Без грошей не ліквідують

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, заява боржника про порушення провадження у справі про банкрутство повертається як така, що не відповідає вимогам закону.

Вищий господарський суд України

Інформаційний лист

7 серпня 2013 року №01-06/1149/2013

Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI)»

Господарським судам України

У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції закону від 22.12.2011 №4212-VI), ВГС уважає за необхідне внести такі зміни й доповнення до інформаційного листа ВГС від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI)».

1. Абзац 2 п.6 доповнити реченням такого змісту: «Відповідний припис стосується, зокрема, припинення провадження у справі про банкрутство на підставі пп.4—7 частини першої ст.83 закону».

2. Перше речення абз.1 п.9 після слів «витребування майна з чужого незаконного володіння» доповнити знаком та словами «, спори, пов’язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника».

3. Пункт 12 доповнити новими абзацами 3 і 4 такого змісту:

«Слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (ч.4 ст.11 закону). У визначенні таких витрат слід ураховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у законі».

У зв’язку із цим абз.3 вважати абз.5.

4. У пункті 13:

4.1. Абзац 3 викласти в такій редакції:

«Слід звернути увагу на те, що боржник може задовольнити (частково чи повністю) вимоги кредиторів до підготовчого засідання суду, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться лише за результатами підготовчого засідання господарського суду».

4.2. Доповнити пункт новим абз.4 такого змісту:

«Якщо до підготовчого засідання вимоги кредитора (кредиторів) задоволено боржником частково і загальна сума безспірних грошових вимог складає менше встановленого законом розміру (ч.3 ст.10 закону), господарський суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство».

У зв’язку із цим абзаци 4—7 вважати відповідно абзацами 5—8.

5. Пункт 19 доповнити новими абзацами 5 і 6 такого змісту:

«Грошові вимоги засновників (учасників) боржника — юридичної особи, які виникли з такої участі, не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства задовольняються у ліквідаційній процедурі в п’яту чергу».

У зв’язку із цим абзаци 5—7 вважати відповідно абзацами 7—9.

6. У п.26:

6.1. Абзац 1 доповнити реченням такого змісту: «Зокрема, якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти погодження плану санації, інші кредитори на зборах кредиторів можуть прийняти одне з рішень, передбачених ч.3 цієї статті закону».

6.2. Перше речення абз.5 після слів «з переведенням на нього» доповнити словом «пропорційно».

6.3. Доповнити новим абз.6 такого змісту:

«Задоволення боржником у повному обсязі вимог кредиторів за рахунок суми, вирученої внаслідок заміщення активів та їх продажу, є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство боржника за заявою керуючого санацією у зв’язку з затвердженням звіту керуючого санацією».

7. Пункт 28 викласти в такій редакції:

«28. Відповідно до ст.37 закону ліквідаційна процедура вводиться строком на дванадцять місяців без можливості його продовження.

З урахуванням обставин конкретної справи та з метою забезпечення ефективної роботи ліквідатора банкрута ліквідаційна процедура може бути введена на строк, менший ніж 12 місяців.

Постанова про визнання боржника банкрутом приймається господарським судом у випадках, передбачених чч.3 і 4 ст.27, ч.12 ст.28, ч.8 ст.29, ч.8 ст.33, ч.9 ст.34, чч.6, 11 ст.36, ч.13 ст.85, ч.4 ст.90, ч.7 ст.93, ч.3 ст.94, ч.2 ст.95 закону тощо.

Про час проведення засідання суду, в якому вирішуватиметься питання про визнання боржника банкрутом, обов’язково повідомляються учасники провадження у справі. За відсутності доказів такого повідомлення господарський суд має відкласти розгляд справи.

Господарський суд може встановити періодичність (не рідше ніж один раз на місяць) подання ліквідатором суду звіту про свою діяльність, відомостей про фінансове становище та майно боржника, а також про заплановані заходи щодо продажу майна боржника.

У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов’язків господарський суд застосовує заходи, передбачені ч.12 ст.41 закону.

З метою забезпечення реалізації передбачених чинним законодавством прав органів державної податкової служби (зокрема, щодо проведення перевірки боржника) постанова про визнання боржника банкрутом повинна надсилатися відповідному органу.

Визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури не перешкоджає застосуванню до боржника в подальшому процедур санації та мирової угоди, за винятком спрощеної процедури банкрутства, передбаченої ст.95 закону, оскільки метою введення останньої є припинення (ліквідація) господарюючого суб’єкта.

