«Використання сучасних електронних технологій — ефективний шлях підвищення доступності правосуддя»
21 серпня в Києві відбудеться чергове Х засідання Ради голів вищих арбітражних, господарських, економічних та інших судів, що вирішують справи в спорах у сфері економіки. Напередодні заходу кореспондент «ЗіБ» поспілкувався з головою Вищого господарського суду України Віктором ТАТЬКОВИМ, який очолює раду голів. Під час бесіди Віктор Іванович розповів про співпрацю українських суддів із зарубіжними колегами та про значення міжнародних об’єднань.
«Дуже приємно, що зарубіжні колеги довірили мені провести засідання ради в Києві»
— Вікторе Івановичу, минулого року ви очолили раду голів. Розкажіть докладніше про цей орган: які його цілі, суди яких країн до нього входять, як обирають голову?
— Рада була створена 7 жовтня 2002 року, після підписання Угоди про створення Ради голів вищих арбітражних, господарських, економічних та інших судів, що вирішують справи в спорах у сфері економіки. Угоду підписали представники Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Російської Федерації, Таджикистану й України.
Основними завданнями ради є забезпечення активного обміну правовою інформацією в галузі вирішення економічних спорів і застосування господарського законодавства, проведення взаємних консультацій для вироблення узгоджених підходів і позицій у цій сфері. Рада займається пошуком шляхів вирішення таких питань, як застосування міждержавних договорів і взаємної правової допомоги в цивільних справах, виконання рішень судів однієї держави на території іншої, гармонізація господарського та процесуального законодавства договірних держав і обмін досвідом його застосування. Також рада працює над удосконаленням взаємодії між судами й організації їх діяльності, розробленням відповідних міжнародних договорів і угод.
Минулого року в Мінську мені вперше довелося брати участь у засіданні ради голів, на якому мене й обрали головою.
Важливість і значення цього органу важко переоцінити. Адже впродовж 10 років діяльності рада голів виконує функції координатора, який забезпечує взаємодію між судами наших країн, сприяє регулярному обміну досвідом застосування законодавства. За цей час рада прийняла низку рішень, спрямованих безпосередньо на співпрацю в правовій та судовій сферах.
Що стосується процедури обрання голови, то відповідно до рішення Ради голів держав про порядок головування в органах СНД від 2.04.99 голова ради обирається головами судів держав — учасниць угоди з-поміж членів ради на основі принципу ротації на строк не більш ніж 1 рік. Попередній і подальший голови ради є її співголовами.
Поточну роботу ради під керівництвом голови виконує її секретар. Цього року секретарем ради голів є керівник апарату ВГС Ірина Галівець, кандидатуру якої затвердили на черговому IX засіданні ради в Мінську.
І, безумовно, дуже приємно, що зарубіжні колеги довірили мені провести чергове Х засідання ради голів у Києві.
«Питання використання судами інформаційних технологій та інноваційних засобів комунікації заслуговує особливої уваги»
— На минулому засіданні ради голів у Білорусі одним з найбільш обговорюваних питань було використання системи відеоконференцзв’язку в господарському судочинстві. На якому етапі перебуває нині її впровадження в господарській системі України?
— Дійсно, на минулому засіданні члени ради активно обговорювали питання використання системи відеоконференцзв’язку під час розгляду господарських спорів національними судами, а також транскордонних економічних спорів за участю суб’єктів господарювання країн СНД. Технічні можливості, безперечно, полегшать сам процес проведення судових засідань, у тому числі й на міждержавному рівні.
Україна також робить упевнені кроки в цьому напрямі. Так, 15 серпня минулого року набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції».
Закон надав учасникам господарського процесу право брати в ньому участь у режимі відеоконференції, що істотно підвищить оперативність судочинства, забезпечить його доступність для учасників процесу, які перебувають далеко від місця судового засідання, заощадить час і витрати сторін.
На сьогодні в судах України активно впроваджується система відеоконференцзв’язку. Також для секретарів судових засідань проводяться відповідні навчальні заняття та практикуми.
