Право на помилку

ВРЮ дозволила кандидату отримати мантію, незважаючи на попередній негативний вердикт

Кандидату в судді вдалося відстояти своє право на професію, хоча секція Вищої ради юстиції рекомендувала відхилити кандидатуру. У боротьбі за мантію претенденту допомогли знання власного реферату та готовність колегіального органу дати йому другий шанс.

Адміністративні рішення

Як правило, зранку працює секція з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, а після обіду проводять власне засідання Ради. Однак 17 вересня в колегіальному органі вирішили прискорити роботу. Так, засідання секції було призначено на 9.00, а вже на 10.00 — засідання ВРЮ.

На секції було розглянуто питання призначення суддів на адміністративні посади. Кандидати, які цього дня прибули до Києва, нещодавно вже приїздили до столиці — 11 вересня їх запрошували до Ради суддів загальних судів, де вони отримали необхідні рекомендації. ВРЮ мала прийняти остаточні рішення.

Рада, як правило, без жодних вагань підтримує претендентів на посади керівників, яких рекомендують у органах суддівського самоуправління. Так сталося й цього разу. На спілкування з кандидатами члени колегіального органу витратили небагато часу .

Серед тих, хто отримав підтримку, — голова Печерського райсуду м.Києва Інна Отрош, строк перебування якої на посаді завершувався. Таким чином, ВРЮ довірила їй керувати центральним судом столиці другий строк поспіль.

Також колегіальний орган призначив на посади 3 заступників голів апеляційних інстанцій — Юрія Мельника з Апеляційного суду Рівненської області, Романа Мудрецького з Апеляційного суду Дніпропетровської області та Любов Перепелюк з Апеляційного суду Чернівецької області. Загалом члени ВРЮ поспілкувались із 22 претендентами на адміністративні посади та підтримали всіх кандидатів.

Мантії отримають не всі

Після оголошенням позитивного вердикту претендентам на адмін­посади члени ВРЮ перейшли до спілкування з кандидатами в судді. Попередні рішення стосовно них були ухвалені ще влітку на засіданнях секції, однак останнє слово мала сказати саме Рада.

Остання співбесіда у ВРЮ мала стати не лише урочистим, а й зворушливим моментом для кандидатів. Як продемонстрували члени Ради, вони не готові сліпо довіряти рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів і підтримувати всіх претендентів, які пройшли попередні етапи добору.

Так, на засіданні 3 вересня колегіальний орган відмовив у підтримці відразу 4 кандидатам — всім, чиї відповіді не задовольнили секцію. 10 вересня негативний вердикт очікував ще одного претендента на суддівську мантію.

Разом з тим щодо більшості кандидатів висновки секції були позитивними, і, здавалося б, очікувати засідання вони могли в гарному настрої. Однак для кандидатів ситуація ускладнювалася тим, що про попередні рішення їм до засідання Ради не повідомляли. Тому чимало з них готувалося до найгіршого.

Однак для абсолютної більшості претендентів засідання ВРЮ 17 вересня стало лише ще одним успішно пройденим щаблем на шляху до посади. Із 72 запрошених кандидатів попередній висновок був позитивний щодо 70. Їх запрошували до залу лише для того, щоб повідомити про це. Після цього претенденти могли спокійно очікувати в коридорі на оголошення рішення Ради. Жодних додаткових запитань їм не ставили, а тому змінити думку у ВРЮ не могли.

Негативні висновки секція ухвалила лише щодо 2 претендентів. До одного з них — Віктора Макарова — у членів колегіального органу не знайшлося додаткових запитань. Таким чином, відразу можна було зробити висновок, що шанс стати суддею претендент втратив. Очевидно, для ухвалення такого рішення Раді вистачило першої співбесіди.

Водночас із Світланою Хмельовою, яка теж отримала негативний попередній висновок, у ВРЮ вирішили поспілкуватись ще раз. Можливо, справа в тому, що в Ради були претензії не до її реферату чи володіння темою, на яку вона його готувала, а щодо знання норм Кримінального процесуального кодексу.

Запитання з приводу повноважень слідчого судді та інших нововведень кодексу претендентам ставили досить часто. І більшості кандидатів удавалося з ними впоратись. Однак С.Хмельова зізналася, що лише почала ознайомлюватися з положеннями КПК. Звичайно, після секції до засідання Ради залишалось ще чимало часу, а тому члени ВРЮ попередили кандидата про те, щоб до осені вона вивчила положення кодексу.

Разом з тим на засіданні С.Хмельовій довелося відповідати на запитання з приводу свого реферату, який стосувався спільної та сумісної власності. Кандидатці вдалося дати правильні відповіді й таким чином заручитися підтримкою ВРЮ — остаточне рішення було позитивним. У тому, що після попередньої невдачі претендентка перечитала кодекс, в колегіальному органі, схоже, не сумнівалися.

Таким чином, у Раді продемонстрували, що рішення секції для претендентів не вирок, і вони можуть відстояти своє право на професію.