РСЗС шукає методи боротьби з неявкою учасників засідань
Розглядати справи вчасно заважає безліч факторів: неукомплектованість штату, невиконання приводів, відсутність перекладачів. Та найчастіше причиною зволікання стає неявка учасників судових засідань. Причому це можуть бути як свідки та потерпілі, так і захисники та прокурори. Над тим, як боротися з порушенням строків при розгляді кримінальних справ, задумалися члени Ради суддів загальних судів.
«Апеляційні» призначення
Після літньої перерви члени ради знову визначали найдостойніших кандидатів на адміністративні посади під час чергового засідання, що відбулося 11 вересня. Вакантних місць — 29, однак претендентів було значно більше.
Зокрема, стати заступниками голови Апеляційного суду Чернівецької області спочатку виявили бажання аж 4 кандидати. Троє з них постали перед членами ради, аби довести, що саме вони гідні рекомендації. Василь Петлюк, який мав намір допомагати голові суду вирішувати організаційні питання, передусім подякував РСЗС за новопризначеного керманича суду. «Надзвичайно чуйна людина, — охарактеризував він Миколу Олійника. — Ми всі дуже вдячні раді за такого керівника».
В.Петлюк розповів, чим саме планує займатися на посаді заступника. «Чернівецька область розташована на кордоні, тому ми хочемо налагодити більш тісний контакт з нашими колегами з Польщі, Румунії, із Закарпатської області. Особливо це важливо у світлі того, що суддям часто доводиться розглядати митні справи», — пояснив він. Також у планах більш тісне співробітництво із засобами масової інформації, громадськими організаціями та Національною школою суддів. «Така співпраця може значно покращити нашу роботу», — наголосив В.Петлюк.
Схоже бачення майбутніх обов’язків й у Галини Станковської. «У нас не дуже відкритий інформаційний простір», — зазначила вона й додала, що для того, аби про роботу служителів Феміди складалося правильне враження, треба більше уваги приділяти роботі із сайтами. «Люди мають вірити, що в судах є справедливість», — підкреслила Г.Станковська.
Любов Перепелюк також хотіла стати заступником голови суду, але прагнула займатися цивільними справами. Кандидат зазначила, що головним своїм завданням на цій посаді бачить покращення кураторської роботи в райсудах. «Там чимало молодих суддів, яким треба допомогти», — наголосила вона. Л.Перепелюк також розповіла, що Апеляційний суд Чернівецької області й зараз займається організацією навчання суддів, регулярно проводить семінари, вивчає правові позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. У разі призначення вона планує продовжити таку практику.
Оскільки вакантних посад в АСЧО лише 2, РСЗС радилася в закритому режимі, щоб визначити, хто гідний рекомендації. Зрештою було вирішено, що організаційними питаннями в суді мав би займатися В.Петлюк, а цивільними справами — Л.Перепелюк.
Апеляційні суди Дніпропетровської та Рівненської областей також поповняться новими заступниками, якщо відповідне рішення прийме Вища рада юстиції. Поки що рекомендації на призначення отримали Роман Мудрецький та Юрій Мельник. Оскільки останній є членом РСЗС, участі в обговоренні власної кандидатури та в голосуванні він не брав. Однак відповів на запитання колег. Зокрема, Ю.Мельник зазначив, що головною проблемою цивільного правосуддя наразі є відсутність єдності практики.
Шлях до вдосконалення
Отримала рекомендацію від ради і її голова Інна Отрош, яка водночас очолює Печерський районний суд м.Києва. Відповідаючи на запитання колег, вона розповіла, що саме допомогло б ефективніше працювати на посаді: «Бажано, аби Державна судова адміністрація, формуючи бюджетний запит, указувала реальні суми, які потрібні для функціонування суду». І.Отрош зазначила, що дуже велике значення для ефективної роботи має злагода в колективі. І підкреслила, що особовий склад Печерського райсуду може похвалитися своєю єдністю.
«Також бажано, щоб зарплата працівників суду була вищою. Адже вони виконують значний обсяг роботи, за який мають отримувати належну зарплату», — наголосила І.Отрош. Вона розповіла, що Печерський райсуд розміщується в 3 приміщеннях, які розташовані в різних районах Києва. «Хотілося б, аби суд був у одному приміщенні».
Знову на засідання ради приїхав кандидат на посаду заступника голови Вінницького міськсуду однойменної області Ігор Вишар, якому не вдалося отримати рекомендацію з першого разу. Повторне спілкування з членами РСЗС виявилося успішним.
А от Миколі Шкіраю, виконувачу обов’язків голови Балаклавського районного суду м.Севастополя, пощастило менше. Хоча його підтримав колектив, члени РСЗС віддали свої голоси Рузані Мурадян, яка йшла як альтернативний кандидат. Претендентка вразила учасників засідання не лише чіткими та доречними відповідями, а й своїм хобі. Вона професійно займається спортом, у 19 років уже була майстром спорту, неодноразово ставала чемпіонкою України з контактного карате. Р.Мурадян пообіцяла, що в разі обрання на посаду голови стежитиме за дотриманням розумних строків розгляду справ. Також приділить увагу дисципліні, щоб кожен суддя знав свої обов’язки та відповідав за довірену роботу. І, напевне, аргументів для переконання в неї буде достатньо.
Загалом на черговому засіданні РСЗС рекомендації отримали 29 законників.
Відгородити за правилами
Як доповів заступник голови Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, вирішення питання встановлення в залах судових засідань загороджень зі скла — на завершальній стадії. ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва» підготував зміни до Державних будівельних норм. Після погодження з ДСАУ та Міністерством внутрішніх справ проект змін затвердить науково-технічна рада Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. «У вересні в нас буде нормативний документ, за яким зможемо працювати», — зазначив доповідач.
Наразі нові загородження зі скла вже встановлені в 7 судах столиці, на черзі ще два. До кінця року ДСАУ планує обладнати ними кожен зал засідань у місцевих загальних судах. «Якби були бюджетні призначення, ми б за 2—3 роки поміняли загородження скрізь. А так важко назвати точний термін», — зауважив З.Холоднюк.
Він також розповів, що одне загородження зі скла розраховане на 5—7 чоловік і коштує близько 40000—45000 грн.
Далі РСЗС зосередилася на проблемах, які перешкоджають вчасному розгляду кримінальних проваджень. І.Отрош розповіла, що найчастіше на заваді стають неукомплектованість штату, неявка учасників засідання (і не тільки свідків та потерпілих, а й прокурорів та захисників), недоставлення підсудних конвойною службою, невиконання приводів.
Ще одна причина — неявка перекладачів. «Є реєстр експертів і адвокатів. Можливо, потрібно звернутися до ДСАУ з пропозицією створити єдиний реєстр перекладачів?» — запропонувала вона членам ради.
Тривалість проведення експертизи, за її словами, також спричиняє затягування строків. Усі ці чинники впливають на те, що деякі області демонструють не найкращі статистичні показники — іноді справи можуть розглядатися й понад 5 років.
Проте є й області, які можуть похвалитися своїми досягненнями. Наприклад, Чернівецька, де понад рік розглядається лише 25 кримінальних справ. Отже, крім об’єктивних чинників, очевидно, багато чого залежить і від уміння організувати роботу таким чином, аби і сторони процесу не ігнорували засідань, і експерти не зволікали з висновками.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!