Системами відеоконференцзв’язку вже обладнано 10 судів господарської юрисдикції, у тому числі й ВГС. До кінця цього року Державна судова адміністрація планує встановити обладнання для проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції в усіх госпсудах. У свою чергу ВГС тримає руку на пульсі та здійснює моніторинг технічних можливостей апеляційних господарських округів у цьому напрямку.
Поки що рано робити прогнози стосовно ефективності нововведень, адже скласти однозначну думку можна буде тільки після того, як цю систему випробують усі суб’єкти процесу.
— Під час засідання ради голів, яке відбулося в Мінську, ви розповідали про використання сучасних комп’ютерних технологій у судочинстві України. Яку тему ви обрали для доповіді на засіданні ради в Києві?
— Як я вже неодноразово наголошував, питання використання судами інформаційних технологій та інноваційних засобів комунікації заслуговує особливої уваги. У цьому контексті я б хотів поділитись із зарубіжними колегами досвідом використання сучасних електронних технологій у судочинстві України на прикладі автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.
Положення про цю систему було розроблено відповідно до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і затверджене постановою пленуму ВГС 16 січня цього року.
Автоматизований відбір кандидатів здійснюється у випадках, передбачених законом і положенням за принципом територіальності, за винятком окремо встановлених випадків. Крім того, враховується спеціалізація, необхідна для розгляду конкретної справи.
«Процедура відправлення судами копій процесуальних документів у електронному вигляді досить проста й доступна»
— Останнім часом в Україні вводиться модель електронного судочинства. Розкажіть докладніше, як вона могла б спростити роботу господарських судів?
— Із 17 червня 2013 року в усіх місцевих і апеляційних судах загальної юрисдикції ДСАУ впроваджує інноваційний проект «Електронний суд», який реалізується в межах створення й удосконалення Єдиної судової інформаційної системи України.
Основне завдання проекту полягає в тому, щоб налагодити процес оперативного обміну інформацією в електронному вигляді між судовими органами й учасниками судового процесу з метою підвищення доступності правосуддя.
Робота ця ведеться поетапно. Зокрема, вже реалізовано перший етап — відправлення судами копій процесуальних документів у електронному вигляді учасникам судового процесу. Для цього учасник судового процесу реєструється в системі «Електронний суд» на офіційному веб-порталі судової влади та подає до суду заявку про отримання процесуальних документів у електронному вигляді.
Відповідальний працівник суду на основі поданої заявки учасника створює підписку на такого користувача в автоматизованій системі документообігу. Після того як процесуальний документ у відповідній справі потрапить в автоматизовану систему й суддя поставить електронний цифровий підпис, цей документ буде автоматично відправлений на електронну адресу учасника.
Погодьтеся, процедура досить проста й доступна кожному користувачеві.
Наступним етапом проекту є відправлення учасникам судового процесу СМС-повісток, що дозволить більш оперативно надавати користувачам інформацію.
І завершальний етап запровадження проекту «Електронний суд», реалізація якого запланована ДСАУ на кінець 2013 — початок 2014 року, — відправлення учасниками судового процесу в електронному вигляді позовних заяв (апеляційних і касаційних скарг) та інших передбачених процесуальним законодавством документів до суду, тобто повне виключення паперових документів з документообігу суду.
Таким чином, однозначно позитивом запровадження цієї інновації є скорочення бюджетних витрат і витрат учасників процесу, значна економія часу громадян, які зможуть усю необхідну інформацію отримувати й відправляти в електронному вигляді.
Разом з тим варто зазначити, що для повної реалізації проекту необхідно внести певні зміни до процесуального законодавства.
У цьому аспекті хочу також звернути вашу увагу на те, що одним з компонентів електронного правосуддя є надання інформаційних послуг відвідувачам шляхом створення інформаційно-довідкових кіосків у приміщеннях судів, а також розміщення всієї необхідної інформації на відповідному сайті конкретного суду.
У цілому завдяки активній діяльності ДСАУ через Державне підприємство «Інформаційні судові системи» у судових інстанціях активно впроваджується проект «Електронний суд», що вже сьогодні робить доступ до правосуддя зручнішим і комфортнішим.
— Розповідаючи про позитивний досвід застосування господарськими судами України електронних інновацій, які ще з них ви могли б відзначити?
