ВАС поділиться роботою з київським судом. А сам стане апеляційною інстанцією для ВРЮ та ВККС
Вищий адміністративний суд не прийматиме «первинних» скарг на акти, дії та бездіяльність Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це повноваження хочуть віддати Київському апеляційному адмінсуду. А вже його рішення переглядатиме ВАС.
Зміни грядуть
«ЗіБ» неодноразово писав про новий проект закону «Про прокуратуру», який розробили фахівці Адміністрації Президента. Недавно документ відправили на експертизу до Європейської комісії «За демократію через право». Поки представники цієї інституції вивчають законопроект і роблять щодо нього висновки, поговоримо про зміни, які чекатимуть нашу правову систему в разі прийняття документа парламентом.
Так, акт унесе корективи в життя не лише прокуратури, а й судів. У «Прикінцевих положеннях» документа пропонується внести зміни до ряду кодексів (зокрема Господарського, Кримінального, Цивільного процесуальних) та законів (зокрема «Про Вищу раду юстиції», «Про судоустрій і статус суддів»).
Кодекс адміністративного судочинства теж не залишиться без новел. На думку багатьох експертів, у тому числі й міжнародних, ці нововведення «підуть на користь правосуддю».
Якими ж положеннями пропонують доповнити КАС? До ВАС як до суду першої інстанції не можна буде оскаржувати акти, дії чи бездіяльність трьох органів — ВККС, ВРЮ та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, створення якої передбачено новим проектом закону «Про прокуратуру». Зі скаргами на ці установи можна буде звернутися до КААС. Його рішення не будуть остаточними, а підлягатимуть оскарженню. Апеляційною інстанцією для таких справ буде ВАС. А от розгляд «президентських та парламентських спорів» має залишитися під опікою вищого спеціалізованого суду. Для них можливість апеляційного оскарження не передбачається.
Європейська порада
Боротьба за те, аби рішення ВАС у справах, які розглядалися за правилами ст.1711 КАС, можна було оскаржити в апеляційному порядку, розпочалася ще тоді, коли ця стаття з’явилась у кодексі. А останній був доповнений нею в травні 2010-го згідно із законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження».
Парламент постановив, що рішення в справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності гаранта, ВР, ВККС, ВРЮ є остаточними й не підлягають перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Через 5 місяців після прийняття згаданого закону, в жовтні 2010 р., з’явився висновок євроекспертів щодо нього. «Відповідно до нової редакції ч.4 ст.18 КАС ВАС, «діючи як суд першої інстанції», має компетенцію щодо розгляду спорів… про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності ВР, Президента та ВРЮ. Видається, що це має означати: якщо ВАС виступає тут як суд першої інстанції, має бути можливість перегляду таких справ і в апеляційному суді. Разом з тим нова ст.1711, здається, виключає будь-яку можливість апеляції, оскільки рішення ВАС проголошуються остаточними й такими, що не можуть бути переглянуті», — йдеться у висновку, підготовленому Венеціанською комісією та дирекцією зі співпраці генерального директорату з прав людини та правових питань Ради Європи.
Тому, на думку євроекспертів, для полегшення розуміння й правильного застосування нових правових положень «необхідне більш чітке й системне регулювання» цих питань.
У п.50 документа «венеціанці» наголосили: «Ризик політизації дисциплінарного провадження є високим і може мати охолоджуючий ефект на суддів, послаблюючи таким чином їх незалежність. Зокрема, в порівнянні з суддями місцевих та апеляційних судів, які можуть оскаржувати притягнення їх до дисциплінарної відповідальності до ВРЮ, а потім до ВАС, судді вищого рівня позбавлені можливостей для апеляції». Тож європейці рекомендували нашим творцям законів подумати над висловленими пропозиціями та зауваженнями.
Так сказав КС
Через деякий час «справа про підсудність окремих категорій адміністративних справ» надійшла до Конституційного Суду. Півсотні нардепів попросили установу перевірити на відповідність Основному Закону, зокрема, положення ст.1711 КАС, згідно з якими ВАС як суд першої інстанції розглядає справи щодо актів, дій та бездіяльності Президента, парламенту, ВРЮ та ВККС.
29 серпня минулого року КС прийняв рішення в цій справі. Він підкреслив, що «законодавче регулювання окремих категорій адмінсправ… забезпечує передумови для неупередженого здійснення правосуддя ВАС як судом першої інстанції протягом розумного строку, закріплює гарантії справедливого судового розгляду справи та встановлює порядок ухвалення судом обгрунтованого і законного рішення». Тому, дійшов висновку КС, положення ст.1711 КАС не суперечать Конституції.
Із цією позицією не погодився суддя КС Віктор Шишкін і висловив окрему думку. Він нагадав, що відповідно до положень КАС у редакції від 6.07.2005 спори фізичних чи юридичних осіб з такими суб’єктами владних повноважень‚ як ВР, Президент, ВРЮ чи ВККС, у першій інстанції міг розглядати відповідний окружний адмінсуд, а апеляційною та касаційною інстанцією були апеляційний адмінсуд і ВАС.
«Верховна Рада, вносячи вказані зміни до КАС, повинна була керуватися прямим застережувальним приписом ч.3 ст.22 Конституції, який забороняє при внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав», — уважає В.Шишкін.
Чого очікувати?
Те, що було, вже стало історією. А нам варто рухатися далі. Україна впевнено крокує до європейських стандартів, тому думка знавців зі Старого світу для неї дуже важлива. Швидше за все, євроексперти схвалять пропозицію щодо надання можливості оскарження рішень у справах згаданої категорії. Але як ці зміни вплинуть на ВАС та КААС?
