За яким принципом команда колишнього Прем’єра вибирає адвокатів
Гучна «справа Тимошенко» ось уже кілька місяців утримує пальму першості в рейтингу найбільш обговорюваних новин країни. Якщо рішення суду передбачити складно і воно ще може всіх здивувати, то тактика захисту екс-прем’єра стала очевидною з перших засідань. Якщо лінія захисту вже вибудована, то вибір її представників майже завжди несподіваний, але, схоже, невипадковий.
Перманентні зміни
Як писав Оскар Уайльд, у жінок найкращий спосіб захисту — напад. Очевидно, саме цим висловом керувалися адвокати Юлії Тимошенко, котрі вирішили, не чекаючи остаточного вердикту, поставити під сумнів законність будь-якого рішення Феміди і заразом чесність усіх її представників.
Чи ефективною виявиться така лінія захисту — покаже час, але поки що тактика тиску на суд залишається незмінною. Змінюються тільки виконавці. За яким принципом команда колишнього Прем'єра вибирає адвокатів і чим керуються останні, погоджуючись брати участь у резонансній політичній справі? Якщо суддів, які повинні розглядати ту чи іншу справу, визначають за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, то як вибирають адвокатів?
Точних відповідей на ці запитання немає, як, мабуть, і випадкових людей у команді захисту Ю.Тимошенко. Втім, до «захисної непостійності» суспільство вже почало звикати, а експерти — ще й розуміти причини таких замін. Адже кожна поява нової процесуальної фігури супроводжується клопотанням про необхідність надання певного строку для «входження в справу».
«Лебедина пісня»
«Старожилом» захисту Юлії Володимирівни залишається народний депутат Сергій Власенко, в цьому процесі він бере участь довше за інших, з 10 травня. Але 18 червня суд видалив С.Власенка із залу суду до кінця процесу (детально про це — в №30 «ЗіБ». — Прим. ред.), що, втім, не заважає йому стежити за ходом процесу в аудіорежимі.
На заміну народному обранцеві на судове поле бою і вийшли два нові «гравці» — Микола Сірий та Олександр Плахотнюк. Про останнього відомо, що свого часу він захищав колишнього акціонера торгового центру «Білий лебідь» Бориса Пенчука. Нагадаємо: весною 2005 р. Б.Пенчук заявив, що Борис Колесников, будучи головою Донецької облради, змусив його продати акції ТЦ за мізерною ціною, погрожуючи при цьому його сім'ї. У результаті 6 квітня 2005 р. Б.Колесников був арештований і кілька місяців провів у Лук'янівському СІЗО. Проте 13 липня того ж року його звільнили з-під варти, а через рік Генеральна прокуратура закрила порушену стосовно нього кримінальну справу, не виявивши складу злочину.
У липні 2006 р. Б.Колесников подав на Б.Пенчука в суд, звинувативши його у вимаганні. У липні 2007 р. прокуратура Донецької області порушила справу проти Б.Пенчука, а 9 жовтня 2008 р. він був узятий під варту. 2 березня 2009 р. Б.Пенчука, обвинуваченого за ч.4 ст.189 («Вимагання») і ст.383 КК («Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину»), Ворошиловський районний суд м.Донецька засудив до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Адвокати підсудного оскаржили це рішення до Апеляційного суду Донецької області, але безуспішно: вирок суду першої інстанції залишився в силі. Потім Верховний Суд лише скоротив Б.Пенчуку строк ув'язнення до 4 років.
Кримінал з минулого
О.Плахотнюк брав участь у ще одному гучному процесі — «справі дніпропетровських маніяків», на рахунку яких 21 вбивство, скоєне з особливою жорстокістю і цинізмом. Причому починали злочинці з тортур кішок і собак, усе це знімали на відео, пізніше пояснивши такі дії бажанням загартувати свою волю і стати вбивцями. Від знущань над тваринами злочинці перейшли до нападів на людей. Вбивці вибирали більш-менш слабких жертв: жінок, дітей, пенсіонерів, інвалідів або п'яних. Усі вбивства здійснювали за однаковим сценарієм: напад відбувався несподівано, без усяких причин, жертві розбивали голову молотком або іншим важким і гострим предметом — частіше арматурою. Гроші й майно теж не були причиною вбивств, оскільки іноді злочинці залишали навіть коштовності й убивали тільки заради задоволення. Наймолодшій жертві — 13 років, найстаршій — 70. Іноді протягом доби вбивали по кілька чоловік різного віку і статі.
