Суперечливі ініціативи

Відповідність законопроекту нормам Конституції ще не гарантує його прийняття

Зазвичай висновки членів Комітету Верховної Ради з питань правової політики не викликають заперечень у народних обранців. Проте позитивна оцінка законопроекту ще не означає, що ініціатива раціональна й буде реалізована. На черговому засіданні парламентського підрозділу нардепи визнали такими, що не суперечать Конституції, більшість розглянутих законопроектів, але є тверда переконаність: деякі документи приймати не можна.

Таких виявилося кілька. Зокрема, суперечливі думки викликав проект «Про свободу мирних зібрань» (№2508а). «У цілому він не суперечить Основному Закону, але деякі пункти узгоджуються з ним не повною мірою», — пояснив «свободівець» Андрій Мохник. «Ми не можемо говорити «не повною мірою». Наше завдання — визначити, чи не суперечить ініціатива Конституції. Так чи ні», — зауважив голова комітету Валерій Писаренко.

З-поміж запропонованих нововведень, що занепокоїли народного обранця, ч.1 ст.7: «Організатор мирного зібрання письмово повідомляє про намір проведення мирного зібрання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не пізніш як за 48 годин до його початку». «Це дуже багато часу!» — обурився А.Мохник.

Такої думки і Микола Катеринчук: «Незважаючи на позитивний висновок комітету, докладу всіх зусиль, аби проект не пройшов».

Ще однією ініціативою, яка викликала обурення нардепів, виявився проект Кабінету Міністрів «Про дозвільну систему у сфері поводження із спеціально визначеними видами зброї, бойовими припасами до неї, засобами індивідуального захисту та активної оборони, вибуховими матеріалами промислового призначення» (№3066). Хоча пояснювальна записка до документа містить запевнення, що його прийняття «сприятиме створенню додаткових умов для забезпечення захисту життя, здоров’я, майна, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також державного контролю за поводженням з об’єктами дозвільної системи», парламентарі іншої думки. Проти був той-таки А.Мохник, на переконання якого ухвалення такого акта, «навпаки, збільшить кількість злочинів». Негативно про ініціативу Кабміну відгукнувся й позафракційний Сергій Міщенко.

Останній мав заперечення й до проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сталого використання земель сільськогосподарського призначення» (№3316). Нардепа обурила запропонована норма про визначення строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який мав би бути не меншим за 12 років. «Але ж це обмеження прав людини! Виходить, що взяти ділянку в оренду на менший строк особа не може. А це ставить її в безвихідне становище», — пояснив С.Міщенко. «Згоден з вами, якщо розглядати пропозицію з погляду людей, які надають землю в оренду. Але ж є інша сторона — ті, хто бере в оренду. Є поняття ф’ючерсних договорів. Тому встановлення строку дає орендарям гарантії, що вони не зазнають збитків», — виклав своє бачення проблеми Микола Левченко. «Зважте, що проектом пропонується також інша норма: «Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років», — додала секретар комітету Наталія Агафонова. Проте С.Міщенко продовжував наполягати на порушенні прав людини.

Зрештою В.Писаренко вирішив припинити дискусію. Він нагадав колегам, що Комітет з питань правової політики не є головним у розгляді обговорюваного проекту, тож у його компетенції лише визначити, чи відповідає документ Конституції. Проте погодився, що зауваження колег слушні. «Подальшу долю законопроектів вирішить парламент. Тож свої зауваження та заперечення зможете висловити в сесійній залі», — підсумував Валерій Володимирович.