Мандат щезає у ВАС

Чи може залишатися нардепом «сфальсифікований» переможець виборів?

Як повідомляв «ЗіБ», Вищий адміністративний суд скасував рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію народним депутатом Ігоря Маркова, який переміг у мажоритарному окрузі м.Одеси. Критики вердикту наполягали на судовій недоторканності мандата після складання присяги нардепом та неможливості приймати як докази факти, встановлені під час розслідування кримінальної справи, до оголошення вироку суду. Натомість колегія суддів ВАС обгрунтувала свою постанову, принагідно звернувши увагу парламентарів на прогалини в законодавстві.

Бездіяльність — у законі

Нагадаємо, що з позовом до Вищого адмінсуду звернувся колишній народний депутат Юрій Кармазін та виборці округу №133, що в Київському районі м.Одеси, Сергій Сотніков та Степан Терзі. На їхню думку, ЦВК безпідставно не відреагувала на встановлені факти фальсифікацій результатів виборів у цьому мажоритарному окрузі, що відбулися 28.10.2012. Як наслідок, І.Марков незаконно набув повноважень народного депутата й представляє інтереси виборців округу у Верховній Раді.

Взагалі, розгляд цієї справи можна поділили на три частини, у кожній з яких колегія суддів ВАС мала надати відповіді на принципові питання. Поряд з попередніми вердиктами щодо правомірності набуття депутатських повноважень чи їх збереження створювався черговий прецедент для майбутнього розв’язання спорів такого роду. І, як відзначають фахівці, суд показав високий рівень правового обгрунтування своїх позицій (з повним текстом постанови ВАС від 12.09.2013 ми ознайомимо читачів у наступному числі «ЗіБ»).

Перше питання, що порушувалося в позові, стосувалося бездіяльності Центрвиборчкому, який ніяк не відреагував на інформацію, що надійшла наприкінці серпня цього року від старшого слідчого в особливо важливих справах головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ, про встановлення фактів підроблення виборчих бюлетенів у одномандатному виборчому окрузі №133 та проведення досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні. Наступного ж дня член ЦВК Тамара Астахова відповіла, що комісія «не наділена жодними повноваженнями щодо народних депутатів, які набули відповідного статусу згідно з Конституцією, крім повноважень, установлених стст.98—102 закону «Про вибори народних депутатів України». Отже, і повноважень реагувати на виявлені порушення цей орган не має.

Колегія суддів ВАС погодилася з такою позицію представника Центрвиборчкому, але тільки частково. У мотивувальній частині постанови відзначено, що аналіз положень закону «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 №1932-IV свідчить, що «в той час як ЦВК наділена певним колом повноважень, які вона здійснює протягом виборчого (референдумного) процесу, закон прямо передбачає також і інші повноваження — ті, що здійснюються ЦВК постійно». До таких постійних функцій, на думку суду, належить здійснення контролю за додержанням законодавства про вибори. Причому не лише суб’єктами виборчого процесу й не тільки під час виборчого процесу, а й постійно, як визначено пп.3 і 9 ч.1 ст.17 закону №1932-IV.

Проте не вина комісії, що, наділивши її такими повноваженнями, законодавець не передбачив механізмів реагування на порушення вимог виборчого законодавства, про які стало відомо після завершення перегонів. Тож немає й правових підстав звинувачувати Центрвиборчком у бездіяльності. Це питання — до парламенту, який повинен заповнити прогалини.

Та, якщо таких повноважень немає в ЦВК, це ще не означає, що й суд має залишити спір без розгляду. Але для цього колегії довелося вирішити друге спірне питання — про допустимість доказів.

«Зникаючі» позначки

У мотивувальній частині постанови детально розписано, які обставини були встановлені під час досудового слідства за фактом підроблення виборчих бюлетенів. Причому ще під час ухвалення постанови про реєстрацію І.Маркова народним депутатом одразу 4 члени ЦВК додали до неї окремі думки щодо порушень виборчого законодавства в одномандатному окрузі №133. А в підсумковому звіті ВГО «Комітет виборців України» зазначалося, що в окрузі №133 зафіксовано низку порушень, серед них: фальсифікація результатів голосування — «використання для заповнення виборчих бюлетенів ручок з так званими зникаючими чорнилами». До речі, купити такі ручки нескладно, і коштує така «шпигунська» забавка близько $10—15. Напис такою ручкою щезає десь за годину. Проте на папері, залежно від його складу, залишається певний слід від натискування кулькою.

У судовому засіданні факт фальсифікації виборчої документації був підтверджений, зокрема протоколами огляду, а також показаннями свідків та експертів. Так, старший слідчий ОВС ГСУ МВС Юрій Пасічник, який очолює слідчу групу, що розслідує факти фальсифікації виборів у окрузі №133, пояснив, що під час огляду бюлетенів були виявлені позначки за кандидата І.Маркова та ще малопомітні позначки. Ці бюлетені були направлені на експертизу, яка встановила, що вони містили рельєфні штрихи зі слідами барвника.

Як пояснив у суді експерт відділу технічної експертизи документів та почерку ДНДЕКЦ МВС Дмитро Мельник, окрім візуального спостереження, для аналізу позначок на бюлетенях застосовувався метод дослідження видимих і невидимих спектрів за допомогою відеоспектрального компаратора. У такий спосіб були «відбраковані» 6038 бюлетенів, зараховані як голоси за І.Маркова. Разом з тим нагадаємо, що він отримав лише на 5160 голосів більше за найближчого переслідувача.

