після цього нардепам буде важче його ігнорувати.