Всі злочини ретельно знімали на відео, один з таких відеороликів потрапив у Інтернет (звіряче вбивство напівнімого 48-річного жителя Кишинева, якому вбивці розбивають лице молотком, замотаним у целофановий пакет).
Підзахисні О.Плахотнюка були визнані судом винними й отримали максимальні строки. Так, двох зі злочинної трійці засудили до довічного позбавлення волі. Ще один одержав 9 років тюрми. У своєму останньому слові він заявив: «Якби я знав, на які звірства здатні ці люди, я б до них на гарматний постріл не підійшов». Суд визнав головним мотивом злочину «хворобливе самоствердження».
Після оголошення вироку скандалом обернулася заява адвоката, що процес сфальсифікований.
Наукова ставка
На відміну від О.Плахотнюка, в М.Сірого немає досвіду участі в гучних процесах. Відомо, що він отримав адвокатське свідоцтво в 1996 році, але на практиці його застосовував нечасто, принаймні інформації про які-небудь гучні справи за участю цього захисника «ЗіБ» відшукати не вдалось. Але у випадку з М.Сірим відсутність адвокатської практики компенсується науковою теорією. Він є кандидатом юридичних наук, старшим науковим співробітником Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. Хоча, за словами Ю.Тимошенко, «зараз піднімають його диплом, його дисертацію за 1991 рік і намагаються довести, що він займався плагіатом». (Коментар М.Сірого кореспондентці «ЗіБ» із цього приводу — в бліц-інтерв'ю нижче. — Прим. ред.)
Прикметно, що М.Сірий — один з розробників нового закону про судоустрій, з яким так відчайдушно боровся БЮТ у 2010 році, і цей адвокат входив до складу робочої групи з питань судової реформи при Президентові Вікторі Януковичу.
М.Сірий є, за його ж словами, «ярим прихильником» суду присяжних, який він вважає надзвичайно ефективною формою правосуддя. Але, попри те, що такий інститут прописаний у Конституції, в Україні ще не відбувся жоден процес за участю присяжних. Виною всьому — відсутність відповідного закону, ним повинен стати новий КПК.
Дебют з наслідками
Повною мірою відчути себе в ролі захисника так і не зміг Микола Титаренко, якому після першого судового засідання (8 липня. — Прим. ред.) довелося викликати швидку допомогу. Правда, навіть нетривале перебування в команді захисту Ю.Тимошенко може коштувати йому адвокатського свідоцтва. 28 липня Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області відкрила дисциплінарне провадження на підставі порушень М.Титаренком правил адвокатської етики.
КДКА Київської області на своєму засіданні 28 липня розглянула питання про притягнення М.Титаренка до дисциплінарної відповідальності. За словами учасників цього засідання, адвокат визнав свої порушення і заявив, що погарячкував з прийняттям цієї справи в роботу. Але після того, як ця новина стала надбанням громадськості, відразу ж спростував указану інформацію, чим, до речі, здивував членів КДКА, присутніх на тому засіданні.
За словами члена дисциплінарної палати КДКА Київської області Петра Бойка, питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності М.Титаренка ініціювала голова КДКА Галина Ковбасинська. За словами П.Бойка, наявна в розпорядженні КДКА інформація свідчить про наявність ознак порушення Правил адвокатської етики, а саме ст.53. «Ми не повинні забігати наперед, але на сьогодні ознаки такого порушення є, тому й було відкрито дисциплінарне провадження», — заявив він. П.Бойко розповів, що «в КДКА є час, один місяць, щоб усе ретельно перевірити і з'ясувати, чи допускав М.Титаренко грубі порушення Правил адвокатської етики».
