«Пов’язувати одне засудження з рухом усього народу не можна»
Росія пропонує Україні цілком конкретні економічні преференції, а Європа говорить про загальнолюдські цінності й демократію. Яка з пропозицій більше підходить нашій країні та як український вибір сприймуть у Словаччині? Про це, а також про зміни в його країні після приєднання до Євросоюзу розповів «ЗіБ» депутат Національної ради Словаччини від партії Smer-SD Мікулаш КРАЙКОВИЧ.
«Поза сумнівом, словаки стали багатшими»
— Зараз, після приєднання Словаччини до ЄС, місцеве населення — це більше європейці чи традиційні словаки?
— Хочу відзначити, що словаки — це окрема нація зі своєю специфічною культурою, мовою і менталітетом. Так, після вступу до Євросоюзу вони стали проєвропейськими, оскільки прийняли європейські цінності, орієнтири. І наше населення підтримує європейську ідею, цінує політичну й економічну стабільність.
— А що поганого словаки знайшли в Євросоюзі?
— Ми негативу не бачимо, більше все-таки позитиву. У нас упроваджені європейські стандарти та європейські квоти, обмеження і в аграрному секторі, і в промисловості. Але, поза сумнівом, словаки стали багатшими.
— А чи стали словаки менше суверенною державою, чи не втратили незалежності?
— Кожна інтеграція має на увазі, що частиною суверенності ми повинні поступитися цілому. І це факт. Але, з другого боку, ми маємо достатньо суверенітету, щоб самостійно ухвалювати рішення всередині держави.
— Чи існують нині в Словаччині якісь сильні політичні сили, партії, які говорять, що потрібно вийти з ЄС?
— Так, існують, але це маргінальні партії, які не можуть вплинути на рішення й думку більшості населення. Усі сильні й великі партії країни дійшли загальної згоди, що європейська інтеграція для нас стратегічно важлива та пріоритетна.
— Чи вплинула на настрої і простих людей, і політичної еліти криза в Європі?
— Люди розуміють і бачать, що криза дійсно є. Менше робочих місць, проблеми у вітчизняних підприємств з іноземним ринком. Ми знаємо, що таке криза. Проте вона ніяк не вплинула на настрої та думки людей відносно Євросоюзу.
— Що ви думаєте про введення євро як валюти?
— Наша офіційна позиція, що євро як основна валюта приніс нам більше позитиву, ніж негативу. Хоча зараз у бізнесі євро й має не дуже сильні позиції, але ми думаємо, що він буде нашою державною грошовою одиницею. Може, Греція і вийде з єврозони, але ми будемо разом з німцями, французами.
— Між чехами та словаками завжди існували непрості відносини. Тобто навіть коли жили в одній країні, завжди знали, що ви словаки, а вони чехи. Як змінилися ваші відносини на рівні держав і населення після того, як і Словаччина, і Чехія стали частиною єдиної єврозони?
— Можна з упевненістю відзначити, що сьогодні ці відносини на більш високому рівні. Вони стали набагато кращими після того, як ми розділились і вступили в Євросоюз. Це вже рівень світових держав. Ми маємо загальні засідання урядів. Кожен наш новопризначений прем’єр-міністр і президент свій перший візит роблять у Чехію. А їхні керівники — у Словаччину.
«Самі українці повинні зробити вибір між Європою й Росією»
— Поговоримо про Словаччину й Україну. Те, що поряд з маленькою Словаччиною є велика Україна, — проблема для вас чи можливість?
— Україна для Словаччини — це не проблема (сміється), навпаки. Це наші великі друзі, у нас прекрасні відносини й можливості для співпраці.
— Але ж на кордоні існують проблеми: контрабанда, злочинці, нелегали.
— Та ми знаємо, що це існує. Але це не може бути головною проблемою для наших відносин.
— Які цілі ставить для себе Словаччина у відносинах з Україною? Яка Україна потрібна Словаччині?
— Насамперед для нас Україна повинна стати проєвропейською державою. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб українці підписали угоду з Євросоюзом. Ми підтримуємо Україну, і наше спільне політичне бажання — щоб вона почала нормальну інтеграцію в Євросоюз. Для Словаччини від цього є конкретні вигоди. Це і великий ринок, і розширення меж Європи, і вирішення проблем нелегальної міграції.
Я зустрічався тут зі своїм колегою, керівником групи «Україна — Словаччина» у Верховній Раді Олегом Царьовим. Він сказав мені, що Росія пропонує Україні цілком конкретні економічні преференції. Європа ж більше говорить про цінності загальнолюдські, гуманітарні, демократію та права людини. Думаю, що українці самі повинні зробити цей вибір. І ми в Словаччині поважатимемо будь-яке рішення українського народу та продовжуватимемо розвивати відносини.
— Як ви думаєте, якщо буде підписано договір у Вільнюсі, в України з’явиться більше можливостей вступити в ЄС?
— Думаю, що це підписання — тільки початок процесу. Ми не можемо, звичайно, спрогнозувати, скільки потім повинно минути час до вступу: 4, 5, 10 років, але цей крок — уже початок процесу.
— Деякі люди в Україні говорять, що нам не потрібно йти в Європу, оскільки в нас багато проблем і тому ми просто не готові. Як ви гадаєте, чи так це?
— Якщо українці так говорять, то вони знають, які в них проблеми. Немає жодної держави, яка б, уступаючи в Євросоюз, не мала своїх проблем. Й у Словаччини вони були, і в Чехії. Тому або країна хоче боротись із цими проблемами, або не хоче. Проблеми потрібно ідентифікувати й боротися з ними.
— Одна з проблем, про яку говорять українські політики та яка перешкоджає руху в бік Європи, — те, що Юлія Тимошенко сидить у в’язниці. Мовляв, поки її не випустять, ми не можемо йти у напрямку Європи. Як ви думаєте, це дуже велика проблема для євроінтеграції?
— Для нас, для Словаччини, те, що Ю.Тимошенко в тюрмі, не є найбільшою проблемою, на відміну від, наприклад, багатьох політиків у Німеччині. Я думаю, що не можна засуджувати весь народ тільки через одну людину. Я не знаю, справедливо вона засуджена чи ні, але пов’язувати одне засудження з рухом усього народу не можна.
Матеріали за темою
ЄСПЛ припинив розгляд справи Тимошенко
22.01.2015
Тимошенко і Луценко реабілітовані - набрав чинності Закон
в„–10 (1152), 07.03—13.03.2014
Які рецепти запропонують Кокс і Квасневський для «лікування» вибіркового правосуддя
в„–41 (1131), 12.10—18.10.2013
Тимошенко підвів переклад рішення ЄСПЛ?
в„–37 (1127), 14.09—20.09.2013
Кримінальну справу проти екс-глави «Нафтогаз України» закрили
в„–29 (1119), 20.07—26.07.2013
Чому насправді шеф ФБР їздив у Качанівську колонію
в„–24 (1114), 15.06—21.06.2013
Справа Щербаня може бути направлена до суду й без допиту Ю.Тимошенко?
в„–20 (1110), 18.05—24.05.2013
Невизнання ЄСПЛ наявності політичних мотивів арешту Тимошенко руйнує стратегію її захисту
в„–18-19 (1108-1109), 09.05—17.05.2013
ЄСПЛ не знайшов політики в арешті Тимошенко
07.05.2013
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!