Навіщо юристам займатися доброчинністю
Чи знають українські юристи, що таке корпоративна соціальна відповідальність, і наскільки активно беруть участь у таких програмах? Як впливають КСВ-проекти на розвиток юридичного бізнесу та яку користь мають із цього самі фірми, що займаються доброчинністю? Як можна мотивувати працівників виконувати роботу безкоштовно? На ці запитання намагалися відповісти учасники круглого столу «КСВ-стратегії юрфірм: успішні практики в Україні і Європі», організованого проектом «ЮРЛИГА». Крім того, по завершенні заходу була презентована юридична премія Рro Вono Awards 2013.
«Джинсова п’ятниця», бейк-сейл і 50 годин на користь суспільства
Коли в державі активно реалізуються проекти КСВ і pro bono — це перша ознака того, що суспільство досягло певного рівня розвитку, а його флагмани — певного рівня самосвідомості. Україну, на жаль, поки що важко зарахувати до розряду таких країн, але перші кроки в цьому напрямі вже робляться. Наприклад, на круглому столі, організованому «ЮРЛИГОЙ», провідні вітчизняні адвокати розповіли про свій досвід КСВ і pro bono діяльності, постаралися з’ясувати, які цілі юрфірми ставлять у своїх КСВ-стратегіях, які дивіденди вони можуть отримати від надання безоплатної правової допомоги і як такі проекти впливають на розвиток юридичного бізнесу в цілому.
Показово, що, скажімо, в США American Bar Association пропонує адвокатам підписатися під декларацією, згідно з якою вони зобов’язуються мінімум 50 год. відпрацювати pro bono. Щороку в Америці досліджується робота компаній, які провадять таку діяльність. Цікаво, що найпопулярніша сфера, в якій надаються такі послуги, — це сімейне право. Дуже багато американських юристів допомагають, наприклад, жертвам сімейного насильства. Регулюється безоплатна юридична діяльність і в багатьох інших країнах. «Щопонеділка увечері я є постійним волонтером в юридичній клініці Islington Law Centre, — розповідає юрист Лондонського офісу CMS Джей Пател. — ILC надає безоплатну юридичну консультацію людям, котрі живуть у цьому районі. — В основному тим, хто має невеликий дохід і не може дозволити собі юридичну допомогу. Клініка проводить інтерв’ювання відвідувачів, щоб з’ясувати природу їхніх проблем, і потім дає їм рекомендації щодо можливих способів їх вирішення. Ми консультуємо з широкого кола питань, починаючи зі спорів між орендодавцями та мешканцями й закінчуючи борговими проблемами. Найбільше задоволення я отримую від можливості допомогти людям поза рамками офіційного інтерв’ю та консультації. Наприклад, так було з клієнтом, якому фінансова компанія погрожувала судовим позовом на £ 13 тис. Клієнт купив мотоцикл за контрактом на умовах оренди з правом викупу, але той був припинений, оскільки мотоцикл виявився несправним. Розглянувши умови фінансової угоди та відповідну законодавчу базу зі споживчих кредитів, мені вдалося домовитися з компанією й змусити її відмовитися від своїх претензій, позбавивши мого клієнта від стресу судової тяганини».
Під час круглого столу з його учасниками по скайпу поспілкувався КСВ-менеджер Лондонського офісу фірми CMS Cameron MCKenna Роберт Пауел. Він розповів, що його компанія давно вже займається діяльністю на користь суспільства і останнім часом від звичайної pro bono перейшла до КСВ. Р.Пауел відзначив, що їх КСВ-звіт допоміг компанії вести діалог із стейкхолдерами і визначити ефективність всієї діяльності, спрямованої на доброчинність, надання безоплатної правової допомоги і співпрацю з громадськими організаціями. При цьому представник Київського офісу CMS Cameron MCKENNA, менеджер з бізнес-адміністрування і персоналу Тетяна Бугасова підкреслила, що в Україні також, як і в інших країнах, їх компанія займається як pro bono, тобто наданням безоплатних юридичних консультацій, так доброчинністю, в рамках якої CMS підтримує спеціальну олімпіаду в Україні та інші проекти.
«Яскравий приклад нашої роботи — надання юридичних послуг Міжнародній федерації товариств Червоного хреста. Це був масштабний проект. Ми проаналізували вітчизняне законодавство, пов’язане з катастрофами, надзвичайними ситуаціями, задля чого була залучена група юристів. Так, ми витратили багато часу на цей проект, але в результаті підготували дуже хороший звіт і отримали нагороду за цю роботу, — розповіла Т.Бугасова. — Взагалі у нашій фірмі є 16 нагород для працівників за лідерську позицію у сфері проектів КСВ — це і «Партнер року», і «Секретар року», і «Юрист року». Фінансова нагорода — 250 фунтів на рік. І ці 250 фунтів можна вкласти в якийсь проект, благодійну організацію».
За її словами, є безліч способів зібрати гроші на благодійність. Наприклад, в офісі CMS є «джинсова п’ятниця»: всім працівникам дозволяється прийти в джинсах, але за це вони повинні заплатити мінімум 20 грн. Саме так вдалося зібрати кошти на підтримку дітей-спортсменів, котрі брали участь у спеціальній олімпіаді. «Як ще ми збираємо гроші? Провели, наприклад, цілий цикл під назвою «бейк-сейл». У рамках цієї акції потрібно приготувати вдома свою улюблену страву, принести в офіс і продати своїм колегам, — розповідає Т.Бугасова. — Крім того, два роки тому ми запровадили правило, згідно з яким 50 год. на рік кожен працівник витрачає на проекти у сфері pro bono».