Відзначимо, що згідно з ст.17 закону «Про адвокатуру» рішенням КДКА свідоцтво адвоката може бути анулюване, зокрема, в разі «грубого порушення вимог цього Закону та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України».
Крім того, стало відомо, що «газова справа» — тільки другий кримінальний процес в адвокатській практиці М.Титаренка після незначної ДТП. Цей факт змушує засумніватися в тому, що Юлія Володимирівна мала намір використовувати його як захисника до закінчення процесу.
«Горючий» досвід
1 серпня лави захисників Ю.Тимошенко поповнив Юрій Сухов. Його «дебют» не обійшовся без сенсацій. Виявилося, що Ю.Тимошенко взявся захищати адвокат, дія свідоцтва якого була припинена. Принаймні інформацію про це можна знайти в Єдиному реєстрі адвокатів України, розміщеному на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
Також про нового захисника відомо, що він представляє в іншій справі інтереси екс-голови Державної митної служби Анатолія Макаренка. Цей факт викликав подив у експертів, котрі спостерігають за процесом: не можна виключати, що в якийсь момент інтереси захисту А.Макаренка, котрого, як відомо, обвинувачують у незаконному розмитненні газу, що належав компанії «Росукренерго», почнуть суперечити інтересам Ю.Тимошенко. Адже А.Макаренко не з власної волі ризикнув поставити свою візу під відповідними документами, в матеріалах справи є його показання, які свідчать про вказівку саме з боку Ю.Тимошенко провести операцію розмитнення. І не виключено, що Ю.Сухов буде змушений доводити, що його підзахисний в одній справі діяв за вказівкою підзахисної в іншій справі. Тобто так чи інакше може виникнути конфлікт інтересів, що згідно з ст.61 КПК виключає можливість одному і тому ж адвокатові захищати двох і більше підсудних. Не кажучи вже про те, що участь в одному процесі, як відзначив і сам Ю.Сухов, робить неможливою його присутність того ж дня на іншому засіданні.
***
Що ж, процес у «справі Тимошенко» — прецедентний з усякого погляду, а тому важкий і для суду, і для обвинувачення, і для адвокатів. Цим же зумовлена й увага громадськості до всіх персоналій «газової справи». І як тільки в її поле зору потрапляє нова людина, виникають питання, що її привело на «лінію вогню» і яких нових поворотів у процесі тепер слід чекати? Не поспішатимемо з висновками, оскільки кожен новий день засідань може принести і нову інформацію для роздумів...
Пряма мова
ЮЛІЯ КІМ
Андрій ФЕДУР, адвокат:
— Андрію Анатолійовичу, чи стежите ви за перебігом судового процесу у «справі Тимошенко» і чи могли б його прокоментувати?
— Про те, як проходить цей процес, я знаю виключно зі ЗМІ. Прокоментувати перебіг процесу не можу, бо не є його учасником.
Якщо в цілому, то ми переводимо цей процес у політичну площину — хто за «білих», а хто за «червоних». А в праві цього не може бути — або ми його визнаємо, або ні.
— Чи схвалюєте ви обрану захистом Юлії Тимошенко стратегію?
— Знову ж таки, не знаючи матеріалів справи, можу тільки відзначити: Ю.Тимошенко належить у процесі до сторони захисту, а для того, хто захищається, дозволені і допустимі будь-які форми захисту. Правильно чи неправильно, ефективно чи ні він організований, покаже час.
Точки зору
«У всьому замішана політика»?
ОЛЬГА КИРИЄНКО
За розвитком подій довкола резонансної «справи Тимошенко» спостерігають і звичайні люди, і фахівці. І поки що «рефреном» усіх засідань була суперечка: що чи хто затягує цей процес. Чого ж чекати далі у «газовій справі»? «ЗіБ» поцікавився думками з цього приводу адвокатів екс-прем'єра, а також тим, чи відчувають вони на собі тиск, про який говорила їхня підзахисна.
