Скорочення для ефективності

Громадська рада при Держпідприємництві підбила підсумки роботи за рік і виключила зі свого складу третину членів

Після першого року діяльності громадська рада при Держпідприємництві обговорила інформацію про проведену за цей час роботу. Разом з тим дорадчий орган зіткнувся з проблемою зібрання кворуму та вирішив її радикально.

На початку шляху

Громадська рада при Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва була створена влітку минулого року. Як у той час переконував перший заступник голови Держпідприємництва Олександр Потімков, громадська рада обов’язково має бути створена при кожному державному органі. «Її функції — нагадувати нам, державним службовцям, про наші зобов’язання, вказувати на недоліки нашої діяльності, ініціювати внесення змін до законодавства для створення здорової конкуренції, легального бізнесу і дерегуляції підприємницької діяльності», — наголошував він. Можливість увійти до складу ради отримали, зокрема, представники громадських, благодійних і навіть релігійних організацій, профспілок, організацій роботодавців тощо.

Підсумки роботи за перший рік діяльності члени громадського органу підбили на ІІІ засіданні, яке відбулося 1 жовтня. Мовилося, зокрема, про організацію нарад, на яких було розглянуто проблеми застосування нової редакції закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», проаналізовано законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дозвільної системи у сфері господарської діяльності», «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу», «Про саморегулівні організації», обговорено практику застосування нормативно-правових актів, проведено низку інших заходів.

Недорахувались учасників

Незважаючи на те що засідання громадської ради відбуваються не надто часто, організувати її роботу на практиці виявилося досить проблематично. Так, не вдалося провести заплановане на квітень цього року засідання: не було кворуму, адже відповідно до регламенту рада може працювати, коли присутні хоча б половина її членів. При цьому до органу входили 76 членів, які представляли різні регіони, а тому могли виникнути проблеми з їхнім прибуттям на засідання до столиці.

Боротись із прогулами у раді вирішили в радикальний спосіб — виключити зі складу тих членів, які «прогулювали» збори. Загалом налічили 28 претендентів на виключення, щоправда, 6 з них самі звернулися з відповідними проханнями, оскільки не мають змоги бути присутніми на засіданнях.

Голова громадської ради Павло Міхайліді наголосив, що виключені члени і надалі зможуть вільно долучатись до діяльності органу, зокрема працюючи в експертних групах. Також, очевидно, ніхто їм не заборонятиме бути присутніми на засіданнях. До того ж членство в раді не дає жодних привілеїв, а тому втрата цього статусу не матиме наслідків.

Разом з тим майбутнє ради, якщо в ній і далі залишатимуться всі члени, П.Міхайліді оцінив досить песимістично. «Якщо ми зараз не оптимізуємо кворум, то наступне засідання може не відбутися», — наголосив він. Тому абсолютна більшість присутніх членів органу проголосувала за виключення 28 своїх колег-«прогульників». Як наслідок, склад дорадчого органу скоротився більш ніж на третину.

Також під час засідання члени громадської ради розглянули пропозицію про звернення до Президента з ініціативою щодо оголошення 2015 року Роком громадянського суспільства. Як пояснив П.Міхайліді, це означатиме, що впродовж року проводитимуться заходи, спрямовані на вдосконалення взаємозв’язків між владою та громадянським суспільством.

Деякі члени дорадчого органу до такої пропозиції поставилися досить скептично. Мовляв, невже в інші роки немає потреби розвивати інститути громадянського суспільства. На їхню думку, за таким принципом можна визначити і один день, присвячений покращенню відносин між держструктурами та громадськими об’єднаннями. Однак більшість учасників засідання все ж таки підтримали зазначену пропозицію.