Гендерна рівність у парламенті зацікавила владу та опозицію
З різницею лише в 5 днів у парламенті зареєстровано 2 законопроекти, спрямовані на збільшення представництва жінок у Верховній Раді. Необхідність змін автори ініціатив пояснюють практично однаково, але самі положення проектів відрізняються досить суттєво.
Хто перший?
З відповідними пропозиціями виступили 5 представників фракцій ВО «Батьківщина» й ПП «УДАР» (включаючи лідерів — Арсенія Яценюка та Віталія Кличка). Не забарилися й нардепи від Партії регіонів Ірина Бережна та Нестор Шуфрич разом з позафракційними Ігорем Єремеєвим та Олегом Ляшком. Проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі)» (№3411) представники опозиційних фракцій зареєстрували 10 жовтня, а вже за 5 днів у парламенті з’явилась альтернатива з подібною назвою, але за №3411-1.
Разом з тим слід визнати, що спершу про гендерну рівність у парламенті активно заговорили у владних колах. Так, у квітні цього року міністр соцполітики Наталя Королевська заявила, що в її відомстві підготовлено документ, який запровадить 30%-у квоту для жінок у виборчих списках партій.
«Ми очікуємо на підтримку Уряду, але розуміємо, що відстояти наші позиції у Верховній Раді буде нелегко. Вже не раз гендерні проекти розглядаються в парламенті, однак жодного разу не було підтримки», — зазначила міністр. Утім, урядовий проект у Раді так і не з’явився, натомість ініціативу перехопили самі нардепи.
Знайти одну відмінність
Напевно, немає нічого дивного в тому, що необхідність змін обидві парламентські групи обгрунтовують практично одними й тими самими словами.
«У зв’язку з тим що Україна обрала напрямок євроінтеграції та змінює законодавство у відповідності до законодавства ЄС, вбачається необхідність застосування системи визначення кількості кандидатів однієї статі у виборчому списку», — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту №3411-1.
«З огляду на можливість підписання у 2013 році угоди про асоційоване членство з ЄС Україні потрібно активізувати свої зусилля для того, щоб виконати міжнародні зобов’язання щодо стану демократії та гендерної рівності в країні», — пояснюють свої наміри опозиціонери.
Дві групи законотворців наводять і цифри, які мають переконати колег у необхідності змін. Так, нині в парламенті жінок тільки 9,4%, і такий показник — один з найнижчих у Європі. За ним наша держава посідає 110-е місце у світі. Натомість у Норвегії кількість жінок у парламенті становить 39%, у Фінляндії — 40, Швеції — 45%.
Також обидві групи нардепів звертають увагу на те, що Україна підписала міжнародні угоди, які передбачають необхідність забезпечення рівного доступу до парламентських крісел для представників обох статей.
Незважаючи на однакову мотивацію, ініціативи все ж суттєво різняться. Так, у проекті №3411-1 пропонується встановити, що при формуванні виборчих списків для балотування до парламенту в загальнодержавному виборчому окрузі «кількість кандидатів тієї статі, яка менш представлена у виборчому списку, повинна складати не менш ніж 35% від загальної кількості кандидатів у виборчому списку». Така ж квота має зберігатись і при формуванні списків під час виборів до місцевих рад.
Разом з тим слід звернути увагу на той факт, що загалом на парламентських виборах партія може сформувати список із 225 кандидатів, і, очевидно, більшість із них до Верховної Ради не потрапить. Таким чином, якщо такий закон буде ухвалено, політики можуть підійти до його виконання досить формально, розподіливши прохідну частину списку, незважаючи на гендерні вимоги. Норми законодавства тоді будуть реалізовані завдяки другій сотні кандидатів.
Інакше вирішити гендерну проблему пропонують опозиціонери. Загалом їхня пропозиція досить подібна: «У затвердженому виборчому списку частка кандидатів однієї статі має складати не більше 70% від загальної кількості кандидатів, висунутих політичною партією, виборчим блоком». Водночас у проекті №3411 пояснюється, що в першій п’ятірці кандидатів у депутати частка кандидатів однієї статі має становити не більш ніж 60%, а в кожному наступному десятку — не більш ніж 70%. Отже, кожний десяток гарантовано міститиме прізвища 3 представниць слабкої статі.
Разом з тим не зовсім зрозуміло: нардепи дійсно готові підтримати запропоновані ними зміни чи лише намагаються продемонструвати бажання нововведень. Адже якби політики дійсно переймалися гендерною рівністю, то могли б наполягти на більшому представництві жінок у виборчих списках власних партій на недавніх виборах, а не готувати закони тепер.
Матеріали за темою
Прояви антисемитизму стануть новою формою об’єктивної сторони — перше читання
в„–51 (1557), 18.12—24.12.2021
В індустрії ігор оголосили війну сексизму
в„–50 (1556), 11.12—17.12.2021
Вчительку року спочатку нагородили, а потім відправили за ґрати
в„–46 (1552), 13.11—19.11.2021
У ЄС визначили, в яких країнах майже немає гендерної нерівності
в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021
Ще один працівник домігся від Tesla мільйонних виплат за расизм
в„–41 (1547), 09.10—20.10.2021
В Україні ввели поняття антисемітизм та відповідальність за його прояви — прийнято закон
в„–39 (1545), 25.09—01.10.2021
Полякам указали, що гроші несумісні з ворожою ідеологію до ЛГБТ
в„–37 (1543), 11.09—17.09.2021
Суспільство повинне протистояти упередженням, які продовжують завдавати шкоди жінкам — адвокат
в„–35 (1541), 25.08—03.09.2021
Образливе слово начальника обійшлося Tesla в мільйон доларів
в„–34 (1540), 14.08—24.08.2021
Американці зможуть вказувати в документах будь-яку стать
в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!