«Вірні» не означає «правильні»

Претенденти поставили під сумнів однозначність екзаменаційних відповідей

У той час, коли Вища рада юстиції проводила співбесіди з кандидатами в судді, деякі колишні претенденти спробували оскаржити ті питання, з якими не впоралися під час анонімного тестування. Для цього вони озброїлися роздруківками законів та постанов пленумів.

Другий шанс

Як повідомляв «ЗіБ», у вересні ВРЮ запланувала провести відразу 4 засідання задля того, щоб ліквідувати чергу кандидатів у судді, яка виникла влітку. Тому колегіальний орган зібрався вже за тиждень після попереднього засідання 10 вересня.

Цього разу до Києва запросили 37 претендентів. Спілкування з ними відбувалося досить швидко, адже при ухваленні рішення члени Ради керувалися позицією секції ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад. Якщо висновок секції був позитивний — відпускали кандидата без додаткових запитань, якщо ж негативний — давали шанс виправитися.

При цьому на минулому засіданні Рада пішла дещо іншим шляхом. Так, трьом кандидатам, яких секція не рекомендувала в судді, не поставили жодного додаткового запитання. Таким чином, претенденти не мали навіть теоретичного шансу змінити думку членів ВРЮ на свою користь. Цього ж разу в колегіальному органі, схоже, не були настільки впевнені у правильності рішення секції.

Відповідати на додаткові запитання довелося Сергію Крєпкому та Костянтину Лук’яненку. При цьому відстояти своє право на мантію вдалося тільки першому, відповіді другого не задовольнили Раду — і він став єдиним, хто цього дня отримав відмову.

Дискусія щодо тестування

У той час, коли деякі кандидати проходили співбесіду у Раді, інші намагалися лише отримати шанс на це. Двоє кандидатів — Наталія Гончар та Дмитро Карабанов — звернулися до ВРЮ зі скаргами на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у яких зазначили, що під час анонімного тестування недоотримали бали через некоректно сформульовані питання та суперечливість правильних відповідей.

«При вивченні матеріалів з’ясовано, що жодних порушень при проведенні іспиту й перевірці матеріалів ВККС допущено не було», —відзначив заступник голови ВРЮ Олександр Удовиченко перед тим, як надати слово скаржникам. До того ж, наголосив він, питання були однакові для всіх, тому не варто говорити про суб’єктивне ставлення до когось із претендентів.

У свою чергу Н.Гончар запевнила, що не оскаржує порядок проведення іспиту й не вважає, що ставлення до неї було негативним. Невдоволення кандидата викликала, за її словами, саме некоректність формулювання питань.

Озброївшись нормами закону, постановами пленумів та інформаційними листами вищих судів, Н.Гончар озвучила питання, які викликали в неї невдоволення, та спробувала довести, чому відповіді, що вважалися правильними, насправді такими не є. При цьому в якийсь момент навіть здалося, що завдяки вдалому оперуванню даними та переконаності у своїй правоті їй удасться обстояти власну точку зору.

Можливо, так би все й склалося, якби не представник ВККС. Начальник юридичного відділу секретаріату кваліфкомісії Валерій Данчук так само впевнено оперував нормами законодавства та обгрунтував, чому правильні саме ті варіанти відповідей, які запропоновані її працівниками. До того ж, додав він, питання підготували науковці.

Так само в некоректності поставлених питань був переконаний і Д.Карабанов, хоча до самої організації тестування в нього претензій не було. Вислухавши обох скаржників, члени ВРЮ залишилися вирішувати питання за зачиненими дверима.

Важко сказати, які були б наслідки, якби колегіальний орган став на бік скаржників, адже тоді склалася б така ситуація, що в той час, як вони дали правильні відповіді й не набрали необхідних балів, інші припускалися помилок і, попри це, пройшли до наступного етапу. Однак після досить тривалого обговорення члени ВРЮ підтримали позицію кваліфкомісії та визнали результати тестів правильними. Таким чином, якщо претенденти все ж захочуть у майбутньому одягти мантії — їм доведеться ще раз пройти анонімне тестування.