Олександр ПЛАХОТНЮК
— Як ви оцінюєте «справу Тимошенко» — як політичну чи правову?
— До правового цьому процесу ще далеко. За великим рахунком, процесу як такого немає, є його видимість. У всьому замішана політика.
— Ви встигли взяти участь у багатьох гучних процесах. Чим відрізнялося представництво інтересів вашої підзахисної в «газовій справі» і, наприклад, дніпропетровських маніяків або Бориса Пенчука?
— Перша відмінність — це те, що в названих вами справах не порушувалося право на захист. В інших справах надавалося достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, а також вислуховувалася позиція захисту. Там нормально йшов процес, справи не слухалися щодня з ранку до вечора. У такому режимі взагалі не слухалася жодна справа. Тобто в інших справах претензій до процесу в мене просто не було.
— Як ви вважаєте, справи такого роду, як «справа Тимошенко», повинні вести судді й адвокати з великим досвідом чи є інші критерії?
— Судді повинні мати великий досвід роботи, це однозначно. Адже справа складна і в плані суб'єкта, і взагалі по суті вона непроста. Тому суддя має бути досвідченим. Точніше, у судді повинен бути досвід розгляду кримінальних справ, не двох, а набагато більше.
— Недавно в ЗМІ з'явилась інформація, що у вашого колеги Миколи Титаренка «справа Тимошенко» — друга кримінальна справа після справи про незначну ДТП. Чи не зашкодить це якості захисту в процесі?
— Що стосується колеги, я взагалі не готовий стверджувати, відповідає ця інформація дійсності чи ні. Зі свого боку скажу: те, як М.Титаренко веде справу, не повинно зашкодити якості захисту в процесі. До того ж він не єдиний адвокат, окрім нього є й інші.
— Яку стратегію оберуть захисники Юлії Тимошенко і як ви ставитеся до звинувачень у затягуванні процесу?
— Почну з другої частини питання. Звинувачення в затягуванні процесу — це нісенітниця! Мене звинувачують (принаймні так указано в окремій постанові) в тому, що я заявив клопотання про надання мені часу для ознайомлення з матеріалами справи, таким чином затягую процес. Але для того, щоб здійснювати нормальний захист, необхідно знати матеріали справи!
Якби нам дали 2 тижні для ознайомлення з матеріалами і після цього ми почали говорити про додатковий час, тоді можна було б заявляти про затягування процесу. Але коли через 3 дні нам кажуть, що ми повинні бути готові і цього часу достатньо, а ми просимо додаткові дні — не вважаю, що це затягування процесу. Ми фізично за цей час не можемо засвоїти матеріали справи!
Я більш ніж упевнений, що в Україні на даний момент немає жодного процесу, який би слухали майже кожного дня. Нас звинувачують у тому, що ми затягуємо процес, але я можу сказати: справу слухають дуже швидко. Такого бути не повинно.
— Тож якою буде подальша стратегія захисту Ю.Тимошенко?
— Я не готовий зараз говорити про те, якою буде стратегія. Але те, що захист доводитиме, що в справі відсутній навіть склад злочину, — це однозначно.
— Чи відчуваєте ви на собі тиск?
Суд виніс щодо мене, як і щодо моїх колег, окрему постанову, де було зазначено, нібито ми порушували правила адвокатської етики й затягували процес. Я вважаю, що таким чином суд тисне на адвокатів. На мою думку, дана постанова абсолютно незаконна й необгрунтована, не відповідає, по-перше, фактичним обставинам, і по-друге, процесуальним вимогам. Ураховуючи, що це робиться систематично, стосовно практично кожного захисника, який бере участь у процесі, я розцінюю такі дії як тиск на адвокатів.
Микола СІРИЙ
— Ю.Тимошенко в своїх коментарях журналістам заявила про спробу розголосити інформацію про плагіат дисертації одного з її адвокатів. Як з'ясувалося пізніше, мова йшла про вас. Про яку дисертацію йдеться мова, можете назвати її тему і місце захисту?
— Я захищав дисертацію в 1991 році в Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка. Диплом кандидата наук мені видала Вища кваліфікаційна комісія Радянського Союзу.
