Законник, який 5 років не мав повноважень вершити правосуддя, повторно отримав рекомендацію від ВККС
Останнє засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів у сезоні осінь-2010 — літо-2011 відбулося 21 липня. А вже 25-го числа представники постійно діючого органу пішли у відпустки, аби набратися сил перед початком запланованого на вересень конкурсу на заміщення вакансій на посади суддів.
По повторну рекомендацію
Востаннє перед літнім відпочинком «кваліфікаційники» зібралися в оновленій залі: старі меблі були замінені на вишукані нові — кольору червоного дерева. Тепер у кожного члена комісії — дерев'яний стілець з високою різьбленою спинкою. Для журналістів та інших запрошених укінці зали встановили великі лави.
Зранку 21 липня ВККС розглядала «дисциплінарки», а після обіду роздавала безстрокові та перевідні «перепустки». Так, 3 законникам з окружних адмінсудів різних регіонів пощастило отримати благословення комісії для продовження кар'єри в столичних райсудах (Дніпровському, Оболонському та Шевченківському).
Також ВККС поставила крапку в історії «справи Олександра Тимощука». Розпочалося все з того, що на передостанньому засіданні постійно діючого органу (15 липня) обговорювалася можливість розгляду повторних заяв кандидатів про рекомендування на посаду судді безстроково. Таких претендентів було 6.
Річ у тому, що деякі законники стали заручниками неприємної для них ситуації: свого часу Верховна Рада не обрала їх безстроково, проте вони й не були звільнені. Вища рада юстиції прийняла рішення направити матеріали щодо цих суддів, зокрема й О.Тимощука, до ВККС для вирішення питання стосовно обрання їх безстроково.
Так, у Романа Тенети з Львівського окружного адмінсуду строк повноважень закінчився 11 листопада 2007 р. 2 жовтня 2008-го він отримав безстрокову «перепустку» від ВККС, однак 18 лютого 2010 р. парламент не проголосував за його обрання.
Голова комісії Ігор Самсін поцікавився в законника, на яке рішення він розраховує. Р.Тенета зазначив, що прийшов по благословення на безстрокове обрання. Тоді очільник ВККС пояснив, що комісія не може дати претендентові рекомендацію, адже він отримав її ще у 2008 р. За словами І.Самсіна, коли ВР не підтримала постанову про обрання Р.Тенети суддею безстроково, в останнього було два шляхи вирішення цього питання. Відповідно до чинного на 2010 р. законодавства служитель Феміди міг оскаржити парламентський вердикт до суду. Або ж Комітет ВР з питань правосуддя мав направити документи Р.Тенети до ВРЮ, а та — внести подання про звільнення.
«То до чого ж тут ВККС? Як ми в такій ситуації можемо дати вам рекомендацію?» — звернувся І.Самсін до Р.Тенети. «За новим законом», — відповів суддя. «А що нам робити зі старим рішенням?» — поцікавився секретар кваліфкомісії Володимир Маслій.
Після наради комісія відмовила законнику в повторній рекомендації.
Один кандидат — дві думки
Заяви щодо «пожиттєвого» обрання ще чотирьох володарів мантій постійно діючий орган теж не задовольнив. Зелене світло «кваліфікаційники» дали тільки О.Тимощуку. Адже, як виявилося, лише його безстрокова «перепустка» від ВККС не була реалізована, свого часу парламентське голосування за постанову про його обрання не відбулося. На сьогодні «термін придатності» рекомендації кваліфкомісії закінчився (її О.Тимощук отримав 5 років тому, вона діяла лише 3 роки, тому ВККС мала дати йому нову «перепустку»).
Нагадаємо, що указом Президента від 7 березня 2001 р. О.Тимощук був призначений на посаду в Рівненський міськсуд Рівненської області строком на 5 років. 15 березня 2006-го відбулося засідання Комітету ВР з питань правової політики (на той час до його компетенції належало «детальне вивчення» претендентів на «пожиттєве» носіння мантії), який не рекомендував парламенту обирати О.Тимощука суддею безстроково.
«Комітет досить довго і ретельно розглядав це питання і не зміг прийняти рішення про рекомендацію. Голоси розділилися приблизно порівну, й, очевидно, це потребує додаткового обговорення в сесійній залі», — повідомив тодішній голова комітету Микола Оніщук уже на пленарному засіданні ВР 16 березня.
Парламент приділив 10 хв. уваги цьому законнику. Думки щодо кандидата розділились і в сесійній залі: одні народні депутати говорили про гріхи О.Тимощука, інші ставали на його захист. «Відносно цього судді було порушено три кримінальні справи, але всі вони були закриті за відсутності події злочину. Суддя перевірявся ВРЮ, і на засіданні комітету нас було поінформовано, що такого порядного і професійного судді вони ще не бачили», — підтримав кандидатуру О.Тимощука нардеп Микола Карнаух.
