Колишній очільник ОАС розповів про власні доходи в закритому режимі
Як повідомляв «ЗіБ» у минулому числі, передбачалося, що 3 серпня під час судового засідання вдасться відкрити завісу таємничості щодо доходів і видатків екс-очільника Окружного адміністративного суду м.Києва Олега Бачуна. Втім, коли година «Ч» настала, виявилося, що журналістам не судилося дізнатися про «ціну» проступку колишнього законника, оскільки він погодився ревізувати кишені без диктофонів і спалахів фотокамер, заявивши клопотання про проведення закритого судового засідання.
Колегія суддів пішла йому назустріч і понад 1,5 год. працювала за зачиненими дверима. Отже, для журналістів фінансовий бік життя екс-судді так і залишився таємницею.
Зона приватного заслону
Ще на початку засідання О.Бачун заявив, що претензії з боку Вищої ради юстиції щодо його витрат нічим не підтверджено. «Більше того, вони були спростовані у ході перевірки Генеральною прокуратурою», — зауважив позивач. За словами екс-судді, він досі не може зрозуміти, з яких підстав отримав червону картку від ВРЮ: чи за порушення морально-етичних норм, чи за «надмірні витрати». До речі, з останнім формулюванням колишній очільник ОАС категорично не погоджувався. За його підрахунками, раніше він заробляв близько $50—60 тис. у рік, тому міг дозволити собі «4 чи 5 поїздок за кордон протягом року».
Розповів О.Бачун і про те, що міг би надати суду інформацію про наявність позик у членів його родини, однак вирішив «до цього не опускатися». Він зазначив, що має при собі документальні підтвердження стосовно отримання ним «легальних доходів». Втім, озвучувати цю інформацію в присутності акул пера екс-суддя не захотів. «Абсолютно не соромлячись походження своїх видатків, я вважаю: коли мова йде про певні інтимні сторони мого сімейного життя, хотів би, щоб у цій частині ви, ваша честь, заслухали мої пояснення без присутності представників мас-медіа», — звернувся до суду позивач.
Під час обговорення заявленого клопотання представниця ВРЮ Наталія Сухова зауважила, що згід¬но з регламентом цього конституційного органу «інформація, яка була зібрана в процесі перевірки, є конфіденційною». Разом з тим вона зазначила, що ці відомості будуть надані суду в письмовому вигляді й оголошувати їх необов’язково.
У підсумку представники п’ятої палати ВАС задовольнили вимогу О.Бачуна і вирішили продовжити роботу за зачиненими дверима.
Процесуальні ляпсуси
Двері зали судових за¬сідань відчинилися для представників ЗМІ лише за 1,5 год. Продовжуючи розгляд справи, головуючий Юрій Рецебуринський поцікавився у представниці ВРЮ, чи витребовував цей орган справи, які стали підставою для звільнення О.Бачуна.
Нагадаємо, що в рекомендації ВРЮ на звільнення останнього йдеться про те, що він припустився помилок при розгляді 4 справ. Як пояснював сам О.Бачун на попередньому судовому засіданні, одне з його рішень грунтувалося на прецеденті — рішенні найвищої судової інстанції країни. Інше — було скасоване апеляційною інстанцією, однак згодом ВАС залишив у силі резолюцію першої судової ланки.
Відповідаючи на запитання головуючого, Н.Сухова розповіла, що орган, який вона представляє, під час перевірки не обов’язково має витребовувати справи, а може ознайомитися з ними безпосередньо в обителі Феміди.
Побіжно сам позивач уточнив: попри те, що він надав ВРЮ всі копії справ, у Раді на тиждень залишили тільки одну, до решти «за¬цікавленості не виявили».
Суддя Раїса Ханова запитала у відповідачів: крім порушення процесуальних норм, які дії судді при ухваленні рішень у зазначених справах свідчать про порушення присяги? «Це дії судді, що призвели до порушення саме процесуальних норм, а отже, свідчать про несумлінне виконання своїх обов’язків», — відповідала Н.Сухова. Вона пояснила, що вказані порушення законник учинив при прийнятті до розгляду певних позовів, а також при застосуванні заходів їх забезпечення. «Тобто виключно сам факт скасування судового рішення ви вважаєте складом порушення присяги?» — уточнила Р.Ханова. «У наведеному рішенні є 4 такі факти, тому ВРЮ визначила, що є системність», — заявила Н.Сухова.
Риторичні протиріччя
«То які дії судді свідчать про порушення присяги?» — поставила чергове питання представниці ВРЮ Р.Ханова. До речі, подібні питання на останніх засіданнях ВАС стали риторичними. Вони були каменем спотикання для правників Ради не вперше. Зокрема, під час розгляду позову екс-підлеглого О.Бачуна, колишнього судді ОАС Миколи Кишинського, (див. №30 «ЗіБ». — Прим. ред.), представники ВРЮ так і не змогли пояснити, які «проколи» були кваліфіковані як порушення присяги.
У свою чергу Н.Сухова, посилаючись на стару редакцію закону «Про статус суддів», заявила, що недотримання служителем Феміди норм процесуальних законів є однією з ознак порушення присяги.
Суддя Світлана Головчук поцікавилася: чим відріз¬няється проступок, який дає підстави для застосування до судді дисциплінарного стягнення, і ляпсус, котрий кваліфікують як порушення присяги?
Представниця ВРЮ зауважила, що вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності служителя Феміди і стосовно порушення ним присяги належить до компетенції різних колегіальних ор¬ганів. «Певна суб’єктивність того чи іншого органу, поглядів членів цих органів визначають, відповідно, чи є ознаки факту дисциплінарного проступку або порушення присяги», — за¬явила Н.Сухова. Тоді С.Головчук уточнила: «Суб’¬єктивна сторона цих дій судді як відрізняється?» Втім, на це запитання вона не почула відповіді.
У підсумку суд ухвалив: витребувати з Окружного адміністративного суду столиці 4 справи, які стали підставою подання щодо звільнення позивача, і оголосив перерву до 10 серпня. До речі, цього ж дня має продовжитися слухання у не менш резонансній справі колишнього керманича Військової судової колегій Верховного Суду Олександра Волкова. Останній, схоже, робить ставку на Європейський суд, оскільки вже поставив під сумнів легітимність представників п’ятої палати ВАС, яка, на його думку, була створена з порушенням закону.
На відміну від свого колеги О.Бачун, очевидно, сподівається знайти правду на вітчизняній судовій ниві. Щоправда, про свої шанси відновитися на посаді екс-очільник ОАС говорити відмовляється. Не роблять подібних прогнозів і його колишні колеги. Не виключено, що перше рішення п’ятої палати у справі за позовом екс-судді Носівського районного суду Чернігівської області Володимира Корзаченка до ВРЮ, яке виявилося невтішним для самого позивача, відбило бажання робити будь-які прогнози. Хоча раніше цю справу в юридичних колах оцінювали як майже на 100% ви¬грашну, оскільки ВРЮ «покарала» суддю за рішення, яке колись уже було підставою для оголошення йому догани. Що ж, залишається лише запастися терпінням і продовжувати спо¬стерігати за судовими перипетіями у стінах ВАС.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!