— Можете назвати тему дисертації?
— Точну назву озвучити не готовий, оскільки минуло вже понад 20 років. Потрібно подивитись. Але якщо коротко, то мова йде про реалізацію принципу гласності в кримінальному судочинстві.
Те, що в ЗМІ з'явилися чутки про плагіат, я розцінюю як тиск. Я з радістю подивлюся, як перевірятимуть мою дисертацію з урахуванням того, що науковим керівником у мене був один із найкращих процесуалістів України Гліб Чангулі, науковими опонентами — Михайло Михеєнко (завкафедри КДУ ім. Т.Г.Шевченка, доктор наук, професор) і Валерій Савицький (один із найкращих процесуалістів Росії, завідувач сектору проблем правосуддя Інституту держави і права РАН, доктор юридичних наук, професор).
Будь ласка, якщо є люди, готові хоч би врівні встати з цими особами і перевіряти, нехай перевіряють.
— А в чому ще виявляється тиск на вас?
— Мені повідомили про те, що довкола мого житла, стосовно моєї сім'ї проводилися оперативно-розшукові заходи. Мною заявлялося клопотання з цього приводу, і суддя виніс ухвалу на адресу Генерального прокурора.
І найголовніше — це неформальний вплив з боку судді, який виніс 4 окремих постанови щодо всіх адвокатів. З точки зору матеріального права жодних підстав для цього не було.
— Яку стратегію надалі оберуть захисники Ю.Тимошенко і як ви ставитеся до обвинувачень у затягуванні процесу?
— Теза про затягування процесу з боку захисту не тільки безпідставна, а й безглузда. Захист у своїх вимогах чітко спирається на Конституцію, КПК, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також на вимоги ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, яка вказує, що мінімальними гарантіями захисту є надання достатнього часу для ознайомлення зі всіма матеріалами обвинувачення і підготовки до захисту. У матеріалах справи тепер, напевно, вже близько 6000 сторінок. Щоб ознайомиться з ними і підготуватися до захисту, потрібно щонайменше 2 місяці. Якщо суд не забезпечує мінімальних гарантій, то він прямо порушує права обвинуваченого на захист.
Затягує процес не захист. Більш того, доказами обвинувачення можуть бути тільки ті, які отримані в змагальному режимі, коли біля обвинуваченої, котра заявила, що не захищатиметься сама, перебуають її захисники. На користь обвинувачення не можуть свідчити докази, сформовані за рамками змагальної процедури! Тому слід повторити всі допити, якщо мова йде про справедливу судову процедуру. Якщо ж ідеться про судилище, то можна і без присутності адвокатів проводити допити, але тоді і суд не потрібний.
— Якою буде подальша стратегія захисту?
— Захист як був відкритим, упевненим, спрямованим на затвердження факту відсутності події злочину, таким він буде й надалі!
Сергій ВЛАСЕНКО
— Чи відчуваєте ви на собі тиск?
— Коли я був присутнім у залі суду не як адвокат Юлії Тимошенко, а як її захисник і раптом отримав окрему постанову про відкриття дисциплінарного провадження стосовно мене як адвоката — звичайно, це тиск. Також ні з того ні з сього я отримав листа до регламентного комітету ВР. До чого тут парламент, адже я виконував обов'язки захисника Ю.Тимошенко?
Так, я відчуваю на собі цей тиск. Я знаю, що в Печерському районному суді м.Києва є команда: всі справи, стороною в яких є С.Власенко, потрібно розглядати таким чином, аби відмовляти в задоволенні його позовів і задовольняти позови проти нього.
Але в цьому плані мені дещо простіше, оскільки я народний депутат. Звичайно, якщо адвоката без додаткового статусу залучати до справи, то він є більш уразливим. І це ми бачимо на прикладах М.Сірого й О.Плахотнюка, яких, не давши їм часу ознайомитися з матеріалами справи, намагаються позбавити шматка хліба — свідоцтв на право займатись адвокатською діяльністю.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 4.86 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!