«Щодо особливих змін у роботі для ВАС у зв’язку із цими законодавчими нововведеннями, то вважаю, що їх не буде. Знаючи прагнення наших громадян до використання всіх можливостей судового захисту та статистику апеляційних і касаційних оскаржень у нашій країні, навантаження на суддів, швидше за все, не зменшиться. Зміни повинні відбутися на правовому рівні, у плані покращення якості судового захисту при розгляді такої категорії адмінсправ», — розповів «ЗіБ» голова ВАС Ігор Темкіжев.
Аби зрозуміти, чи побільшає роботи в суддів КААС, проаналізуймо показники надходження до ВАС позовних заяв у справах, пов’язаних з оскарженням актів, дій чи бездіяльності ВР, глави держави, ВРЮ та ВККС. У 2011 р. суд отримав 1470 заяв (стосовно ВРЮ та ВККС — 254), у 2012 р. — 1176 (щодо ВРЮ та ВККС — 328). У 2011—2012 рр. частіше за все оскаржувалися акти, дії чи бездіяльність Президента та парламенту.
У І півріччі цього року на розгляді перебувало 125 позовних заяв щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР, 59 — Президента, 25 — Вищої ради юстиції, 137 — ВККС. Тобто в І півріччі лідером серед органів, на які найчастіше скаржаться, стала ВККС. Це, ймовірно, пояснюється тим, що багато кандидатів у судді оскаржують рішення «кваліфікаційників».
Швидше за все, в суддів КААС роботи побільшає, але не набагато. До того ж їм доведеться розглядати нову категорію справ, вивчати практику ВАС. Найголовніше, що в громадян, ВККС та ВРЮ з’явиться можливість (у разі схвалення Європою нового законопроекту «Про прокуратуру» та прийняття ВР закону) оскаржити рішення КААС в апеляційному порядку.
Поки що без Президента та ВР
Чому ж пропонується, аби оскаржити можна було рішення у справах, пов’язаних з оскарженням актів, дій чи бездіяльність лише ВККС та ВРЮ? Можливо, є необхідність, аби акти, дії чи бездіяльність ВР та Президента теж оскаржувалися в апеляційному порядку? На це запитання відповів І.Темкіжев. Сьогодні він не бачить у цьому потреби. «Можливо, той порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності, який передбачено сьогодні в законопроекті стосовно ВРЮ, ВККС та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, згодом законодавцем буде запропоновано застосовувати і до ВР та Президента. Напевно, це залежатиме від того, як зарекомендує себе двоступеневий розгляд, чи дійсно він виправдає ті сподівання, які покладаються на нього», — зазначив І.Темкіжев.
На думку голови ВАС, процесуальне законодавство — це живий організм, який повинен еволюціонувати та змінюватися залежно від практичного досвіду, потреб суспільства та розвитку правової думки.
Сподіватимемося, що законодавець уважає так само й не буде проти вдосконалення положень КАС. Залишається чекати резолюції Венеціанської комісії та вірити, що парламентарі зрозуміють значимість нового законопроекту «Про прокуратуру», після прийняття якого відбудуться зміни не лише в діяльності прокуратури, а й у судовій системі.
Пряма мова
Ігор ТЕМКІЖЕВ, голова Вищого адміністративного суду України:
— Цілком позитивно ставлюся до запропонованих змін до Кодексу адміністративного судочинства. Можливість апеляційного оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРЮ, а також рішень, дій чи бездіяльності ВККС може стати додатковою гарантією відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів громадян та дозволить забезпечити однакове застосування судами законодавства при вирішенні адміністративних справ, адже існування двоступеневого судового розгляду дає можливість виправляти помилки судів першої інстанції та узагальнювати судову практику.
Ідея запровадити можливість апеляційного оскарження рішень у справах цієї категорії обговорюється давно, і тепер законодавець, очевидно, готовий до її практичної реалізації.
Ігор САМСІН, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
— Розроблений фахівцями Адміністрації Президента проект закону передбачає не тільки кардинальні зміни в діяльності прокуратури, необхідність запровадження яких уже давно назріла в українському суспільстві, а й зміни, що стосуються сфери судоустрою.
Введення Київського апеляційного адміністративного суду в процедуру оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРЮ, ВККС, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (органу, що пропонується створити) узгоджується з рекомендаціями Європейської комісії «За демократію через право», висловленими в спільному висновку стосовно закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження».
Позиція глави держави стосовно необхідності запровадження норм розробленого його адміністрацією законопроекту свідчить у першу чергу про те, що Україна впевнено й неухильно наближається до європейських стандартів як у сфері прокурорської діяльності, так і у сфері судоустрою.
Олександр Лавринович, голова Вищої ради юстиції:
— Один із принципів правосуддя полягає в тому, що сторона повинна мати право оскаржувати рішення, прийняте в судовому порядку, адже судді теж можуть помилятись. У нас був великий перелік справ, де не передбачалася можливість будь-якого оскарження до суду вищого рівня. Так, донедавна це стосувалося рішень про ліквідацію політичних партій. Передбачалося, що такі рішення розглядає лише Верховний Суд. Зараз порядок змінено й ті, хто протестував проти таких нововведень, уже зрозуміли, що нові правила захищають саме відповідача в такій справі. Він може відстояти свою позицію у вищій інстанції, довівши, що прийняте рішення в чомусь не відповідає закону.
Тому я не бачу проблеми в тому, що з’явиться можливість оскаржити рішення ВРЮ спершу в апеляційній інстанції, а потім сторона, якщо вважатиме за потрібне, звернеться й до вищого суду.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!