Водночас судді ВАС спростували твердження представників ЦВК та адвоката І.Маркова, що докази, здобуті під час кримінального провадження, не можуть братися до уваги в адміністративному судочинстві, доки не постановлено вироку суду, а лист старшого слідчого до ЦВК не є джерелом доказів. У постанові відзначено, що «відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування». У даному разі позивачі мали довести наявність фальсифікацій результатів виборів, а свідки та експерт ці факти підтвердили безпосередньо в судовому засіданні.

Та встановити факт фальсифікацій — половина справи. Як бути з повноваженнями самого ВАС щодо реагування на таке порушення, з процесуальними строками й узагалі правом позивачів на подібні позови?

Нелегітимний статус

Цей блок питань, очевидно, матиме особливу цінність для фахівців та адвокатів, оскільки мотиви, викладені суддями ВАС, містять аналіз не тільки вітчизняного законодавства, а й практики Європейського суду з прав людини. Насамперед вітчизняні законники зазначили, що «кожен громадянин України в силу норм Конституції та законодавства України має право на легітимний законодавчий орган». Зокрема, і виборці Київського району м.Одеси, які оскаржили законність набуття І.Марковим статусу народного депутата. Адже він є їхнім представником у парламенті та підзвітний їм.

Крім того, «статус та повноваження народного депутата є похідними від законності обрання особи народним депутатом». І якщо кандидат отримав свій статус унаслідок порушення прав інших осіб, зокрема виборців, а також решти претендентів, котрі брали участь у перегонах, він не отримує права на набуття повноважень народного обранця. Свій висновок колегія також підкріпила посиланнями на правові позиції Конституційного Суду, зокрема на висловлену в ухвалі від 24.04.2013 №17-у/2013: положення ст.81 Основного Закону, в якій наведено перелік підстав припинення повноважень нардепа, «поширюються виключно на особу, яка обрана народним депутатом у легітимний спосіб».

Далі колегія наголосила, що ст.18 КАС чітко закріплює виключну юрисдикцію Вищого адмінсуду стосовно спорів про встановлення результатів виборів або всеукраїнського референдуму. Крім того, перевірка законності прийняття громадян на публічну службу є функцією адміністративних судів і стосується всіх, хто перебуває на посадах, перелічених у п.15 ч.1 ст.3 КАС, включаючи народних депутатів. Відповідно, розгляд спорів щодо рішень, дій та бездіяльності ЦВК поза межами виборчого процесу, які пов’язані зі встановленням результатів виборів і стосуються правомірності набуття виборної посади, здійснюється за загальними правилами, зокрема щодо предметної підсудності та строків звернення до суду, без особливостей адміністративного процесу, передбачених стст.172—179 КАС.

Разом з тим суд звернув увагу на застережену КАС неможливість відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. І хоча в законодавстві не передбачено процедури перевірки відповідності особи, котра стала народним депутатом, на час її обрання вимогам чч.2 та 3 ст.76 Конституції або наявності грубих порушень законодавства, які призвели до недостовірного встановлення результатів виборів та вказують на те, що відповідна особа не може вважатися легітимно обраною, «нерозгляд цієї позовної заяви був би фактично відмовою в доступі до правосуддя».

Таким чином, колегія дійшла висновку, що «реєстрація І.Маркова обраним народним депутатом була здійснена відповідачем на основі нелегітимних результатів голосування». Тому суд, «з урахуванням положень стст.161, 162 КАС, вважає за необхідне скасувати постанову ЦВК в частині реєстрації І.Маркова народним депутатом» і «відновити порушене право виборців шляхом визнання необхідності проведення повторних виборів у одномандатному окрузі №133».

Також ВАС урахував практику Євросуду, зокрема рішення від 1.07.97 у справі «Гітонас та інші проти Греції», в якому зазначено, що «питаннями застосування та тлумачення внутрішнього законодавства повинні займатися перш за все національні органи, зокрема суди… спеціально призначені для виконання таких функцій», а «особа, яку було обрано з порушенням норм закону, має бути позбавлена можливості залишатися членом парламенту» (п.44).

У Раді не раді

У парламенті на позицію ВАС відреагували дуже швидко, але на свій лад. Було б природно, якби законодавці взялися заповнювати прогалини, на які звернули увагу судді. Натомість стало відомо, що нардепи вирішили розробити законопроект, який унеможливить дострокове припинення їхніх повноважень у судовому порядку.

Як повідомляє «Коммерсант-­Украина», з такою ідеєю виступили «регіонали» Владислав Лук’янов і Микола Левченко. «Ми пропонуємо, щоб після складання присяги народним депутатом його можна було позбавити мандата тільки за рішенням Верховної Ради», — роз’яснив суть ініціативи В.Лук’янов. За його словами, у такий спосіб буде припинено «втручання судової системи в діяльність законодавчої гілки влади».

Хоч як дивно, але представники опозиційних фракцій, які першими розкритикували вердикт ВАС, не пристали на цю ініціативу. Можливо, побоюються, що в такому разі захищеними від «судового втручання» будуть лише представники більшості.

Та й у Європі, на думку експертів, подібний судовий імунітет навряд чи зрозуміють. Адже так недалеко й до повної заборони розглядати позови проти народних обранців без згоди парламенту. Чи взагалі — до створення спецсуду з виключною підсудністю справ (бажано — підзвітного та підконтрольного ВР), в яких однією зі сторін буде нардеп.

Поки що такими справами займається також спеціальний суд. І з волі законодавця його рішення оскарженню не підлягають. Тож найближчим часом ЦВК доведеться виконати припис ВАС — позбавити І.Маркова повноважень і оголосити вибори в окрузі №133. Принаймні сумніви в обгрунтованості вердикту в членів Центр­виборчкому навряд чи виникнуть.