«Я не хочу із цієї високої трибуни поливати брудом ту групу людей, які протягом чотирьох років займаються брудною кампанією проти мене і моєї сім'ї. У мене є оригінали документів, де все повністю спростовано рішеннями кваліфкомісій, ВРЮ, слідчих органів», — сказав на своє виправдання О.Тимощук, додавши, що ніколи ні в чому не підозрювався, а кримінальні справи, порушені за фактом, були сфальсифіковані.
Законник запевнив, що характеризується позитивно «як керівництвом апеляційного суду, так і начальником теруправління Державної судової адміністрації». У той день обрання О.Тимощука підтримали тільки 118 володарів мандатів. Після голосування М.Оніщук попросив у парламенту «повноваження для здійснення додаткової перевірки щодо судді». А після цього за згодою Верховного Суду (суб'єкта подання) повторно внести питання на розгляд ВР.
«Потрібно було раніше вносити таку пропозицію. Ми не голосували б, а ви мали б право перевірити. А так постанова не прийнята, повернення вже немає», — почув у відповідь М.Оніщук думку головуючого на засіданні.
Повернення через рік
У 2006 р. чинним був закон «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України». У ст.12 цього акта зазначається, що «за наявності зауважень до кандидата, який обирається на посаду судді безстроково, висловлених на пленарному засіданні ВР, що потребують додаткової перевірки відповідним комітетом, голосування щодо цього кандидата не проводиться».
Тобто виходить, що парламент мав відкласти розгляд кандидатури О.Тимощука. Цього не сталось, однак історія на цьому не закінчилася. Тоді були «використані» положення ст.14 згаданого закону: «Якщо кандидата не було обрано суддею безстроково у зв'язку з нововиявленими обставинами, повідомленими у виступах народних депутатів, комітет приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цих обставин, погоджує термін її проведення і за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарне засідання Верховної Ради». До того ж у законі зазначається, що внесення двічі відхилених парламентом кандидатур не допускається.
Через рік, 15 березня 2007-го, питання про безстрокове обрання О.Тимощука знову виносилося на пленарне засідання (5 березня Комітет ВР з питань правосуддя рекомендував його кандидатуру). У той день законника «під куполом» не було. Очільник комітету Сергій Ківалов повідомив, що суддя перебуває на лікуванні в Рівненському військовому госпіталі. Тому, на думку нардепа, розгляд цього питання потрібно відкласти.
Проте один з народних обранців повідомив, що в нього є інформація від начальника Рівненського військового госпіталю: О.Тимощук не перебуває на лікарняному, і тому немає необхідності переносити голосування, а слід проголосувати проти. Врешті-решт кандидатуру володаря мантії підтримав лише один парламентар.
«Тобто практично голосування не відбулось», — зазначалось у пояснювальній записці до проекту постанови «Про повернення до голосування про обрання безстроково на посаду судді», який був розроблений після пленарного засідання 15 березня 2007 р. «на вимогу закону».
Також у записці йшлося про те, що перевіркою, проведеною комітетом, Генпрокуратурою та ВРЮ, встановлено: 15.03.2007 О.Тимощук дійсно був на лікарняному, що підтверджується офіційними довідками.
«Так, у листі Генпрокуратури, підписаному першим заступником начальника головного управління військових прокуратур Генпрокуратури генерал-майором юстиції Василем Козачуком, вказується, що за результатами перевірки встановлено, що хвороба О.Тимощука була підтверджена належними медичними документами і у начальника Рівненського військового госпіталю не було підстав для припинення його лікування та направлення до ВР інформації вказаного змісту», — наголошувалось у записці.
Далі буде...
Після 4-річного затишшя про О.Тимощука знову заговорили. 15 липня 2011 р. його долю вирішувала вже ВККС. Вона задовольнила повторну заяву служителя Феміди щодо надання йому рекомендації на обрання суддею безстроково. Відбулося це 21 липня, після того, як кандидатові поставили кілька запитань.
«А ви ще кодекси не забули?» — поцікавився І.Самсін в О.Тимощука. «Постійно читаю», — відповів той. «А як щодо скандалів навколо вашої особи? Більше не буде?» — продовжував керівник комісії. «Ні, не буде», — пообіцяв суддя.