Якщо в ліквідаційній процедурі бере участь юридична особа, якій передаються в управління непродані активи боржника (ч.6 ст.45 закону), то в цьому випадку боржником і кредиторами укладається мирова угода, яка згідно з приписами ч.9 ст.77 закону підписується керівником такої юридичної особи й повинна передбачати, зокрема, задоволення грошових вимог кредиторів на суму вартості майна боржника.

Провадження у справі про банкрутство у такому випадку може бути припинено лише у зв’язку із затвердженням мирової угоди. Розірвання і визнання недійсною відповідної мирової угоди та відновлення вимог кредиторів здійснюється на загальних підставах, встановлених законом (ч.8 ст.82 закону)».

8. Пункт 29 доповнити новими абзацами другим і третім такого змісту:

«Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом заяви з грошовими вимогами, що виникли під час проведення процедур банкрутства, надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду. Відповідно до закону «Про судовий збір» такі заяви оплачуються судовим збором.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст.23 закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів і формуються представницькі органи кредиторів».

У зв’язку із цим абз.2 вважати абз.4.

9. Пункт 33 викласти в такій редакції:

«33. Приписи розд.IV закону щодо продажу майна боржника в провадженні у справі про банкрутство поширюються на всі судові процедури, що застосовуються у такому провадженні.

Для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, порядок організації проведення аукціонів встановлюється органом, уповноваженим управляти державним майном.

З метою запобігання порушенню прав кредиторів господарський суд відповідно до ч.10 ст.41 закону може зобов’язати ліквідатора надавати інформацію щодо продажу майна боржника (умов, порядку та черговості продажу).

Організатор аукціону згідно з ч.6 ст.49 закону визначається замовником аукціону за конкурсом. Чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з проведення торгів, тому організатором аукціону може бути особа, яка відповідно до установчих документів має право на здійснення такої діяльності. Господарський суд має перевіряти порядок визначення організатора аукціону.

Граничний строк проведення аукціону обмежений двома місяцями (ст.52 закону), якщо інше не встановлено законом або договором.

Якщо оприлюднення оголошення про проведення аукціону на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду не здійснено в порядку, передбаченому законом (зокрема з технічних причин), господарський суд за клопотанням арбітражного керуючого, комітету кредиторів або з власної ініціативи може зобов’язати організатора аукціону розмістити відповідне оголошення в офіційних друкованих органах (газетах «Голос України» або «Урядовий кур’єр») із зазначенням адреси веб-сайту організатора аукціону, на якому розміщено повний текст оголошення з відомостями, передбаченими ст.59 закону.

Передбачена також можливість проведення електронних торгів (ст.67 закону).

У разі продажу майна до господарського суду можуть бути оскаржені:

рішення про скасування аукціону організатором (ч.4 ст.54 закону);

рішення про анулювання організатором результатів аукціону (ч.2 ст.55 закону);

результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону (ч.3 ст.55 закону);

рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів (ч.6 ст.61 закону)».

10. Підпункт 36.7 п.36 викласти в такій редакції:

«36.7. Як передумову звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, визначено дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства (ст.95 закону).

Порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, здійснюються у підготовчому засіданні суду за результатами перевірки судом дотримання заявником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства та вимог ч.4 ст.11 закону щодо наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Вирішення питання щодо визнання банкрутом такого боржника та призначення ліквідатора повинно здійснюватися в судовому засіданні, що проводиться не пізніше 14 днів після порушення провадження у справі, в якому судом перевіряється поданий ліквідаційний баланс боржника та з’ясовується факт недостатності вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів. Ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (ч.2 ст.95 закону).

Призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до ч.6 ст.95 закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст.23 закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Залежно від кількості кредиторів та/або значних майнових активів боржника, що ліквідується власником, у справі про банкрутство можуть бути створені представницькі органи кредиторів за рішення господарського суду».

11. Пункт 37 доповнити новим абз.13 такого змісту:

«У разі припинення провадження у справі банкрутство на підставі п.11 ч.1 ст.83 закону сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого покладається на кредитора, за заявою якого порушено провадження у справі».

У зв’язку із цим абз.13 вважати абз.14.

12. Третє речення абз.2 п.40 після слів «оголошення про продаж майна» доповнити словами «або комітетом кредиторів встановлено порядок реалізації майна боржника».

Голова В.ТАТЬКОВ