На думку Армена Хачатуряна, старшого партнера ЮФ «Астерс» (до речі, удостоєної минулого року двох нагород Pro Bono Awards 2012), pro bono і КСВ — це доброчинність, від якої водночас певну віддачу отримують і самі фірми, які нею займаються. «Всі заходи в цій сфері дають поштовх для того, щоб і людина, й суспільство в цілому почали дивитися в потрібному напрямі, тому розголос необхідний, — вважає А.Хачатурян. — Явища pro bono і КСВ — майже синонімічні, це якась доброчинність. Юристи, лікарі чи інженери, отримавши професійні знання і напрацювавши певні матеріальні цінності, віддають щось суспільству, яке уможливило отримання ними цих знань. Проекти КСВ — це свого роду внутрішній тренінг. Це не вторинне, не те, що розміщене в кінці списку. Це те, що робить репутацію тобі, твоїй фірмі й врешті-решт підвищує професійний рівень».
Від особистого — до суспільного
У партнера АК «Солодко і партнери», переможниці номінації «Найвідповідальніший лідер юридичного бізнесу» Pro Bono Awards 2012 Олени Сотник — своя історія та своє ставлення до соціальної відповідальності. Вона вважає, що головне — не репутація компанії, не отримання бонусів, а особистісна реалізація. «Якщо 100 років тому держава брала відповідальність за суспільство, захищала громадян, то зараз усе змінилося, і, навпаки, ми самі відповідаємо за суспільство. «Ми» — це окремі індивідууми, лідери чи компанії. Це процес глобальний. Саме суспільство, по суті, тисне на великі компанії, лідерів, змушує їх ставати відповідальними. Це може бути по-різному — буває чистий «хабар» суспільству за принципом: якщо щось береш, чому б не віддавати щось натомість. А іноді це буває абсолютно чітка філософія». О.Сотник в якийсь момент переосмислила те, чим займається, і зрозуміла, що «юридична діяльність 24 год. на добу» не цілком її задовольняє: «Накопичується елементарна втома або нерозуміння — процес триває, а кінцева мета не зовсім зрозуміла. Ну, крім заробляння грошей. Я для себе почала шукати якусь віддушину... У мене в компанії це пішло від особистого і потім цим перейнялися всі. У нас колектив невеликий, але немає жодної людини, яка б сама, з власної волі, не вирішила б якимось чином брати участь у тих чи інших програмах. І нікого з них я не змушувала й не просила. Напевно, долучаючись до тих чи інших проектів, реалізовуючи їх і отримуючи віддачу, люди відчувають свою значимість. Думаю, довгострокова мета таких проектів — дати людині усвідомлення своєї цінності, допомогти реалізації не тільки професійній, а й особистісній». Компанія, в якій працює О.Сотник, реалізувала кілька благодійних проектів — допомагала дітям-сиротам, організувала гарячу лінію, зараз збирається запускати ще один проект, який стосуватиметься «брендинга України як динамічної сучасної країни, яка має шанс розвиватися й шанує свою культуру».
Від Pro Bono Awards до pro bono декларації?
Директор Центру «Розвиток КСВ в Україні» Марина Саприкіна, виступаючи на круглому столі, розповіла про західну практику КСВ-проектів і назвала чотири основні сфери, в яких надаються послуги pro bono:
- допомога малозабезпеченим (доступ до правосуддя);
- допомога в освіті;
- допомога в пошуку роботи;
- допомога в доступі до фінансів (якесь фінансування).
М.Саприкіна відзначила, що деякі юридичні фірми через КСВ відкрили нові види бізнесу. Наприклад, вони консультують компанії з придбання інших компаній та проведення due diligence.
При цьому, за її словами, дослідження свідчать про те, що серед працівників, що надають безоплатну правову допомогу, невдоволених узагалі немає. Можливо, О.Сотник має рацію, і вся справа у відчутті особистої цінності, розумінні, що ти можеш допомогти іншим і зробити свій внесок у «скарбничку» суспільства?
М.Саприкіна впевнена, що потрібно підвищувати обізнаність про pro bono не тільки бізнес-структур, а й молодого покоління, громадських організацій. Слід говорити про залучення працівників, про те, що в компаніях необхідно розвивати і впроваджувати відповідні корпоративні політики pro bono. Одна з ключових рекомендацій — визнання фірм, що займаються діяльністю на благо суспільства. Саме для цього й був створений проект Pro Bono Awards 2013, який презентували на завершення круглого столу.
Директор з корпоративних комунікацій Групи компаній «Ліга» Клавдія Шевелюк розповіла, що кілька років тому вони усвідомили те, що надання безоплатної правової допомоги в Україні взагалі ніяк не «вимірюється», а про діяльність юристів pro bono самі адресати цієї допомоги знають мало. Тому й виникла ідея заснувати премію для юрбізнесу, яка допомогла б заохотити фірми, що реалізовують такі проекти.
У торішньому Pro Bono Awards взяло участь 11 компаній, 10 партнерів юрбізнесу й 65 сайтів. Цього року номінації поновлять, а до журі увійдуть експерти у сфері КСВ з Великої Британії, Туреччини, США, Ізраїлю й Угорщини.
До речі, під час круглого столу обговорили й доцільність підписання декларації pro bono. У результаті учасники дійшли висновку, що для початку необхідно створити робочу групу задля об’єднання на одній платформі всіх юристів, котрі надають безоплатну правову допомогу, і координації їхньої діяльності, а вже потім можна буде вести мову про підписання якихось знакових документів.
Учасники круглого столу вирішили, що, перш ніж підписувати декларацію pro bono, потрібно виробити єдину стратегію.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!