Потім «кваліфікаційники» запитали, чи ходив він на роботу, чим там займався. О.Тимощук сказав, що до храму Феміди ходив, працював над узагальненнями судової практики. Також ВККС перевірила, чи стежив правозастосовувач за змінами в законодавстві. Переконавшись, що за час вимушеної бездіяльності він не забув положень кодексів, знає про всі внесені до них корективи, комісія рекомендувала його на «пожиттєве» обрання до Рівненського міськсуду Рівненської області.
«ЗіБ» звернувся до Вищої ради юстиції по роз'яснення: чому після закінчення 5-річного строку, на який його було призначено суддею, Олександр Тимощук не був звільнений з посади та наступні 5 років не мав повноважень здійснювати правосуддя. На адресу нашого видання надійшов лист, підписаний в.о. голови ВРЮ Лідією Ізовітовою.
У відповіді на наш запит, зокрема, зазначається, що 6 травня 2006 р. тодішній очільник Верховного Суду Василь Маляренко, а 8 серпня 2007 р. нинішній Голова ВС Василь Онопенко звернулися з поданнями про звільнення О.Тимощука у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено.
«Матеріали щодо звільнення судді надійшли до ВРЮ. Однак питання не розглядалося, оскільки надійшла заява О.Тимощука з проханням відкласти розгляд питання та звернення Голови Верховної Ради Олександра Мороза, народного депутата Миколи Карнауха, які наполягали на повторному розгляді питання обрання О.Тимощука у ВР. Повторно 15.03.2007 О.Тимощук не був обраний безстроково», — йдеться у повідомленні конституційного органу.
Питання про звільнення законника було винесено на засідання секції ВРЮ 10 травня 2007 р., але розгляд відклали. Підставою для такого рішення стали звернення групи нардепів, які зазначили, посилаючись на слова О.Тимощука, що його повторне необрання на посаду було зумовлене недостовірною інформацією стосовно нього, яку на засіданні парламенту озвучив народний обранець Павло Сулковський. З аналогічним проханням звернувся й сам суддя.
Тоді ВРЮ направила документи щодо О.Тимощука до Комітету ВР з питань правосуддя для вивчення питання щодо можливості обрання його безстроково. Втім, парламентський підрозділ наполягав на своєму. «Комітет позбавлений права втретє виносити на розгляд ВР кандидатуру О.Тимощука», — йшлося в листі за підписом Сергія Ківалова.
8 липня 2008 р. ВРЮ знову повернулася до «справи Тимощука», але розгляд матеріалів укотре відклали. Це сталося тому, що 17.06.2008 до ВРЮ надійшли звернення О.Тимощука та нардепів від різних політичних сил. Зазначалося, що внаслідок інформації, недостовірність якої була підтверджена перевіркою, проведеною Генпрокуратурою, голосування з питання про обрання О.Тимощука суддею безстроково 15.03.2007 не відбулося, а тому він має право на повторний розгляд ВР його кандидатури.
«ВРЮ листами від 21.07.2008, 11.02.2009, 22.06.2009, 14.07.2009 та 4.12.2009 зверталася до комітетників з проханням поінформувати про наслідки вирішення питання про повторний розгляд парламентом кандидатури О.Тимощука. Повідомлення про прийняте комітетом рішення з зазначеного питання до ВРЮ не надходило», — повідомляє конституційний орган.
20 квітня 2010 р. до ВРЮ надійшло звернення Ради суддів Рівненської області з проханням вирішити питання про звільнення названої особи з посади судді Рівненського міськсуду Рівненської області у зв'язку із закінченням 5-річного строку повноважень та необранням його безстроково.
«12 травня 2010 р. до ВРЮ звернувся О.Тимощук, а наступного дня — група народних депутатів. Автори звернень зазначили, що суддя має право на повторний розгляд його кандидатури для обрання безстроково. 20 лютого 2009 р. у ВР був зареєстрований проект постанови, яким пропонувалося повернутися до голосування про обрання названого судді. З огляду на зазначене висловлено прохання відкласти вирішення питання про звільнення О.Тимощука до розгляду комітетом і парламентом згаданого проекту постанови», — наголошується в листі ВРЮ.
Тому 17 травня 2010 р. ВРЮ знову відклала розгляд «справи Тимощука» і звернулася до комітету з проханням «прискорити процес». Після набрання чинності законом «Про судоустрій і статус суддів» Рада направила матеріали стосовно ряду суддів, у тому числі й стосовно О.Тимощука, до ВККС для вирішення питання про обрання їх суддями безстроково.
«Вважаємо, що порядок обрання суддів на посади безстроково, передбачений законом «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого комітет не уповноважений надавати рекомендації суддям та вносити питання щодо їх обрання безстроково на розгляд парламенту, дозволить уникнути в подальшому подібних ситуацій», — робиться висновок у листі.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 8.65 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!