— Безумовно, сьогодні інформатизація судової системи, використання сучасних електронних технологій у судочинстві — ефективний шлях підвищення доступності правосуддя, його якісне й оперативне здійснення.
Свого часу господарські суди першими із судів загальної юрисдикції стали впроваджувати інформаційні технології, автоматизувати діловодство, використовувати комп’ютерну техніку в судочинстві. Нині основою для активного використання сучасних технологій у господарському судочинстві є стабільне функціонування програми «Діловодство господарських судів».
Важливо відзначити, що за час свого існування позитивно «зарекомендував себе» Єдиний державний реєстр судових рішень. Цій автоматизованій системі наразі немає альтернативи з точки зору накопичення судових документів.
Наприклад, упродовж 2012 року на виконання вимог закону «Про доступ до судових рішень» апеляційні й місцеві господарські суди направили в реєстр понад 440 тис. копій судових рішень. У свою чергу ВГС за цей період направив у реєстр майже 42 тис. рішень.
Також варто звернути увагу, що в судочинстві нашої країни завдяки впровадженню автоматизованої системи документообігу повною мірою забезпечується об’єктивний розподіл справ між суддями з урахуванням принципів черговості й рівної кількості справ. При цьому учасникам процесу надається інформація про розгляд справи.
На сьогодні можна з упевненістю говорити про позитивні зміни у сфері інформатизації судів: розширення застосування комп’ютерних технологій, створення сучасних надійних систем відбору, зберігання інформації та доступу до неї, а також її використання й поширення.
«Я впевнений, що за наслідками засідання будуть ухвалені рішення, які сприятимуть розвитку відносин і обміну досвідом»
— Чого ви чекаєте від засідання ради голів у Києві? Які проблеми на ньому розв’язуватимуться?
— Оскільки з моменту попереднього засідання минув рік, у нас накопичилося чимало питань і тем для обговорення. Порядок денний обіцяє бути насиченим і цікавим. Серед цих питань — використання відеоконференцзв’язку під час вирішення транскордонних економічних спорів, підготовка проекту міжнародного договору про Євразійську юридичну мережу цивільних і економічних справ, обговорення судової практики застосування митного законодавства, а також реалізація рішень ради й визначення перспективних напрямів її роботи.
У засіданні ради голів візьмуть участь делегації Вищого арбітражного суду Російської Федерації, Верховного суду Республіки Казахстан, Верховного суду Киргизької Республіки, Вищого економічного суду Республіки Таджикистан, Економічного суду СНД, Суду Євразійського економічного співтовариства, Виконавчого комітету СНД.
Напередодні такого важливого міжнародного заходу хочеться побажати всім нам плідної та цікавої роботи. Я впевнений, що за наслідками засідання будуть ухвалені рішення, які сприятимуть розвитку відносин, а також обміну досвідом щодо найбільш важливих і актуальних проблем удосконалення законодавства та правозастосовної практики наших держав.
Глибоко переконаний, що чергове Х засідання ради голів пройде досить цікаво, ефективно та плідно і ми з колегами відпрацюємо інноваційні підходи у сфері здійснення правосуддя в господарських спорах.
Матеріали за темою
Ще троє суддів господарської юрисдикції не потраплять до ВС
в„–8 (1410), 02.03—08.03.2019
Більшість суддів ВГС воліє працювати в КАГС
01.03.2018
У ВГС підбили підсумки роботи за півроку, — документ
в„–30 (1328), 01.08—06.08.2017
Сьогодні у ВГС підведуть підсумки за півроку
06.07.2017
У ВГС підведуть підсумки за півроку
03.07.2017
Топ-менеджери переконані: фактично єдиним захисником бізнесу сьогодні є суд
в„–17-18 (1315-1316), 01.05—12.05.2017
У ВГС назвали 3 головні проблеми вирішення бізнес-спорів та запропонували шляхи їх вирішення
25.04.2017
Кожне шосте рішення апеляційного суду змінюється або скасовується, — ВГСУ
в„–8 (1306), 25.02—03.03.2017
Сьогодні відбудеться засідання пленуму ВГСУ
03.02.2017
Експерти розповіли, в якому напрямі має розвиватися розгляд господарських спорів
в„–24 (1270), 11.06—17.06.2016
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!